Наприкінці жовтня група харківських волонтерів виявила бажання мати у своєму центрі приміщення для регулярної молитви і проведення богослужінь. Люди, які займаються допомогою українським військовим, пораненим бійцям, родинам захисників держави, а також переселенцям і жителям прифронтової зони, звернулися з проханням долучитися до реалізації цього задуму до священиків.
На запрошення адміністрації Спеціалізованого центру соціально-психологічної реабілітації учасників АТО, членів їх родин і волонтерів, заклад відвідали насельник Свято-Миколаївського монастиря селища Ков’яги ієромонах Феодосій (Ганзій) та настоятель харківської парафії Святої Софії-Премудрості Божої ієрей Дмитро Шаповалов. Підсумком зустрічі стала домовленість звершити кілька богослужінь на території центру.
«У Дмитрівську поминальну суботу було відправлено парастас за загиблими воїнами АТО/ООС і всіма оборонцями України, котрі в різний час пожертвували своїми життями для захисту рідної землі та народу. Наступного дня, в неділю, ми молилися за наше військо, бійців на передовій, котрі тримають оборону на фронті в сусідніх областях та забезпечують мирне небо для нас, харків’ян, та мільйонів інших цивільних громадян України. Через тиждень, 11 листопада, відслужили молебень за поранених військових, хворих солдат і всіх, кого спіткали недуги», – розповів отець Дмитро.
Священик отримав офіційне запрошення здійснювати пастирську діяльність у центрі від пані Ярини Чаговець – керівника Благодійного фонду «Сестра милосердя АТО», котрий із 2014 року працює у Харківському військовому госпіталі. З благословення архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ Афансія (Шкурупія) почалося облаштування каплиці – наразі це тимчасовий так званий «теплий храм» у корпусному приміщенні, котрий буде місцем молитви на час зимових морозів.
На сторінці Парафії Софії-Премудрості в інтернеті ієрей Дмитро поділився враженнями від нових знайомств і наголосив на перспективах місійної праці в новому колі. «Це гарне середовище для проповіді Слова Божого. Воно потребує лікування не тільки тілесних ран. Воно спрагле до любові, милосердя і доброти. Воно чітко розрізняє суспільні добро і зло – і не шукає компромісів між ними. Воно не пробачає фальші, нещирості, напівправди. Воно навчене відгукуватися на потреби ближніх насамперед швидким ділом. Упевнений, що Христос був і є посеред цих людей. І те, що вони виявили ініціативу налагодити молитовне життя – додаткове тому підтвердження. Сподіваюся, наші спільні зусилля в цьому напрямку будуть плідними для всіх. Бо не лише «новачкам» корисним стане навчитися церковних правил, розуміння православного обряду і основ духовного життя. Нам, священикам і вірянам із багаторічним стажем, не завадить надихнутися щонайменше тою жертовністю у служінні ближнім, у котрій добровольці та волонтери нерідко випереджають нас, людей церковних», – зауважив священик.
