Доброго здоров’я! Мене звати Дмитро Шаповалов. Я священик УАПЦ із Харкова. І від лютого 2018 року я редактор розділу “Православний світ” на цьому сайті.
Свій блог я хочу почати з відповіді на питання, навіщо взагалі потрібен такий розділ на єпархіальній веб-сторінці. Як і належить формату блога, все висловлене – це imho. Тобто суто приватна думка однієї людини. І офіційне керівництво легко може мати інакшу точку зору.
Моя ж така: українській церковній спільноті потрібен “контекст”. Ширше за “канонічну територію” РПЦ розуміння православ’я. Більше знання про світ навколо. Про традиції, відмінні від наших. Про владик, церковність яких не пов’язана із яхтами та митними пільгами. Про те, частиною якої спільноти може колись стати наша об’єднана помісна церква. Хто наші брати і сестри. Не “старші” чи “молодші”, а просто. Справжні.
Ми часто не усвідомлюємо, наскільки залежні від інерції російської версії православ’я. Інколи навіть наш протест проти неї – по суті та сама РПЦ, тільки у вишиванці та українською мовою. Ми не бачили альтернативи. Нам бракує відомостей про православ’я грецьке, румунське, сербське, грузинське, американське. Не так багато ми знаємо насправді про Всеправославний собор, рукоположення дияконіс в Африці чи діяльність митрополитів Георгія Ходра в Лівані, Афанасія Ніколау на Кіпрі або Іоана Зізіуласа в Греції. А це – наша сучасність. Цікава і змістовна. Значно більш варта уваги, ніж чергові внутрішні чвари чи скандали в паралельних юрисдикціях.
Мета противників становлення української церкви – ізолювати “розкольників”. Унеможливити будь-яке спілкування. Позбавити дихання одним повітрям із рештою православного світу. Створити середовище варіння у власному соку. В яке вправним технологам нескладно буде підмішати вторинність, комплекси, маргінальність, спокуси сектантства тощо.
Саме тому “Православний світ” на сайті Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ – це не просто “фішка”, щоби чимось різнитися від інших. Це маленька, по мірі наших скромних сил, спроба вилізти з інформаційного вакууму. Пробити стіну ізоляції в самих собі та визирнути назовні. Побачити, що православ’я – це не тільки наші власні храми та сусіди з РПЦ. І це православ’я значно багатше, різноманітніше, складніше, ніж ми раніше вважали.
Я хочу вірити, що хоча б у межах нашої невеличкої єпархіальної спільноти це є посильним завданням. І може, когось це спонукатиме до наступних кроків. Вивчення іноземних мов. Поїздок у Єрусалим, Константинополь, Александрію чи Салоніки. Появу живих зв’язків із людьми і формування свіжих, сучасних поглядів. Без котрих нам у ХХІ столітті лишатиметься не так багато перспектив розвитку.
Просвітницька діяльність дуже важлива.
Дякую Вам за дуже цікаві і різноманітні статті Вашого блогу,
та за швидке реагування на всі коментарі та питання.
Обов’язково продовжуйте вести свій блог.
З нетерпінням чекаємо нових статтей на різні теми.
Дякую на доброму слові! Наступним матеріалом стане Ваше замовлення – про УАПЦ і УПЦ-КП 🙂
Порадивсь з розумними людьми і вирішив не публікувати статті на цю тему. Надто багато, особливо зараз, зайвих емоцій навколо стосунків між УАПЦ і УПЦ-КП. У підсумку буде більше шкоди, ніж користі. На Ваші питання знайду можливість відповісти в інший спосіб, не тут. Дякую за розуміння та вибачте, що не вповні виконаю обіцяного.