Час Святої і Великої Чотиридесятниці є благословенною можливістю присвятити себе подвигу добра, за котру варто дякувати Богові. Про це написав в огласительному слові перед початком Великого посту Його Всесвятість архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський патріарх Варфоломій.
«У світі, який вороже ставиться до аскетизму та стоїть на засадах сучасної десакралізації життя та панування індивідуалістичних та евдемоністичних моделей, Православна Церква зберігає сорокаденний період, присвячений духовній боротьбі і «всесвятій стриманості», щоб підготуватися до Святого і Великого тижня, Страстей і Хреста Христового, щоб ми могли споглядати та брати участь у Його славному воскресінні», – пише владика у передпостовому посланні всій повноті церкви.
Перший за честю православний архієрей звертає особливу увагу на покликання глибшого переживання справи «домобудівництва Триєдиного Бога» під час посту, а також активності в церковному та духовному житті. «Ми усвідомлюємо трагічну тупикову ситуацію через само-рятівну зарозумілість фарисея, жорстокосердість старшого сина в притчі про блудного сина, черству байдужість до голоду, спраги, наготи, хвороби, самотності нашого ближнього, відповідно до Євангельської повісті про страшний суд. Ми закликаємо наслідувати покаяння і смирення митаря, поверненню блудного сина до дому Отця і довіри до Його благодаті; наслідувати тих, хто творять милостиню для нужденних, життя та молитву Григорія Палами, аскетизм Іоанна Синайського і Марії Єгипетської, так щоб, підкріпленні шануванням святих ікон і Чесного Хреста, ми дійшли до особистої зустрічі з Христом, що воскрес із гробу, який є Подателем Життя», – звертається владика Варфоломій до пастви.
Слово константинопольського святителя спрямоване до розкриття особливого громадського та соціального характеру духовного життя в період посту. «Ми не самотні, ми не стоїмо самі перед Богом. Ми не сума окремих осіб, а спільнота людей, для яких «бути» означає «бути разом». Аскетизм являється не індивідуальним досягненням, а церковним фактом. Для віруючого, це значить брати участь в тайні і таїнствах Церкви, боротися з егоїзмом, творити милостиню, використовувати творіння в євхаристійний спосіб, зробити свій внесок до преображення світу. Це свобода, чеснота, добро, послух до правила Церкви, котрі ми всі поділяємо», – пояснює патріарх. І додає, що піст не є індивідуальним бажанням вірянина, а виявом церковної спільноти, як єдиного тіла, що існує для свідчення істини в любові. «Православна духовність є невіддільною від участі в житті Церкви, що звершується в Божественній Євхаристії; це віра, яка живиться Церквою і має церковний вимір», – наголошує владика.
Його Всесвятість застерігає від полону чуттєвістю, навіть нібито безневинною. «Період Великого посту не є періодом психічного піднесення, що має релігійне походження або самих лише поверхневих емоцій. З православної точки зору духовність не означає звернення до розуму та душі, яка би зневажала матерію чи тіло, керуючись дуалістичним підходом. Духовність означає, що все наше існування, наш розум, наш інтелект і наша воля, наша душа і наше тіло, все наше життя, пронизані Святим Духом, який є духом єднання. Тому духовність означає воцерковляти наше життя, проводити життя з натхненням та під керівництвом Утішителя. Це значить бути дійсно носієм духу, що передбачає, з нашого боку, вільно співпрацювати, брати участь у сакраментальному житті Церкви та вести життя в Бозі», – нагадав він.
Патріарх особливо наголосив на тому, що «немає справжньої духовності, яка в той же час була б безплідною», бо жертовна любов «є євхаристійним актом, життям тут на землі з передчуттям і правдою останніх часів». «Наша православна віра є джерелом нескінченного динамізму, здатності до духовної боротьби, дії як друга Бога і ближнього, багатої плідності добра у світі. У Церкві віра і любов – це досвід єдиного і нерозбитого життя», – пише владика у своєму посланні. Та закликає активізувати духовну боротьбу проти егоїзму, посилити молитву, практикувати покору та милосердя, прощати і любити один одного та дякувати за всі багаті дари Богові. «На цьому, закликаючи підтримку з висоти, щоб зустріти Святу і Велику Чотиродестницю з вогневим і радісним бажанням, бажаючи «легко провести період посту», ми передаємо чесним братам у Христі та улюбленим чадам Святої Великої Христової Церкви у всьому світі наше патріарше благословення», – завершив своє звернення патріарх.
Огласительне слово оприлюднене на офіційному сайті Вселенського патріархату англійською, німецькою, французькою, грецькою, італійською, корейською, іспанською та українською мовами.
