«Тимчасові обмеження – наш спільний тягар, покладімося на Бога і, взявши хрест свій, йдімо за Христом», – сказав Блаженніший Митрополит Епіфаній у своїй проповіді на свято Входу Господнього до Єрусалима, маючи на увазі карантинні обмеження, введені на певний для протидії поширення коронавірусу в Україні. Як в умовах епідемії, що поширилася майже на увесь світ, будуть зустрічати Пасху вірні Харківсько-Полтавської та Черкаської і Кіровоградської єпархії ПЦУ? Яке повчання може винести Церква із досвіду життя і самоізоляції? На ці запитання відповідає правлячий архієрей, архієпископ Афанасій (Шкурупій).
– Владико, наближається Великдень – пасхальне свято, як у ваших парафіях буде організовано богослужіння і освячення пасок?
– На сьогодні вже можна сказати, що обмежувальні заходи не будуть зняті. Тому будемо керуватися прийнятими рекомендаціями Священного Синоду ПЦУ, який відбувся 9 квітня. Блаженніший Митрополит Епіфаній сказав: «Ми, архієреї та священнослужителі, будемо звершувати молитву в храмі, будемо з вами і за вас та за всіх, хто потребує, підносити прохання, але вас просимо заради спільного блага понести ще тягар самообмеження». Тому віряни повинні з розумінням поставитися до того, що в Божественній літургії участь візьме лише обмежена кількість людей: священик, диякон, пономар, а також до десяти чоловік храмових працівників та церковного хору в захисних масках і рукавичках, відповідно до санітарних вимог. В деяких парафіях служитиметься на свіжому повітрі, але з дотриманням тих же обмежувальних умов.
Взагалі, Церква виходить із того, що треба потурбуватися про власне здоров’я і здоров’я ближніх, виконуючи заповіт Господа про любов одне до одного. Тому Священний Синод 9 квітня і ухвалив рішення, в якому просить усіх нас у ці священні дні Страсної седмиці та Великодня залишатися вдома, долучатися до спільної молитви і богослужіння через сучасні комунікаційні засоби.
Місія Церкви – опікуватися людськими душами, але ми не можемо зневажити і їх тілесне здоров’я. Тому ми відгукнулися на обмежувальні заходи, введені владою, але в той же час ми не можемо заборонити їм приходити до храму, якщо у них виникає потреба, але з перебуванням у храмі визначеної кількості осіб з дотриманням відстані між ними 1.5-2 метри. Ми тимчасово потрапили в ситуацію, коли змушені перебувати в самоізоляції, тому слід пройти цей період із смиренням і спокоєм. Головне – не панікувати, а ставитися із розумінням.
– А як буде відбуватися сам процес освячення пасхального приношення – пасок, яєць та інших страв?
– В залежності від місцевих умов – богослужіння відбуватиметься при зачинених дверях, хресна хода довкола храму здійснюватиметься знов же з дозволеною кількістю учасників, освячення та окроплення свяченою водою пасхального принесення буде звершено після служби. Головне, щоб на церковному подвір’ї чи за воротами не було скупчення людей. Ми закликали вірян приходити групами до десяти чоловік. Також запропонували людям, щоб вони групувалися по 5-6 осіб, а хтось один привозив кошики на освячення.
Встановлено також у позабогослужбовий час не відмовляти мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, у їх задоволенні. Настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб.
Крім того, дозволено проведення освячення великодніх страв біля місць проживання – на вулиці поруч із будинком чи на подвір’ї, з дотриманням «соціальної дистанції», але не слід допускати їхнього скупчення та контролювати дотримання загальних норм карантину
– А як буде звершуватися служба виносу Плащаниці?
– Я вже пояснював, як буде організовано хресну ходу на Великдень, а ось обнесення Плащаниці буде здійснюватися в самому храмі, або з обходом навколо храму у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні та з дотриманням «соціальної дистанції». А, взагалі, кожен священик буде виходити з місцевих умов.
– Як у цьому році буде організовано відвідування кладовищ у зв’язку з пандемією?
– По-перше, що Радониця, коли згідно церковного Уставу поминаються померлі на кладовищах, цього року припадає на час великої вірогідності зараження вірусом, тому відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов, згідно рішення Священного Синоду, переноситься на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.). В той же час, віряни можуть приносити до церкви панахиди на поминання протягом дня, якщо священик перебуватиме в храмі визначений час. Але про це слід повідомити парафіянам заздалегідь.
– Влада радить Церквам організувати богослужіння у форматі онлайн-трансляції. Чи організовується подібне охоплення віруючих у єпархії?
– Онлайн-трансляція не може замінити перебування на богослужінні в храмі, але в даному випадку вона слушна. В нашій єпархії онлайн-трансляція богослужіння достатньо успішно організована митрофорним протоієреєм Михайлом Шевчуком, настоятелем парафії Різдва Івана Хрестителя, у Смілі на Черкащині, а також ієреєм Юрієм Потикуном, настоятелем Свято-Покровської парафії в с. Лиман на Харківщині. Це, звичайно, дуже мало, але в більшості парафій немає такої змоги.
Але… Літургія – це євхаристія, тобто приготування Тіла й Крові Христових для причастя і саме причастя, без чого віра не може бути повноцінною. А причащаються люди рідко, головне, щоб «відстояти» літургію. А для чого, людина не може й пояснити. Тому таким людям підійде і онлайн-трансляція. Але ж через комп’ютер причастя не можна прийняти! Треба не забувати, що людина постійно повинна працювати над спасінням власної душі, а як вчать нас святі отці – поза Церквою спасіння неможливе.
Звичайно, ці тимчасові заходи поставили нас, християн, у складні умови, коли ми не можемо відвідувати храми Божі. Господь казав: «Настане час, коли не будуть поклонятися ні на цій горі, ні на іншій, а лише в душі. Бо це і є справжнє щире поклоніння». І така нагода настала. Час побачити, як ми вміємо шанувати Господа не в храмі Божому, а в тому, що створили у власній родині. Давайте молитися (але направду, а не на словах), вдома всі разом – і батьки, і діти, адже сім’я, за висловом апостола Павла, це мала церва. Христос сказав: «Де двоє, або троє зібралися в ім’я Моє, там і Я посеред них» (Мт., 18:20). А саме в сім’ї люди й збирають по двоє та по троє. А чи в багатьох сім’ях налагоджено спільне моління? Чи в багатьох сім’ях разом моляться і батьки, і діти? Отож бо!
Як і в суспільстві переважає споживацьке ставлення до життя, таке ж ставлення і до церви – головне подати записку з іменами і нехай молиться священик, а ми займатимемося своїми справами. Церкву перетворили на таке собі бюро послуг. Тому зараз появився унікальний шанс створити в себе вдома малу церкву як сходинку до соборної молитви в храмі, якої ніщо замінить. Треба навчитися дивитися правді в очі і зустрічати випробування із смиренням, а ще просити Господа зберегти нас і наших рідних від зла.
І пам’ятати, що ніякі онлайн-трансляції не замінять участі в Божественній літургії в храмі. А тим паче, по комп’ютеру причастя Тіла й Крові Христових не отримаєш. А це головне в житті віруючого християнина.
– Ми бачимо, що світ потрясають різноманітні лиха і, першою чергою, віруси – вже були і свинячий, і курячий і інші, що викликають гострі респіраторні захворювання і від яких гине дуже багато людей. Чи може Церква скористатися із нинішнього досвіду вимушеного використання технічних засобів зв’язку у богослужбовій практиці?
– Гадаю, що набутий досвід в умовах виживання під час коронавірусної епідемії багато чого нас навчить, але вже зараз треба богословам зайнятися вивченням процесів, які відбуваються в церковному житті. Але перш за все, треба навчитися виконувати рішення Церкви, яка уособлюється, перш за все, Священним Синодом і Предстоятелем Церкви. Рішення священноначаллям прийняте і його треба виконувати. Якщо Предстоятель закликає віруючих залишатися вдома на Великдень, то так треба й вчиняти. Ми всі побачили на прикладі Київо-Печерської лаври Московського патріархату, до чого призводить гординя. В цій ситуації добре зроблять і ті, хто піде до храму, і ті, хто лишиться вдома, особливо люди старшого віку й діти.
Звичайно, небезпека дуже велика і ризик заразитися теж великий. Збільшується кількість хворих і тих, хто помер. Тому нам треба бути дуже обережними, щоб не давати епідемії поширюватися, а це можливе за умови, що ми будемо неухильно дотримуватися тих рекомендацій, що до нас доводить влада і Церква.
Зараз головне не геройствувати, а турбуватися про ближніх. Якщо ти не боїшся заразитися сам, то це твоє право, але бійся того, щоб через тебе не постраждали інші. І в цьому допомагає режим самоізоляції. Ми повинні з гідністю пройти це випробування. Митрополит Епіфаній сказав: «Хіба Бог не знає про всі наші нинішні страждання і випробування? Хіба Бог не має сили і влади змінити все це? І знає Він, і владу має, але допустив Він всі ці випробування з благою для нас метою». Можу сказати, що наші священики поводять себе відповідально, роблять все від них залежне, щоб знизити ризик зараження серед парафіян.
– Що б Ви ще хотіли сказати віруючим?
– Побажати всім, хоч із Церкви й намагаються у ЗМІ зробити ледь не головного винуватця поширення коронавірусу, все ж не піддаватися зневірі, а пам’ятати, що Пасха – це свято Воскресіння Христового. Це свято має відношення до кожного віруючого. Хочу побажати кожному християнину, незалежно від того, зустріне він Пасху в храмі, біля храму чи вдома, щоб він відчув радість Воскресіння Христового і на торжествуючий виголос: «Христос воскрес!» із повнотою свого серця відповів: «Воістину воскрес!» І ще хочу додати – час вимушеної ізоляції слід провести для духовного збагачення себе особисто і власної родини.
Бесіду провів протоієрей Олександр Горай, голова відділу в’язків із громадськістю єпархіального управління Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ.
