«У святого Василія Великого є вражаючи по глибині свого смислу слова про те, що тіло уражається хворобами для того, аби спаслася душа. Тому хвороби не є випадковими. Вони будуть присутніми в житті людей завжди. Чому? Тому що людина впадає в постійне, перш за все, духовне розслаблення, тобто впадає в гріховні пристрасті й не кається в них, не змінює спосіб життя. А ставши немічною, потребуючою чиєїсь сторонньої 
допомоги, починає шукати спасіння й, так чи інакше, але виконує заповіти Христа», – АФАНАСІЙ (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський ПЦУ.
19 травня 2019 року, Неділя 4-та після Пасхи, про розслабленого, прав. Іова Багатостраждального, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, звершив святу Божественну літургію в Свято-Михайлівському кафедральному храмі м. Полтави. Спільно з правлячим архієреєм служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління, та благочинний Полтавської області, настоятель Свято-Михайлівської парафії протоієрей Олександр Горай.
«Не поставивши в центр свого життя Бога, неможливо спасти душу, неможливо зцілити тіло. Приклад цьому – подія біля Овечої купелі, коли за багато років ніхто з людей не допоміг розслабленому, тобто паралізованому, увійти у воду, коли вона збурювалася і зцілювала. 
Допоміг йому тільки Бог. Але більш важливе відбулося у свідомості хворого – він усвідомив, що його життя в руках Божих. Це те переконання, якого не вистачає більшості з нас. Але воно появляється у свідомості людини, коли вона усвідомлює, що її життя в смертельній небезпеці, – сказав у своєму повчальному слові архіпастир. – Святі отці вчать, що Бог милостивий і, бачачи, що людина потребує спасіння, відвідує її хворобою, яка й приводить до змін у душі недужої людини.
Господь милостивий, Він нікому не бажає зла, а навпаки, бачачи, що скочуємося у прірву, з допомогою хвороби наштовхує до переосмислення життя й пошуків шляхів спасіння. Тому нам ніколи не слід впадати у відчай, коли нас відвідує недуга, а пам’ятати слова святителя Василія Великого: «Уражується тіло, щоб спаслася душа».
Після богослужіння архієпископ Афанасій прочитав акафіст Ісусу Найсолодшому.
