У Фінляндії назріло рішення про зміни в структурі управління церковним життям, тож тамтешня православна громада вирішила розпочати підготовку до реформи. Рішення про це схвалене помісним собором у 2017 році, а терміном реалізації визначено 2020 рік.
Як ідеться в статті на офіційному сайті ФПЦ, перегляду підлягають кордони, склад, функції, органи управління парафій. Пріоритетами на майбутнє визначені богослужбове життя, освіта та дияконія. Реформа має звільнити настоятелів від великого обсягу паперової бюрократичної роботи та сприяти використанню визволеного часу для пастирської діяльності. Самі ж парафії мають стати більшими кількісно і територіально, для чого частині з них доведеться поступитися окремими повноваженнями та правами.
“Інфраструктура церкви підлягає критичному аналізу з урахуванням змін, що відбуваються в суспільстві. Уже тепер можна помітити, що далеко не всі парафії динамічно розвиваються. З огляду на нинішню тенденцію, можна прогнозувати, що до 2025 року кількість парафіян найбільшої парафії єпархії Куопіо і Карелії скоротитися на 15% від кількості в 2015 році. У парафіях меншого розміру втрати будуть ще більшими. Крім того, податкові доходи парафій теж скорочуються такими темпами, що більше не покривають витрат по забезпеченню парафіяльної діяльності”, – розповів керівник адміністративного відділу Фінської православної церкви Сірпа Коріала. Він додав, що реформа є питанням надзвичайної ваги для ФПЦ. “Для нас всіх це важливе питання. Ми стоїмо на порозі найсерйозніших адміністративних перетворень у церкві за весь післявоєнний час. Однак реформи – це завжди шанс. Історія нашої церкви – приголомшлива розповідь про виживання у важких умовах. Настав час рішень, які зроблять можливим продовження цієї історії в прийдешніх поколіннях. Нам потрібні віра в майбутнє, рішучість і добра воля не менші, ніж в епоху повоєнного будівництва”, – наголосив він.
Наразі в єпархіях ФПЦ створені робочі групи, котрі готують проекти нового устрою церкви. Одна з основних ідей, котра може бути реалізована під час цієї реформи, є поява так званих “капличних” парафій. Це будуть відносно незалежні громади з власними храмами та священиками, котрі адміністративно підпорядковуватимуться материнській парафії. За останньою закріплювалася б кадрова політика, права власності та володіння нерухомістю, тоді як “капличні” парафії володіли б рахунками, здійснювали поточну церковну діяльність і мали можливість поширювати напрацювання у сфері дияконії на рівень великої, материнської парафії. Учасники підготовки реформи свідомі того, що переділ повноважень неодмінно спричинятиме непорозуміння та конфліктні ситуації, тому шукають якомога доречніших моделей змін, зокрема дискутують щодо “капличних рад”, які б частково компенсували відсутність повноцінних парафіяльних органів управління в тих громадах, котрі приєднають до материнських парафій.
“З огляду на падіння народжуваності зменшується кількість хрещень у парафіях. Секуляризація ж робить реєстрацію в парафії все більш свідомим вибором. Ми хочемо залишити нашу улюблену церкву в спадок прийдешнім поколінням життєздатною, і тому нам необхідно шукати нові форми роботи вже зараз з тим, щоб євангелізація не була похована під адміністративної рутиною. Настав момент говорити відкрито і з терпінням про різні можливості і варіанти”, – вважає автор публікації на сайті ФПЦ Марія Хаттунен. “Важливо, щоби зміни обговорювалися не тільки в колі відповідальних осіб, але й серед парафіян. Критиці теж є місце, тому що протистояння змінам випробовує запропоновані варіанти рішень. Потрібно вже зараз взяти участь в творенні нового”, – підсумовує Сірпа Коріала.
