Позначка: Архієрейське Богослужіння

  • Архієпископ Афанасій звершив Богослужіння восьмої Неділі після П’ятидесятниці

    Архієпископ Афанасій звершив Богослужіння восьмої Неділі після П’ятидесятниці

    «Господь Ісус Христос є Творець всього, Життєдавець і Насичувач наш, Лікар душевний і тілесний. Він посилає в достатку плодів земних в їжу і насолоду нашу. Він посилає з небес дощі ранні і пізні. Він гримить на небесному колі і страшно осяює блискавкою. Він зводить вітри із скарбів Своїх. Ним ми живемо, рухаємося й існуємо (Діян., 17:28)» – Архієпископ АФАНАСІЙ (Шкурупій).

    30 липня 2023 року, восьмої Неділі після П’ятидесятниці, Архієпископ Афанасій очолив Божественну літургію у Свято-Михайлівському кафедральному храмі в м. Полтаві. Спільно з Владикою Афанасієм служили секретар єпархіального управління архімандрит Антоній (Бондарець), та настоятель парафії протоієрей Олександр Горай.

    «А тому, користуючись різними дарами Божими, необхідно постійно дякувати Богові за Його щедрість і бути щедрими до людей. У міру наших плодів любові і добрих справ і земля наповнюється плодами. Господь нічого не вимагає від нас за всі Свої дари. Всесильному і Всеблаженному – що від нас потрібно? Нічого, крім любові і виконання Його благої волі., – сказав у проповіді Архієпископ Афанасій. –  Яке зворушливе співчуття проявляє Господь до народу, що прийшов у безлічі слухати животворне Його слово і зцілитися від своїх недуг! Побачивши безліч народу, говорить Євангеліст, Господь зглянувся над ними і зцілив хворих. Цим Він вчить нас любові і співчуття до людей. Він подає нам приклад всякої чесноти. «Я показав вам приклад, щоб і ви те чинили, що Я» (Ін.13:15). Звичайно, в межах можливого».

    За Богослужінням молилися за українських воїнів, захисників рідної землі, а також виголошувалися прохання про перемогу наших збройних сил над російським агресором. Після Потрійної єктенії Владика Афанасій виголосив молитву «В час нашестя ворогів».

    Після Богослужіння Владика Афанасій привітав із днем народження вірянку Тетяну Волошко та благословив її іконою Пресвятої Богородиці.

  • Архієпископ Афанасій звершив Богослужіння 15-ої Неділі після П’ятидесятниці

    Архієпископ Афанасій звершив Богослужіння 15-ої Неділі після П’ятидесятниці

    25 вересня 2022 року Високопреосвященний Афанасій, Архієпископ Харківський і Полтавський, очолив святу Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі м. Полтави. Спільно з архієреєм служили архімандрит Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління, та протоієрей Олександр Горай, настоятель парафії і благочинний Полтавського району.

    На завершення Архієпископ Афанасій помазав усіх святим єлеєм.

    Перед Божественною літургією Архієпископ Афанасій звершив чин освячення нових антимінсів.

    Після Богослужіння Архієпископ Афанасій освятив пікап, придбаний на кошти, зібрані небайдужими полтавцями, а також благодійниками із США (родини Шемчуків), який одразу ж відправився до наших захисників.

  • У поті чола свого

    У поті чола свого

    «Людина порушила Божий закон, відмовилася виконувати волю Божу й Бог покарав її вигнанням із раю, щоб вона жила за власними бажаннями, але залишив їй можливість повернутися до отчого дому. І ця можливість – період Великого посту, час покаяння, з допомогою якого тільки й можна здолати шлях повернення», – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    18 лютого 2018 року, Неділі сиропусної, прощеної, згадування Адамового вигнання, високопреосвящений Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі.

    «Вигнавши людину з раю, Бог позбавив її можливості жити в насолоді благодаті, а визначив заробляти її тяжкою працею душі й тіла: «їстимеш хліб свій у поті чола свого». З тих пір людина стала не стільки володарем власної долі, як втрапила у рабство гріха. Втративши єднання з Отцем небесним, людина впродовж свого життя проходить через неймовірні страждання, муки, втрату своєї особистості, великого дару, даного Творцем, – зазначив архієпископ Афанасій у повчальному слові. –  Людство, своїм автономним від Бога життям, поламало в собі всі моральні перепони, які тримали його в межах Божого закону, тепер лише через покаяння воно може відновити своє єднання з Богом».

    На думку проповідника, коли людина в щирому пориванні серця приносить Отцю небесному своє покаяння, то це більше, ніж просто визнання гріхів, це – зміна розуму і збагачення серця благодаттю, якою навзаєм наповнює Господь того, хто розкаюється, по самі вінця.

    «Сьогодні ми вступаємо у Великий піст і тому нагадування про вигнання з раю наших прабатьків за вчинений гріх втрати страху Божого, втрати молитви й каяття, означає духовну погибель. Цього треба соромитися, а не каяття перед Богом, бо воно не є приниженням, як про це багато хто говорить, а, навпаки, робить людину сильнішою, здатною протистояти всім негараздам, які трапляються на її життєвому шляху. А шлях у кожного з нас важкий і тому тільки спираючись на волю Божу його можна долати так, щоб наприкінці побачити світло й відчинені двері до раю», – сказав на завершення свого повчального слова архієпископ Афанасій.

    Після літургії була звершена вечірня з чином прощення.

  • Обрізання гріха – болісна духовна операція

    Обрізання гріха – болісна духовна операція

    «Ще в старозаповітні часи Господь закликав Свій народ до другого обрізання, кажучи: «Обріжте себе для Господа і зніміть  крайню плоть із серця вашого, щоб гнів Мій не відкрився, як вогонь, і не спалахнув невгасимо через ваші злі вчинки» (Єр., 4:4). А ми теж потребуємо цієї духовної операції – обрізання серця, очищення від струпів гріха, які терзають і мучать нас», – архієпископ Афанасій (Шкурупій).

    14 січня 2018 року, Неділі 32-ої після П’ятидесятниці, в день свята Обрізання Господнього та свт. Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію. Спільно з Його високопреосвященством служили ігумен Антоній (Бондарець) та ієрей Олександр Горай.

    У своєму слові до вірних правлячий архієрей зауважив, що сьогодні, 14 січня, ми входимо у новий рік. Владика наголосив на тому, що кожен новий рік за т. з юліанським календарем ми розпочинаємо зі свята Обрізання Господнього і наречення Йому імені Ісус, що означає «Спаситель». Сьогодні восьмий день, коли після народження над юдейським дитям чоловічої статі звершувалося обрізання, тобто прообраз хрещення, яке в новозавітні часи звершувалося водою, Духом Святим і помазанням миром.

    «Обрізання стало передвісником Божого дару хрещення, під час якого кожен, хто охрещується, отримує ім’я, а саме хрещення відкриває йому двері до вічного життя, – сказав владика Афанасій. – Та чи можна увійти в Царство Боже не відітнувши від себе пристрасного способу життя? Ні! Тому кожного дня, кожної миті ми повинні звершувати над собою цю, часто болісну, духовну операцію, коли душа очищається, а на місце гріха Господь вкладає життєдайний зародок вічності. Здебільшого людина не в силі зробити цього над собою сама, бо стала рабою гріха, то їй на допомогу приходить Церква, яка в Таїнствах сповіді і євхаристії торкається до її серця, до її розуму й таким чином допомагає віруючому відітнути гріховні помисли, бажання й наміри в їхньому зародку, на самому початку. А для цього людина повинна завжди пам’ятати вимогу Святого Письма: «Шість днів працюй, а зробивши свої справи, сьомий день свято, віддай його Господу Богу твоєму».

    Церква кличе кожного сьомого дня прийти на святе богослужіння і увійти в єднання зі своїм Творцем, щоб оновити своє життя, в яке так чи інакше, але втручаються пристрасті, покриваючи душу пеленою гріха, як пилюка вкриває траву на узбіччі дороги, і лише дощ із неба може її омити, повернути до життя. «Ми люди і Бог наділив нас здатністю відчувати, думати й мислити, – зазначив владика Афанасій. – А тому нам притаманне постійне тяжіння до оновлення – особистого, церковного, суспільного, але щоб воно збулося, нам слід знову й знову навертатися до головного джерела – церковного закону, який є тим наріжним каменем, що на ньому будується наше спасіння, починається наш шлях в небеса. Адже Господь вимагає від нас послуху Божому закону, висловленому і в Святому Письмі, і в Переданнях, і в церковних уставах та догматах віри. Господь показав нам приклад виконанням заповітів Небесного Отця, виконавши волю Його навіть до хресної смерті».