Останнім часом з різних населених пунктів Решетилівського, Шишацького та інших районів Полтавщини до єпархіального управління Харківсько-Полтавської єпархії стали надходити повідомлення про те, що заборонені в богослужінні та звершенні церковних треб (похоронів, хрещень, освячень та ін.) протоієрей Михайло Дзерин (м. Решетилівка), та ієрей Віталій Прищ (смт. Шишаки, с. Сагайдак) продовжують виконувати церковну діяльність, розповідаючи всім, що заборона з них знята.
Прес-служба єпархіального управління Харківсько-Полтавської єпархії Православної Церкви України уповноважена заявити, що заборону в священнослужінні з Михайла Дзерина та Віталія Прища не знято. Згідно з указами правлячого архієрея вони не мають канонічного права ні звершувати богослужіння, ні виконувати церковні треби. Їхні заяви про зняття з них заборони є введенням людей в оману.
Більше того, Михайло Дзерин перебуває під слідством за скоєний розбійний напад на голову релігійної громади Катерину Гоштанар із нанесенням їй ушкоджень середньої тяжкості. До всі тих порушень, які о. Михайло вчинив раніше, і за що був заборонений у служінні, згідно 27 Апостольського правила, він підпадає й під зняття з нього священицького сану: «Повеліваємо єпископа, або пресвітера, або диякона, які б’ють вірних, що грішать, або невіруючих образили, й через це застрашити бажаючи, вивергати із священицького сану». Цього ж самого вимагає і 9 канон Двократного Вселенського Собору.
Якщо ж позбавлений священицького сану, ігноруючи вирок церковного суду, візьме на себе сміливість священнодіяти (проводити богослужіння й виконувати треби), він, на підставі 28-го Апостольського правила, за такий злочин піддається анафемі (церковному прокляттю).
Варто також пояснити і значення заборони у священнослужінні. Кожен єпископ і священик звершує служіння не в силу невід’ємного особистого дару, а від лиця всієї Церкви, від якої через ієрархію передається віруючим Божа благодать. Священик отримує цю благодать від Церкви через свого єпископа і нічого не може звершувати без його благословення. Заборона у священнослужінні зупиняє дію благодаті через священнослужителя, підданого такому покаранню, – подібно до того, як електричний струм не передається через вимкнений дріт. Дія благодаті відновлюється тільки після зняття заборони в законному порядку.
Святитель Іоанн Златоуст дає таке пояснення: «Якби сталося руці відділитися від тіла, то дух, що витікає з головного мозку, шукаючи продовження і не знаходячи його там, не зривається з тіла і не переходить на відтяту руку, але, не знайшовши її там, не передається їй» (Бесіда на Ефес., ХІ:3).
Тобто, заборонений у священнослужінні не має права одягати на себе єпитрахилі й звершувати будь-яке священнодійство, навіть благословення віруючих.
Отже, богослужіння і церковні треби, які звершують Михайло Дзерин і Віталій Прищ, з часу їхньої заборони у священнослужінні, накладеної на них правлячим архієреєм Указами №36, №37 від 15.11.2019 р., не мають Божої благодаті, тобто залишаються всього лише світськими обрядами.
Прес-служба Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ
