Позначка: початок посту

  • Патріарх Варфоломій благословив Церкву на Великий піст вісьмома мовами, зокрема й українською

    Патріарх Варфоломій благословив Церкву на Великий піст вісьмома мовами, зокрема й українською

    Час Святої і Великої Чотиридесятниці є благословенною можливістю присвятити себе подвигу добра, за котру варто дякувати Богові. Про це написав в огласительному слові перед початком Великого посту Його Всесвятість архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський патріарх Варфоломій.

    «У світі, який вороже ставиться до аскетизму та стоїть на засадах сучасної десакралізації життя та панування індивідуалістичних та евдемоністичних моделей, Православна Церква зберігає сорокаденний період, присвячений духовній боротьбі і «всесвятій стриманості», щоб підготуватися до Святого і Великого тижня, Страстей і Хреста Христового, щоб ми могли споглядати та брати участь у Його славному воскресінні», – пише владика у передпостовому посланні всій повноті церкви.

    Перший за честю православний архієрей звертає особливу увагу на покликання глибшого переживання справи «домобудівництва Триєдиного Бога» під час посту, а також активності в церковному та духовному житті. «Ми усвідомлюємо трагічну тупикову ситуацію через само-рятівну зарозумілість фарисея, жорстокосердість старшого сина в притчі про блудного сина, черству байдужість до голоду, спраги, наготи, хвороби, самотності нашого ближнього, відповідно до Євангельської повісті про страшний суд. Ми закликаємо наслідувати покаяння і смирення митаря, поверненню блудного сина до дому Отця і довіри до Його благодаті; наслідувати тих, хто творять милостиню для нужденних, життя та молитву Григорія Палами, аскетизм Іоанна Синайського і Марії Єгипетської, так щоб, підкріпленні шануванням святих ікон і Чесного Хреста, ми дійшли до особистої зустрічі з Христом, що воскрес із гробу, який є Подателем Життя», – звертається владика Варфоломій до пастви.

    Слово константинопольського святителя спрямоване до розкриття особливого громадського та соціального характеру духовного життя в період посту. «Ми не самотні, ми не стоїмо самі перед Богом. Ми не сума окремих осіб, а спільнота людей, для яких «бути» означає «бути разом». Аскетизм являється не індивідуальним досягненням, а церковним фактом. Для віруючого, це значить брати участь в тайні і таїнствах Церкви, боротися з егоїзмом, творити милостиню, використовувати творіння в євхаристійний спосіб, зробити свій внесок до преображення світу. Це свобода, чеснота, добро, послух до правила Церкви, котрі ми всі поділяємо», – пояснює патріарх. І додає, що піст не є індивідуальним бажанням вірянина, а виявом церковної спільноти, як єдиного тіла, що існує для свідчення істини в любові. «Православна духовність є невіддільною від участі в житті Церкви, що звершується в Божественній Євхаристії; це віра, яка живиться Церквою і має церковний вимір», – наголошує владика.

    Його Всесвятість застерігає від полону чуттєвістю, навіть нібито безневинною. «Період Великого посту не є періодом психічного піднесення, що має релігійне походження або самих лише поверхневих емоцій. З православної точки зору духовність не означає звернення до розуму та душі, яка би зневажала матерію чи тіло, керуючись дуалістичним підходом. Духовність означає, що все наше існування, наш розум, наш інтелект і наша воля, наша душа і наше тіло, все наше життя, пронизані Святим Духом, який є духом єднання. Тому духовність означає воцерковляти наше життя, проводити життя з натхненням та під керівництвом Утішителя. Це значить бути дійсно носієм духу, що передбачає, з нашого боку, вільно співпрацювати, брати участь у сакраментальному житті Церкви та вести життя в Бозі», – нагадав він.

    Патріарх особливо наголосив на тому, що «немає справжньої духовності, яка в той же час була б безплідною», бо жертовна любов «є євхаристійним актом, життям тут на землі з передчуттям і правдою останніх часів». «Наша православна віра є джерелом нескінченного динамізму, здатності до духовної боротьби, дії як друга Бога і ближнього, багатої плідності добра у світі. У Церкві віра і любов – це досвід єдиного і нерозбитого життя», – пише владика у своєму посланні. Та закликає активізувати духовну боротьбу проти егоїзму, посилити молитву, практикувати покору та милосердя, прощати і любити один одного та дякувати за всі багаті дари Богові. «На цьому, закликаючи підтримку з висоти, щоб зустріти Святу і Велику Чотиродестницю з вогневим і радісним бажанням, бажаючи «легко провести період посту», ми передаємо чесним братам у Христі та улюбленим чадам Святої Великої Христової Церкви у всьому світі наше патріарше благословення», – завершив своє звернення патріарх.

    Огласительне слово оприлюднене на офіційному сайті Вселенського патріархату англійською, німецькою, французькою, грецькою, італійською, корейською, іспанською та українською мовами.

  • Циркунівська громада УАПЦ зустріла Великий піст молитвою, трапезою та бесідою

    Циркунівська громада УАПЦ зустріла Великий піст молитвою, трапезою та бесідою

    У неділю, 18 лютого за новим стилем, православні християни звершували заговини на Великий піст. У селі Циркуни під Харковом кілька десятків вірян зібралися на літургію у храмі святого Миколая Чудотворця. Службу очолювали ієреї Дмитро Шаповалов та Іван Полежака. У проповіді після євангельського читання о. Дмитро наголосив на досвіді переживання Адамового вигнання – неминучого наслідку підкорення гріху, котрим людина сама себе позбавила гармонії райського життя. “Адам – це ми. Кожен із нас. Хто вільно вибрав не життя, а руйнування та смерть. Хто зробив можливими біль, страх, самотність, хвороби. Хто своїми силами не здатен повернути втрачене. Але заради кого Христос іде в цей страшний світ, який зустрічає Його Голгофою, щоб жертвою Тіла і Крові відкрити реальність Божої любові, прощення і визволення”, – сказав він.

    А о. Іван по завершенні богослужіння закликав присутніх дбати під час посту насамперед про молитву та життя в дусі любові. “Не їсти себе – це не гідно людини. І не їсти ближнього”, – визначив головний орієнтир на ближчі 40 днів священик. Парафіяни використали нагоду особисто привітати о. Івана з другою річницею ієрейської хіротонії, котра святкувалася кількома днями раніше на свято Стрітення. Літургійні піснеспіви присутні виконували всі разом, так само спільним і багатоголосим став спів “Многая літа” для о. Івана.

    По тому громада зібралася у трапезній, аби за млинцями, варениками, чаєм і кавою поспілкуватися про практичні питання проходження Великого посту. Сергій Перекопський підготував вичерпний виступ про уставні вимоги щодо харчової дисципліни цього часу, о. Дмитро Шаповалов запропонував поміркувати над економією на продуктах заради пожертв на доброчинність і подоланням залежності від улюблених страв і напоїв як альтернативними мирянськими акцентами подвигу стриманості в їжі, Лариса Рябченко фахово і дотепно розповіла про осмислення користі та небезпек посту традиційною медициною, а Ірина Гапоненко просто-таки вразила надзвичайно цікавою розповіддю про сучасні підходи до здорового харчування та поділилися власним досвідом практикування веганства, його позитивними та негативними наслідками для організму. “Підсумок нашої бесіди був для мене абсолютно несподіваним. Я вважав, що зустріч має насамперед дати поживу для роздумів тим, хто через здоров’я або обставини роботи чи служби не може дотримуватися загальноприйнятих норм посту. Натомість після бесіди кілька людей, котрі планували просити послаблення, звернулися за благословенням на спробу витримати піст суворо за уставом”, – зізнався о. Дмитро.

    Після трапези громада знову зібралася у храмі, аби разом прочитати і проспівати вечірнє богослужіння, під час котрого вперше цьогоріч пролунала молитва святого Єфрема Сиріна, а насамкінець служби відбувся чин прощення – священик та всі присутні попросили один в одного пробачення за заподіяні кривди, образи та вчинені гріхи. Ієрей Дмитро прочитав наявні в требнику молитви на початок Великого посту та благословив парафіян на цей важливий етап у духовному житті кожного православного християнина.