Позначка: Циркуни

  • Харківська парафія УАПЦ підготувала до Страсного тижня фотовиставку про Єрусалим

    Харківська парафія УАПЦ підготувала до Страсного тижня фотовиставку про Єрусалим

    У неділю, 1 квітня, в день свята Входу Господнього в Єрусалим, силами парафії Святої Софії – Премудрості Божої м. Харків було підготовлено та презентовано фотовиставку, присвячену Святому Місту. Розповідь, яку доповнювали ці світлини, підготував настоятель нової харківської парафії УАПЦ ієрей Дмитро Шаповалов.

    Оскільки зараз о. Дмитро тимчасово, на час капеланського служіння в українському війську протоієрея Олега Козуба, виконує обов’язки настоятеля Свято-Миколаївської парафії с. Циркуни Харківського району, парафіяни з Харкова відвідують служби в цьому храмі. Вранці там за допомоги диякона Геннадія Гончарова о. Дмитром було звершено святу літургію та освячено вербу. У слові до громади ієрей наголосив на царських почестях, які воздаються Ісусові пальмовим, а в наших реаліях вербовим гіллям, і закликав не уподібнюватися до тих, хто швидко підносить і так само швидко скидає з п’єдесталів кумирів і політичних лідерів, покладаючи на них усю надію та відповідальність за майбутнє, а прийняти Христа дійсно царем свого життя. “І без нас вистачить, кому кричати: “Розіпни!”. Пам’ятаймо про це повсякчас, коли хочеться відкрити рота для критики та осуду будь-якої людини… Наше покликання інше. Почуймо, глибоко, всерйоз, що саме до нас звернене прохання Сина Божого побути поряд із Ним у Гефсиманії, коли Йому важко. Просто побути поряд. А ми, як і апостоли, найчастіше хто заснув, хто знемігся від роботи і передсвяткових клопотів, хто недочув чи не зрозумів прохання Христового. І замість бути поряд у найстрашніші, найвеличніші, найважливіші миті Страсного тижня – ми де завгодно, але не біля Ісуса. У православному богослужінні цих днів є такі пронизливі слова: “якщо ви й однієї години не можете побути зі Мною, як же ви запевняєте, що помрете за Мене? Гляньте хоча б на Іуду, як він не спить і пильнує, щоб продати Мене беззаконним”. Задумаймося над цим, поки ще маємо час”, – закликав у проповіді священик.

    Після богослужінь у храмі частина парафіян, які мали час і бажання, залишилися у парафіяльному будинку, в холі якого стараннями матушки Катерини Шаповалової та пана Олександра Калуцького було розміщено фотографії.

    На початку Страсного тижня о. Дмитро запропонував присутнім здійснити своєрідну фотомандрівку до Святого Міста, аби мати повніше уявлення про теперішній Єрусалим, у котрому дві тисячі років тому відбулися події смерті та воскресіння Ісуса Христа. У розповіді священика йшлося про непросту історію храму Воскресіння Христового, руйнування печери зі Святим Гробом і віднову церкви імператором Константинополя, ключі від храму та право ними користуватися, нерухому драбину і поняття “статус-кво Святої Землі” тощо. Отець Дмитро поділився власними спогадами про атмосферу в храмі Воскресіння Христового та на єрусалимських вулицях, Шлях Скорботи (Віа Долороза), Голгофу, камінь Помазання, Гріб Господній, а також розповів про різні версії походження вогню Великої суботи та церемонію його отримання. Розмова вийшла жвавою завдяки невимушеному стилю викладу інформації, багатьом питанням до священика, реплікам від людей, які також побували у Святій Землі.

    “Ми говорили легко, часто з гумором, але насправді про серйозне. Про дуже сумнівну автентичність більшості пам’яток, які пропонують сучасним паломникам і туристам – а насправді про те, легковірність чи тверезість має культивувати православний християнин, коли сприймає інформацію. Про часом анекдотичні поділи територій і функцій у Храмі Гробу Господнього – а насправді про абсурдність ворожнечі між християнами різних традицій. Про щоденне багатоголосся цього храму та базарну суєту вулиць навколо – а насправді про можливість осягнути справжню молитовну тишу зсередини самих себе, а не чекати її створення ззовні. Про явище пасхального вогню і причини називати його “благодатним” – а насправді про міцний фундамент віри або ж пошуки знамень, які б прикрили пустку відсутності досвіду життя з Христом. Про поведінку арабської молоді та паломників із колишнього СРСР – а насправді про вміння бути чутливими до інакших релігійних традицій та не абсолютизувати свої. І багато-багато чого ще. Мені здалося, що це було дуже плідне “фотопаломництво”. Яке збагатило всіх і по-своєму допомогло налаштуватися на дні Страсного тижня, що попереду”, – підсумував о. Дмитро.

  • Парафія УАПЦ в Циркунах провела таїнство єлеосвячення

    Парафія УАПЦ в Циркунах провела таїнство єлеосвячення

    По завершенні Святої чотиридесятниці у храмі святителя Миколая села Циркуни було відслужено чин Таїнства єлеосвячення. Його в Лазареву суботу звершили ієрей Дмитро Шаповалов та ієромонах Феодосій (Ганзій).

    На молитву за прощення гріхів і подолання тілесних немочей зійшлися три десятки парафіян. По завершенні богослужіння з проповіддю-закликом пройти слідом за Ісусом дорогу Страсного тижня до присутніх звернувся о. Дмитро. Одразу по цьому розпочалася вечірня Входу Господнього в Єрусалим – свята, що припадає на останню неділю перед Пасхою.

    Таїнство єлеосвячення в Циркунах. Фото Вікторії Плотнікової
    Таїнство єлеосвячення в Циркунах. Фото Вікторії Плотнікової
    Таїнство єлеосвячення в Циркунах. Фото Вікторії Плотнікової
    Образ страждань Христових, храм УАПЦ в селі Циркуни. Фото Вікторії Плотнікової
  • У Циркунах зібрали допомогу на перший в єпархії монастир

    У Циркунах зібрали допомогу на перший в єпархії монастир

    У четверту неділю Великого посту, 18 лютого, відбулася зустріч парафіян місцевої Свято-Миколаївської громади із засновником першого на Слобожанщині монастиря УАПЦ ієромонахом Феодосієм (Ганзієм). Попри раптовий мороз після відлиги, а відтак страшенну ожеледь, отець Феодосій раніше за всіх прибув до Циркунів на відправу літургії свт Василія Великого. На ній служили також тимчасовий виконувач обов’язків настоятеля парафії ієрей Дмитро Шаповалов і диякон Геннадій Гончаров.

    Ієромонах Феодосій (Ганзій) читає заамвонну молитву. Фото facebook.com/saint.nicholas.tsyrkuny

    Проповідь на тему євангельського читання та пам’яті прп Іоанна Ліствичника виголосив о.Дмитро. Наприкінці богослужіння о.Феодосій звернувся до присутніх у храмі з повчальним словом щодо важливості молитви. Гість дав цінні поради щодо того, як православним вірянам належить читати Псалтир і яка з цього може бути велика духовна користь. Ієромонах подав парафіянам для цілування хрест і благословив присутніх людей.

    Опісля представники парафії передали гостеві зібрані раніше для насельника і послушників монастиря продукти, грошові пожертви та записки з іменами рідних і проханням про молитву. Під час спілкування за чаєм у трапезній о.Феодосій розповів про свій життєвий шлях, моменти зіткнення з реальністю Божої присутності в житті, котрі стали визначальними для формування чернечого покликання. Надзвичайно живою та цікавою була розповідь отця про його перебування на Афоні та на церемонії отримання святого вогню Великої Суботи у Гробі Господньому в Єрусалимі. Ієромонах Феодосій також поділився планами щодо облаштування життя та розвитку своєї теперішньої обителі – Свято-Миколаївського чоловічого монастиря в селі Ков’яги Валківського району Харківської області.

    Розповідь отця Феодосія в трапезній. Фото facebook.com/saint.nicholas.tsyrkuny

    “Висловлюю щиру подяку всім парафіянам і жертводавцям Свято-Миколаївської парафії УАПЦ села Циркуни за надану благодійну допомогу у вигляді продуктів харчування і коштів на молитовні треби тільки що створеному Ков’ягівському Свято–Миколаївському монастирю. Вражений духовній чистоті і єдності парафіян – це дійсно велика духовна сім’я. Дуже приємно було спілкуватись з парафіянами. Помочі Божої і благополуччя вам”, – зауважив за підсумками цього дня о.Феодосій. “Піст – час жертовності та стяжання через неї духовної радості, котра від уміння ділитися значно більша, ніж від уміння привласнювати. Циркунівці та харків’яни по мірі сил долучилися до благої справи – допомоги щойно започаткованому монастирю, де тепер поминатимуться також їхні імена. Отже, ця справа стала спільною для всіх нас, незалежно від того, хто монах, а хто живе в миру. І в цьому вже наша найбільша нагорода: Господь вчить нас творити добро, робить його нашими руками, привчає жити в цій атмосфері. Так і має жити церква, тому сьогодні був дуже правильний день”, – підсумував недільні події на парафії о.Дмитро.

    Чаювання після літургії з гостем із Валківщини. Фото facebook.com/saint.nicholas.tsyrkuny
  • Під Харковом віряни УАПЦ молитовно згадали Тараса Шевченка

    Під Харковом віряни УАПЦ молитовно згадали Тараса Шевченка

    Хрестопоклонна неділя у циркунівській парафії УАПЦ минула зі згадкою про дні народження та смерті видатного українського поета Тараса Шевченка. У день пам’яті свт.Тарасія, патріарха Константинопольського, котрий припав на заупокійну суботу, ієрей Дмитро Шаповалов відправив парастас, на котрому була піднесена молитва за душу народного генія. Після вечірні того ж дня було винесено на середину храму святий хрест і вшановано його поклонінням і цілуванням.

    Літургію в Хрестопоклонну неділю очолив настоятель парафії протоієрей Олег Козуб, який повернувся на кілька днів із Донеччини, де несе хрест капеланського служіння на передовій АТО. Отцю Олегу співслужили о.Дмитро і диякон Геннадій Гончаров. По завершенні служби настоятель привітав іменинників – матушку Катерину Шаповалову та пана Олега Тютюнника. Від громади їм були передані подарунки.

    Причастя у храмі святого Миколая в Циркунах. Фото facebook.com/saint.nicholas.tsyrkuny

    Невдовзі за чаєм, кавою і солодощами парафіяни переглянули документальний фільм-роздуми про особистість Тараса Шевченка, в котрому своїми думками про земляка поділився інший український геній – актор Богдан Ступка. Після того присутні разом проспівали кілька поетичних творів Кобзаря, котрі народом були перетворені на пісні.

    Перегляд у трапезній відеофільму з Богданом Ступкою про Тараса Шевченка. Фото facebook.com/saint.nicholas.tsyrkuny
    Спів громадою пісень на слова Тараса Шевченка. Фото facebook.com/saint.nicholas.tsyrkuny

    Після підкріплення тілесних сил віряни повернулися з трапезної до храму, де священиками було відправлено чин пасії. Вже після нього о.Дмитро провів невеличку зустріч із парафіяльною молоддю, на котрій було показано відеоролик про історію Давньої Греції від мікенської цивілізації до Візантії.

  • У Циркунах вшанували пам’ять патріарха УАПЦ Димитрія

    У Циркунах вшанували пам’ять патріарха УАПЦ Димитрія

    У неділю Православ’я, 25 лютого, виповнилося 18 років із дня упокоєння світлої пам’яті патріарха Київського і всієї України Димитрія (Яреми). Попри відчутний майже 20-градусний мороз, вшанувати його пам’ять до найближчої від Харкова парафії Української Автокефальної Православної Церкви приїхали ті, хто знав владику особисто. Літургію у Свято-Миколаївському храмі УАПЦ села Циркуни в цей день очолили ієрей Дмитро Шаповалов, ієрей Іван Полежака та диякон Геннадій Гончаров. На євхаристійному каноні в належному місці по освяченні дарів поминалося ім’я повікнезабутнього патріарха. Після літургійного богослужіння та молебного чину Торжества Православ’я було відправлено заупокійну літію за владикою Димитрієм.

    Меморіальну бесіду по завершенні молитов провела Ніна Немировська – один із зачинателів третього відродження УАПЦ у Харкові. Вона підготувала фотографії, що ілюстрували різні етапи життя владики. Присутні почули голос патріарха в записі його виступів у Львові та Харкові. Слова предстоятеля із циклу «Бесід про страшне сьогодення» зачитав о. Дмитро. Парафіянка Лідія Макогон підготувала власні спогади про святішого патріарха та його відвідини харківських громад УАПЦ у 1990-х роках. Учасники бесіди мали змогу погортати книги – доробок самого владики Димитрія та видані вже посмертно спогади про нього.

  • Циркунівська громада УАПЦ зустріла Великий піст молитвою, трапезою та бесідою

    Циркунівська громада УАПЦ зустріла Великий піст молитвою, трапезою та бесідою

    У неділю, 18 лютого за новим стилем, православні християни звершували заговини на Великий піст. У селі Циркуни під Харковом кілька десятків вірян зібралися на літургію у храмі святого Миколая Чудотворця. Службу очолювали ієреї Дмитро Шаповалов та Іван Полежака. У проповіді після євангельського читання о. Дмитро наголосив на досвіді переживання Адамового вигнання – неминучого наслідку підкорення гріху, котрим людина сама себе позбавила гармонії райського життя. “Адам – це ми. Кожен із нас. Хто вільно вибрав не життя, а руйнування та смерть. Хто зробив можливими біль, страх, самотність, хвороби. Хто своїми силами не здатен повернути втрачене. Але заради кого Христос іде в цей страшний світ, який зустрічає Його Голгофою, щоб жертвою Тіла і Крові відкрити реальність Божої любові, прощення і визволення”, – сказав він.

    А о. Іван по завершенні богослужіння закликав присутніх дбати під час посту насамперед про молитву та життя в дусі любові. “Не їсти себе – це не гідно людини. І не їсти ближнього”, – визначив головний орієнтир на ближчі 40 днів священик. Парафіяни використали нагоду особисто привітати о. Івана з другою річницею ієрейської хіротонії, котра святкувалася кількома днями раніше на свято Стрітення. Літургійні піснеспіви присутні виконували всі разом, так само спільним і багатоголосим став спів “Многая літа” для о. Івана.

    По тому громада зібралася у трапезній, аби за млинцями, варениками, чаєм і кавою поспілкуватися про практичні питання проходження Великого посту. Сергій Перекопський підготував вичерпний виступ про уставні вимоги щодо харчової дисципліни цього часу, о. Дмитро Шаповалов запропонував поміркувати над економією на продуктах заради пожертв на доброчинність і подоланням залежності від улюблених страв і напоїв як альтернативними мирянськими акцентами подвигу стриманості в їжі, Лариса Рябченко фахово і дотепно розповіла про осмислення користі та небезпек посту традиційною медициною, а Ірина Гапоненко просто-таки вразила надзвичайно цікавою розповіддю про сучасні підходи до здорового харчування та поділилися власним досвідом практикування веганства, його позитивними та негативними наслідками для організму. “Підсумок нашої бесіди був для мене абсолютно несподіваним. Я вважав, що зустріч має насамперед дати поживу для роздумів тим, хто через здоров’я або обставини роботи чи служби не може дотримуватися загальноприйнятих норм посту. Натомість після бесіди кілька людей, котрі планували просити послаблення, звернулися за благословенням на спробу витримати піст суворо за уставом”, – зізнався о. Дмитро.

    Після трапези громада знову зібралася у храмі, аби разом прочитати і проспівати вечірнє богослужіння, під час котрого вперше цьогоріч пролунала молитва святого Єфрема Сиріна, а насамкінець служби відбувся чин прощення – священик та всі присутні попросили один в одного пробачення за заподіяні кривди, образи та вчинені гріхи. Ієрей Дмитро прочитав наявні в требнику молитви на початок Великого посту та благословив парафіян на цей важливий етап у духовному житті кожного православного християнина.