«Ми чуємо плач Адама, який доноситься до нас через товщу тисячоліть, підноситься до неба, б’ється об зачинені ворота раю, як знеможений птах зледенілими крильми об мерзлу землю, і повертається назад, падає розпапчливою краплею в зранене гріхами серце кожного з нас – чуємо ми той розпачливий плач своїми загрубілими серцями, чи ні, але наші душі заливаються в риданні сльозами покаяння», – Високопреосвященний АФАНАСІЙ, Архієпископ Харківський і Полтавський.
17 березня 2024 року, Неділі сиропусної, прощеної, Спомину Адамового вигнання з раю, Високопреосвященний Афанасій, Архієпископ Харківський і Полтавський, очолив Божественну літургію у Свято-Михайлівському кафедральному храмі м. Полтави. Спільно з правлячим архієреєм служили архімандрит Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління, протоієрей Олександр Горай, настоятель храму, та диякон Олександр Нещерет.
«Жаль тільки, що рідко який розум розкриває штори, які віддаляють духовне від тілесного, і наші почуття залишаються такими ж холодними, як мокрі крила птаха, вкриті краплями дощу, що їх сковує у панцир мороз», – сказав у проповіді Архієпископ Афанасій. – Плаче Адам, гірко плаче, бо сиротиною живе на землі, кличе повсякчас до Бога, аби Той повернув йому ту первісну радість і любов Свою, якою він так необачно знехтував і якою нехтуємо й ми, нинішні. Але чи не є цей Адамів плач фарисейським, адже Бог ніколи не позбавляв нас ні Своєї любові, ні радості спілкування з Ним?».
За Богослужінням лунали особливі прохання за воїнів, які захищають Батьківщину.
Під час літургії архіпастир виголосив молитву до Господа за звільнення України від нашестя рашистів.
Потім було звершено вечірню з чином прощення, після якої архіпастир попросив прощення у священиків та вірян, а вони, своєю чергою, просили прощення у Владики, священиків та один в одного.
Після повчального слова Архієпископ Афанасій прочитав особливі молитви з проханням про благословення Боже на плідний подвиг під час Великого посту.
