Товариство досліджень Єгипту оприлюднило фотокопію і реконструкцію з коментарями на папірусний фрагмент Євангелія від Марка, котрий був знайдений менше десяти років тому. Це документ отримав назву P137 у класифікації новозавітних папірусів, повідомляє Седмица.RU.
Оригінал пам’ятки зберігається в оксфордському Музеї Ешмол у Великій Британії. Він містить неповний текст кількох віршів 1-ї глави, зокрема 7-9 і 16-18. Професори Даніель Коломо і Дірк Оббінк, які працювали зі знахідкою, на підставі палеографічних даних датували її періодом з 150 по 250 рік після Різдва Христового.
Манускрипт, а точніше те, що від нього залишилося, являє собою частину папірусу розміром 4,4×4 см. Євангельські рядки розташовані з обох сторін рукопису, що вказує на аркуш кодексу, а не сувій з текстом. Перші згадки про цей документ з’явилися у 2011-2012 роках, хоча отримані вони були разом із іншими рукописами і артефактами Оксирінха не пізніше 1903 року, але тільки тепер потрапили в поле зору дослідників.
За свідченням відомого фахівця Крейга Еванса, фрагмент був знайдений в похоронній масці з папірусу – у Єгипті римсько-елліністичного періоду існувала практика накладати на голову небіжчика маску. Золоті маски були доступні далеко не всім, тому широко використовувалися маски з папірусного листа або полотна. Подібна фарбована маска, склеєна з декількох папірусів, і була піддана ретельній обробці: шляхом розчинення клею дослідники виокремили з неї фрагмент з текстом з Євангелія, а також ще сотні фрагментів папірусних рукописів різного змісту – від класичних давньогрецьких текстів Гомера та філософських трактатів до ділових розписок і приватного листування.
Після того, як було встановлено, що фрагмент містить текст з другого канонічного Євангелія, розгорілися палкі суперечки з приводу датування папірусу. Він був досліджений різними методами, в тому числі і за допомогою радіовуглецевого аналізу, а також шляхом порівняння з датуванням інших документів, які перебували разом з ним в масці. Спочатку з’явилися припущення про дуже раннє походження документа, але в результаті уточнюючих досліджень і вимірів більшість учених зійшлися на датування II або навіть III століттям. Таким чином, фрагмент P137 не став найдавнішим рукописом з текстом Нового Завіту. Однак на сьогоднішній день в науковому співтоваристві цей папірус отримав визнання як найбільш рання рукопис з текстом з Євангелія від Марка.
На сьогоднішній день виявлено, вивчено і опубліковано близько 5300 грецьких манускриптів Нового Завіту, які були створені в період з II по середину VIII ст. Така різноманітність стародавнього рукописного матеріалу дозволяє дослідникам реконструювати новозавітних тексти з дуже високим ступенем достовірності.
