«Народження людини в цей світ має велике значення, але її смерть – блаженна чи люта, має визначальне, особливо для життя вічного. Скажу більше – якщо ми не віримо в життя вічне, безсмертне, то ми тоді не християни, адже найголовніше вчення, яке дав нам Христос, це вчення про безсмертя душі. Він відкрив нам шлях до нього», – АФАНАСІЙ, архієпископ Харківський і Полтавський ПЦУ.
5 вересня 2021 року, 11-ої Неділі після П’ятидесятниці, Віддання свята Успіння Пресвятої Богородиці, Високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський ПЦУ, звершив святу Божественну літургію в Св.-Михайлівському храму м. Полтави. Спільно з архієреєм служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління, та протоієрей Олександр Горай, настоятель парафії.
«Перед цим Мати Божа звернулася до апостолів із проханням: «Поховайте тіло Моє… А Ти, Сину і Боже Мій, прийми душу Мою!» Це, мабуть, єдине прохання, з яким до людей звертається Пресвята Діва: «Поховайте тіло Моє». Бо тіло, за присудом Божим: «Ти земля і в землю підеш», повинна прийняти земля, адже тіло смертне, – сказав у повчальному слові архієпископ Афанасій. – Адже тіло звичайної людини тлінне і тому не може бути прийнятим у Царство безсмертя. Але воно не зникає безслідно. Його вбирає в себе земля і воно повертається у світ живих, до нас із вами, через трави, квіти, дерева; повертається ковтком води, зачерпнутої з криниці, з ковтком повітря, хлібом, який підтримує наше життя. Відійшовши з цього видимого життя, ми продовжуємо його скрізь і в усьому в тих невидимих часточках – атомах, елементах, з яких Творець тче вічний килим життя на землі».
Під час проповіді архієрей зауважив, що коли б не було смерті, то не було б і смислу життя, адже воно має смисл лише тому, що є смерть. «А зміст життя, його наповнення, пов’язаний із його кінцем. Якби кінця не було, а була нескінченність життя, то змісту в самому житті не було б. І смерть, хоча і є граничним злом, виявляється єдиним виходом із цього страшного часу у вічність, а життя безсмертне виявляється досяжним тільки через смерть. Людина безсмертна тому, що в неї є божественний початок, – зазначив владика Афанасій. – Отже, тіло розчиниться в землі і стане її часткою. А куди піде душа? «А Ти, Сину Мій і Боже, Мій, прийми душу Мою» – це те останнє прохання, з яким звернулася до Свого Сина і Бога Пречиста Діва Марія в час Своєї смерті: прийми душу Мою у своє вічне Царство, в оселі Отця Твого Небесного. Це останнє прохання, з яким мусить звернутися до Господа і кожна людина в час своєї смерті».
Після літургії архієпископ Афанасій звершив молебень за збереження довкілля.