Різдвяне послання єпископа Харківського Афанасія
Христос народився, славімо Його! Дорогі брати і сестри! Двадцять століть тому велика радість засяяла над землею: «Отець послав Сина Спасителем світу» (Ін. 4:14), Який взяв на Себе тягар наших гріхів, щоб ми «звільнившись від гріхів, жили для правди» (1 Пет. 2:24), тобто шукали істину у своєму житті. А істина полягає в тому, щоб стати причасниками вічного життя з Богом. Тому разом із апостолом Петром один одному і всім, хто перебуває в огорожі Церкви нашої української Православної, яка започаткувала свій шлях до спасіння в Господі Ісусі Христі в першопрестольному Київі ще 988 року, побажаємо: «Благодать і мир вам нехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого» (2 Пет. 1:2).
Дорогі мої, в цей торжествуючий час всі ми радіємо і молитовно переживаємо найбільшу подію в житті людства за всі віки його існування – Різдво Христове. Віра наша нехай навчає нас посеред житейських негараздів берегти в серцях своїх цю велику радість, про яку в Євангелії сказано, що ніхто її не відніме від нас (Ін. 12:22).
Христос приходить до нас через народження в яслах у печері в тиші й спокої, промовляє до нас тихо й повчально, тому що кожен із нас є для Творця безкінечною цінністю, є духом, образом, подобою Божою. І саме в цій благословенній тиші можна і почути, і розпізнати Його кожному із нас, бо Він дає кожній душі свободу, без якої дух ніщо.
Він приходить вільний і стає беззахисним, і тільки справжня відкритість серця у вірі й любові може привести нас до Нього, а Йому дасть можливість увійти в наше серце. Так, Він всемогутній, але ця могутність проявляється через безкінечну слабкість, адже Він не хоче нас налякати, бо коли ми злякаємося сили Його, то ніякої цінності для Отця Небесного не матиме ні наша віра, ні наша любов. В цьому й полягає велика таїна Христа і християнства. Він применшив Себе, аби наблизитися до людини на відстань серця. І чи не в тому таїна Різдва, що вкотре Він, Немовля на руках Матері, наче б запитує нас нинішніх, як і тих, тодішніх: «Чи впустиш Мене в свою душу, в своє серце, у свій дім, у свою сім’ю?» Вічність стоїть поряд із нами – Безсмертна і Чудодійна, то ж не проспимо Її, не пропустимо повз себе!
З Різдвом Христовим, брати і сестри, вірні православної Церкви і всі християни, хай життя ваше освітлює світло Євангелії, а Божа благодать зміцнює вас у вірі й любові на радість Богу й ближнім, на благо Вітчизни нашої України і Церкви. Тільки з Богом і Україною наше життя набирає всієї повноти і смислу буття.
Тому й дзвонять дзвони, тому й співають у церквах: «Христос народився, славимо Його, Христос із неба, йдемо назустріч Йому!» Це свято нам необхідне, аби ми вчасно прокинулись і усвідомили, що є безсмертним і єдиним у нашому житті, що дає йому основу, смисл і вічність.
Прославляючи Різдво Христове, смиренно подякуємо Богу за Його піклування про нас, за безмежну любов і благодать, яку Він проливає на нас, грішних, щомиті нашого життя.
Щиро вітаю вас із великим святом Різдва Христового. Нехай Господь подасть усім нам милість Свою Божу, зміцнить дух, спасе й збереже душі наші в цьому житті й удостоїть спілкування в житті майбутньому. І як сказав апостол: «Нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані» (Кол. 3:15).
Христос народився, славімо Його!
+ АФАНАСІЙ, єпископ Харківський і Полтавський УАПЦ
Різдво Христове, 2009/2010 рр., м. Полтава
