Позначка: Пасха

  • Пасхальне богослужіння архієпископа Афанасія

    Пасхальне богослужіння архієпископа Афанасія

    «Скоро вже, скоро полине по всій українській землі, поза всі кордони, повсюди, де теплиться українська душа, – пригнічена й пригноблена, але у великому очікуванні воскресіння свого Господа і Бога Ісуса Христа, радісна звістка: «Христос воскрес!» – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    8 квітня 2018 року, Пасхальної ночі високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, очолив святкове богослужіння в кафедральному храмі Пресвятої Трійці в с. Червона Слобода під Черкасами. Спільно з владикою Афанасієм служили ігумен Антоній (Бондарець) та ієрей Віталій Сєдов.

    «І стрепенеться душа кожного, наповниться пасхальною радістю, адже «був мертвий і ожив, пропав і знайшовся» (Лк., 15:24). Ожив, щоб повернутися до отчого краю – того, що на землі, й того, що в небесах, обійняти батька й неньку, припасти до ніг Отця Небесного з єдиним словом на вустах: «Помилуй!» І Бог простить і помилує, як простив заблукалого в нетрях розпусти свого сина батько з притчі. Як помилував митаря, котрий оплакував у храмі свої гріхи, –  сказано в Посланні керуючого єпархією архієпископа Афанасія до священства, чернецтва й вірних. – Кожен із нас завинив перед Вітчизною – небесною й земною. Кожен у свою міру. А Він терпляче чекає кожного з покаянням. І не тільки чекає, а йде й шукає, як ту одну загублену вівцю, адже Його любов до нас вилилася жертвою на хресті, бо «полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров’ю Своєю» (Об’яв., 1:5). Душа наша, світ український понищені та покалічені безумством гріха, безумством ненависті й зла, потребує Доброго слова, Доброї звістки, що «Христос воскрес!» і ми не полишені на самих себе, не покинуті в нетрях розпачу, відчаю, в тумані байдужості, адже в буревіях життя нам засвітилося Сонце Правди. Тієї правди, яка воскрешає наші душі, зміцнює наші тіла, виводить на шлях спасіння і дає надію вічності».

    В архіпастирському Посланні владики Афанасія прозвучали закличні, сповнені життєдайної сили, слова: «Цього благословенного дня Христового Воскресіння я звертаюся до вас із словами, з якими наш Господь звернувся до жінок-мироносиць, а через них і до всіх нас: «Не бійтеся!» (Мт., 28:10). Ці слова наповнені вірою й надією – не бійтеся! Не бійтеся жити, 

    адже життя навіть у своїх труднощах прекрасне, бо воно відображає невимовну красу Бога, частиною якої ми є. Христос зійшов на землю, щоб увійти в наше існування й повернути у повноту Буття. В цьому смисл Любові нашого Творця, в цьому смисл Смерті й Воскресіння Ісуса Христа, Господа нашого!»

    На завершення архієпископ Афанасій побажав вірянам щастя, здоров’я, добробуту. «Нехай же святий Великдень принесе радість перемоги Сина Божого над злом, дає впевненість у завтрашньому дні, дарує мир душі й спокій розуму. Нехай милість і благословення Божі увійдуть у ваше життя творчим натхненням на звершення Божого замислу в долі кожного з вас, а в домівках оселяться добробут, щастя, здоров’я й любов».

    Під час богослужіння були зачитані пасхальні Послання всесвятішого Варфоломія І, архієпископа Константинополя Нового Риму, Патріарха вселенського, та Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ.

    Цієї ж ночі до Свято-Троїцького храму, прямо із Бориспільського летовища, народний депутат України Сергій Рудик доставив благодатний вогонь із Єрусалиму, якому надзвичайно зраділи віруючі, взявши святий вогонь від гробу Господнього до своїх домівок. Владика Афанасій привітав народного депутата виголосом: «Христос воскрес!», привітав із святом Пасхи, побажав пасхальної радості та Господньої наснаги в праці на розвиток і благо Червоної Слободи, благословенного Шевченківського краю та всього українського народу, а також підніс пану Сергію освячений пасхальний кошик.

    Звершивши літургію, владика Афанасій освятив особливі Пасхальні хліби – артоси, а також освятив пасхальні приношення великої кількості вірян, які традиційно прийшли до Свято-Троїцького храму цілими родинами.

     

     

  • Пасхальне послання високопреосвященного Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського

    Пасхальне послання високопреосвященного Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського

    ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
    ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО АФАНАСІЯ,
    АРХІЄПИСКОПА ХАРКІВСЬКОГО І ПОЛТАВСЬКОГО

    священству, чернецтву і всім вірним
    Харківсько-Полтавської єпархії
    Української Автокефальної Православної Церкви

     

    «Знов побачу вас, і зрадіє серце ваше,
    і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Ін., 16:22)

    Христос воскрес!

    Дорогі брати і сестри!

    Скоро вже, скоро полине по всій українській землі, поза всі кордони, повсюди, де теплиться українська душа, – пригнічена й пригноблена, але у великому очікуванні воскресіння свого Господа і Бога Ісуса Христа, радісна звістка: «Христос воскрес!»

    І стрепенеться душа кожного, наповниться пасхальною радістю, адже «був мертвий і ожив, пропав і знайшовся» (Лк., 15:24). Ожив, щоб повернутися до отчого краю – того, що на землі, й того, що в небесах, обійняти батька й неньку, припасти до ніг Отця Небесного з єдиним словом на вустах: «Помилуй!» І Бог простить і помилує, як простив заблукалого в нетрях розпусти свого сина батько з притчі. Як помилував митаря, котрий оплакував у храмі свої гріхи.

    Кожен із нас завинив перед Вітчизною – небесною й земною. Кожен у свою міру. А Він терпляче чекає кожного з покаянням. І не тільки чекає, а йде й шукає, як ту одну загублену вівцю, адже Його любов до нас вилилася жертвою на хресті, бо «полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров’ю Своєю» (Об’яв., 1:5). Душа наша, світ український понищені та покалічені безумством гріха, безумством ненависті й зла, потребує Доброго слова, Доброї звістки, що «Христос воскрес!» і ми не полишені на самих себе, не покинуті в нетрях розпачу, відчаю, в тумані байдужості, адже в буревіях життя нам засвітилося Сонце Правди. Тієї правди, яка воскрешає наші душі, зміцнює наші тіла, виводить на шлях спасіння і дає надію вічності.

    «Христос воскрес!» – і ми знаємо, що як би ми не заблукали на манівцях життя, є Хтось, Хто нас постійно шукає, доки не знайде (Лк., 15:4-8), щоб обдарувати повнотою Свого життя, а Його життя – безсмертя. Своїм воскресінням Він за кожним разом повертає нас до життя, торкаючись рукою пристрасного розуму, а священним миром любові заспокоюючи й зцілюючи болісні виразки нашого зраненого серця, «щоб, як гріх панував до смерті, так і благодать воцарилась через праведність до життя вічного» (Рим., 5:21).

    А що Господь чекає від нас у відповідь? Лише того, щоб ми присвятили Йому своє життя, упорядкувавши його згідно з Божими заповітами, які утверджують нашу божественну природу. Не вимагає людської жертви, а прагне розп’яття наших гріхів на хресній дорозі долі, кому яку вділив. «Візьми хрест свій і йди за Мною» на Голгофу, дорога до якої простягається довжиною в ціле життя. Який величний дар! Віднині ми покликані жити, щоб дати всередині себе вільний рух духовному життю, яке є нічим іншим, як життям із Богом, від Якого ми отримуємо творчу енергію, долучатися до котрої покликані. Ми були мертві, а тепер відродилися до життя!

    Цією радісною звісткою я й хочу поділитися з вами всіма, до кого плекаю глибоку братню любов. Хочу закликати вас до цього божественного причастя, щоб ваша істота долучилася до благодаті Воскреслого Господа й перебувала в Його всеохопній Любові. Так ми не будемо пов’язані з гріхом, а з’єднані з Христом непорушним зв’язком свободи, яка допоможе нам вистояти в сяйві Воскреслого Господа.

    Цього благословенного дня Христового Воскресіння я звертаюся до вас із словами, з якими наш Господь звернувся до жінок-мироносиць, а через них і до всіх нас: «Не бійтеся!» (Мт., 28:10). Ці слова наповнені вірою й надією – не бійтеся! Не бійтеся жити, адже життя навіть у своїх труднощах прекрасне, бо воно відображає невимовну красу Бога, частиною якої ми є. Христос зійшов на землю, щоб увійти в наше існування й повернути у повноту Буття. В цьому смисл Любові нашого Творця, в цьому смисл Смерті й Воскресіння Ісуса Христа, Господа нашого!

    Нехай же святий Великдень принесе радість перемоги Сина Божого над злом, дає впевненість у завтрашньому дні, дарує мир душі й спокій розуму. Нехай милість і благословення Божі увійдуть у ваше життя творчим натхненням на звершення Божого замислу в долі кожного з вас, а в домівках оселяться добробут, щастя, здоров’я й любов.

    Христос воскрес! Воістину воскрес!

     

    + АФАНАСІЙ,
    милістю Божою архієпископ
    Харківський і Полтавський,
    керуючий Черкаською
    і Кіровоградською єпархією УАПЦ
    Пасха Христова,

    року Божого 2018

  • Пасхальне послання Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ

    Пасхальне послання Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ

    «І великий ось стався землетрус,
    бо зійшов із неба Ангел Господній, і, приступивши,
    відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому»
    (Мф. 28:2)

    ХРИСТОС ВОСКРЕС!

    Після пасхальної юдейської суботи, перед світанком нового дня (Ін. 19:31) відбулося славне Воскресіння з мертвих Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Господь божественною Своєю силою встав із гробу і вийшов з поховальної печери, не порушивши печаті на камені, приваленому до входу в гріб. На світанку ангел відвалив від гробу камінь, сильний землетрус порушив тишу, а перелякана сторожа стала наче мертва (Мф. 28:2-4, Ін. 20:1). Переможця смерті, Який «засяяв із гробу», першими удостоїлися бачити ангели. Саме вони, як безпосередні свідки цього великого чуда, сповіщають мироносицям про Воскресіння Христове (Мф. 28:5-6), Мк. 16:6-7, Ін. 20:12-13).

    Прийшовши на землю, Спаситель приніс із собою Своє євангельське вчення для всіх віруючих людей. «Прийдіть до Мене, всі…», – закликав Він, – «…і навчіться від Мене…» (Мф.11:28-29). Ці слова є запевненням того, що Господь прийшов, щоб страждати, пролити Свою кров і померти на хресті задля дарування можливості кожному ввійти до Царства Небесного. Тому, безліч народу: чоловіків і жінок з великою радістю ішли, притаївши подих, за Господом, слухаючи Його вчення та отримуючи від Нього зцілення своїх душевних і тілесних недуг.

    Зі Святого Письма нам відомо: коли для Ісуса  настали важкі дні, коли вороги засудили Його на смерть, чоловіки виявились малодушними до Нього. Навіть найближчі учні покинули свого Вчителя (Мф. 26:56), «бо боялись юдеїв» (Ін. 20:19). Натомість, побожні й щирі жінки, які раніше разом із Господом перебували у різних містах і селах, служили Йому й ученикам Його, виявляли до Нього глибоку пошану і відданість, чуйність і любов, не покинули свого улюбленого Вчителя і під час Його страждань та смерті на хресті. Ті, які були разом з Господом у дні Його слави та радості, не залишили Його й у дні печалі, розділяючи Його страждання, оплакуючи Його розп’яття, смерть і похорон. Їхні люблячі серця залишились відданими їхньому Вчителю. Цю любов та відданість можна спостерігати протягом усієї історії християнської Церкви. Чимало жінок у різні часи і серед різних народів прославилось великими християнськими чеснотами, відзначились особливою твердістю віри, щирою любов’ю до Бога та ближніх.

    Шановне християнське жіноцтво! Щиро закликаю Вас і в сьогоднішньому XXI столітті щиро служити Церкві та Спасителю нашому. Ви, як матері своїх дітей, приводьте їх до Христа Воскреслого, закладайте у їхніх серцях міцний фундамент віри, яка зміцнюватиме їхнє майбутнє для високоморального християнського життя, за що й отримаєте нагороду від Господа. На жаль, сьогодні ми можемо спостерігати, як батьки, бажаючи кращої долі своїм дітям, вимушені виїжджати за кордон у пошуках високооплачуваної роботи, тим самим залишаючи їх без належного виховання та опіки.  Звертаючись до родичів, які у певний період часу доглядатимуть за цими дітьми, закликаю приділяти більше своєї уваги тим, які формуватимуть наше християнське суспільство. Нагадую всім слова Спасителя, Який у одній зі своїх проповідей сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене, і не бороніть їм, бо таких є Царство Боже» (Мк. 10: 14).

    Господь любить всіх нас, запевняючи: «Ось Я з Вами по всі дні до кінця віку» (Мф. 28:20). Про це навчає й апостол Павло: «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий» (Євр. 13: 8). Хто ж являється правдивим послідовником Христовим? Кожен, хто виконує волю Господню. У яких би складних ситуаціях ми б не знаходилися, які б життєві печалі чи горе не торкнулися б нас, ніколи не занепадаймо духом, не втрачаймо надії на нашого Спасителя. Цими словами я звертаюся насамперед до батьків, дітей, чоловіків та дружин, які втратили на полях бою своїх близьких на Сході України. Однак, пам’ятаймо, що ми не самотні. У цьому запевняє нас апостол Павло, кажучи: «Господь близько» (Фил. 4:5). Свідченням цих слів є розмова з Марією, яка плакала при гробі Христовому; розмова з апостолами Лукою та Клеопою, які, бувши засмучені, прямували до Еммаусу; утвердження у вірі апостола Фоми, якому було складно перебороти сумніви щодо Воскресіння Господа; заспокоєння апостолів, які через страх перед юдеями, замкнулись у домі (Ін. 20:19). Воскреслий Господь до часу свого Вознесіння на небо неодноразово, з’являючись ученикам своїм, завжди вітав їх словами: «Мир вам».

    Шановна у Христі паство Христова! Четвертий рік немає миру на нашій землі, тому що триває війна. Стараймось щирою щоденною молитвою звертатися до Воскреслого Господа, змінюючи своє щоденне життя. Якщо Господь бачитиме ці зміни в житті кожного з нас, Він подасть Своє благословення для перемоги у цій війні, а також благословенний мир. Отож, побожні християни, виконуймо святий закон нашого Спасителя, щоб стати причасниками Його благодатного миру, принесеного Ним на землю: «Мир великий для тих, хто любить закон Твій…» (Пс. 118:165). Без справедливого щоденного нашого життя не можливо отримати цей мир. У сьогоднішній час ми багато разів чуємо гасла: «За нами правда», «Ми переможемо», але якщо ця правда буде лише на словах, а не у повсякденному житті кожного українця, напевно, від Господа нічого отримати так і не зможемо.

    Шановні у Христі брати й сестри! Закликаю Вас до щоденної щирої молитви за мир на нашій землі, за якнайшвидше закінчення війни та за наших українських військових, щоб Господь допоміг їм і надалі захищати нашу українську землю, Україну та всіх українців.

    Ваші Високопреосвященства та Преосвященства, всечесні отці, монахи та монахині, брати і сестри! Щиросердечно вітаю всіх Вас зі Світлим Христовим Воскресінням. Бажаю Вам духовної радості та спокою на нашій багатостраждальній від війни українській землі. Нехай Воскреслий Христос благословить усіх нас, нашу державу Україну, нашу владу та всіх захисників єдністю, добробутом та своїм небесним миром.

    Веселих і радісних Вам свят!

    ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
    Блаженніший МАКАРІЙ,
    Митрополит Київський і всієї України,
    Предстоятель УАПЦ
    ПАСХА ХРИСТОВА 2018 РОКУ БОЖОГО
    м. КИЇВ

    http://church.net.ua