«Сьогодні у нас випала нагода поговорити про те, чим є свята Божественна літургія і Євхаристія, як її центр і джерело життя Церкви, основа віри і всього благочестивого життя християнина. Літургія – це, власне, серце православного богослужіння, під час якого відбувається «святеє святих» – Євхаристія, тобто приготування до споживання Тіла й Крові Христових і їх причастя», – АФАНАСІЙ (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський ПЦУ.
26 липня 2020 року, 7-ої Неділі після П’ятидесятниці, пам’яті святих отців шести Вселенських соборів, Собору архістратига Гавриїла, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, звершив святу Божественну літургію в кафедральному Свято-Михайлівському храмі (м. Полтава). Спільно з владикою служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління, та протоієрей Олександр Горай, настоятель парафії, благочинний Полтавської області.
«Господь наш Ісус Христос, перш ніж встановити Таїнство Причастя, звернувся до народу з такими словами: «Я хліб живий, що зійшов із небес, і хто їсть цей хліб, той житиме вічно. Хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу» (Ін., 6:51). Цими словами Господь розкриває глибинну тайну спасіння людства, кажучи, що Тіло Своє Він 
віддає заради животворчого оновлення світу. «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, а Я в ньому» (Ін., 6:52-56), – ось та основоположна засаднича формула, виконання якої єднає нас із нашим Господом у єдине ціле, як говорить апостол Павло: «Вже не я живу, а живе в мені Христос» (Гал., 2:20). І це є найголовнішим завданням християнина в земному житті – поєднатися із Сином Божим, що сказав: «Я хліб, який зійшов із небес» (Ін., 6:41), – сказав у слові проповіді архієпископ Афанасій.
Літургія – це істинна трапеза, мета якої полягає в духовному перетворенні Духом Святим хліба й вина на Тіло й Крові Христові. Христос прямо сказав: «Бо Плоть Моя – є істинною поживою, і Кров Моя є істинним питтям». (Ін., 6:55) і «якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крові, то не будете мати життя в собі» (Ін., 6:53).
Завершилося богослужіння уставним многоліттям.
