РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
Високопреосвященного АФАНАСІЯ,
архієпископа Харківського і Полтавського,
керуючого Черкаською і Кіровоградською єпархією,
священству, чернецтву і всім вірним
Харківсько-Полтавської єпархії
Православної Церкви України
та всім православним християнам
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
Дорогі в Христі Ісусі брати і сестри!
До нас прийшов Син Божий! Він народився не на перинах, не на шовкових простирадлах, а в печері, куди пастухи заганяли овець, ховаючи від негоди, в яcлах на сіні, у цілковитій тиші різдвяної ночі. Породіллі, Діві Марії, не підносили букети троянд, а коли Вона винесла з печери сповите Немовля, не зустрічали родичі й друзі, не сигналили «круті» автомобілі. Їх зустріла благословенна тиша й сонце, що сходило на небокраї. Сонце зустрічало Сонце! Отець Небесний вітався зі Своїм Сином, Який народився в людському тілі, щоб, живучи серед людей їхніми тривогами, болями, бідами, нещастями, вивести їх із погибелі на шлях спасіння. З цієї миті для людства почалася нова ера й ми, радіючи приходу Спасителя, вкотре з радістю виголошуємо: «Христос народився, славте Його!»
Цієї ночі звершилася незбагненна таїна – Бог став одним із нас. Він увійшов у світ обездолених і ніколи не мав, де голову Свою прихилити. Цієї ночі ніхто не прийняв під свій дах Його Матері й Вона вийшла на шлях, яким ішли по життю ті, кого суспільство відкинуло й зневажило: бідних, бездомних, скалічених душею й тілом, кому немає з ким розділити родинне тепло, бо всі остерігаються увійти в їхню долю, проблему, біду, горе. До тих, хто, зіштовхнувшись із людською байдужістю, нерозумінням, озлобленням, жорстокістю, лишилися на узбіччі життя, чужими для людей, але такими рідними й близькими для Того, Хто сам був чужим для людей і відкинений ними. І нам, християнам, хто йде за Ним, треба прийняти кожну людину, побачивши в ній Бога, Який Сам пізнав приниження, переслідування, зневаження, відсторонення, сходив босими ногами всю землю палестинську.
В кожного з нас була в житті мить, коли в ясла нашого серця увійшов Спаситель і осяяв його теплом своєї любові, і в нас почалося нове життя – життя з Ісусом Христом. Він увійшов у наше приниження й знедолення, не посоромившись нашої душевної і тілесної злиденності. Зріднився з нами любов’ю, прощенням і милосердям, бо сказав: «Я прийшов до хворих, а не здорових», щоб грішних спасти для вічності. Христос став Людиною, щоб ми, дивлячись на Нього, зміцнювалися у своїй людській гідності через покаяння, смирення, милосердя й любов, як головних рушіїв життя.
Христос розкрив перед нами смирення й любов Божу, віру в кожне Своє творіння – грішне й занепале, й цією мірою розкрив глибину величі людини – творіння Божого, вказавши, що ми можемо вмістити в собі Бога. І що наше тіло, наша кров, усе наше єство здатне з’єднатися з Божеством у Таїнстві євхаристії тут, на землі, залишившись самим собою. Цього не бачимо ми, не бачать люди, але бачить Бог. Заради цього Він і створив нас. Це – повнота віри, наше життєве покликання!
Вітаю всіх зі святом Різдва Христового! Бажаю, щоб у єднанні сили Божої і власної духовної праці ми впевнено долали свій життєвий шлях до Христа, до спасіння, до вічності. Нехай народжене у Віфлиємі Богонемовля зміцнить нашу надію, що перемагає страх, нашу віру, щоб ми відчули силу Божественної любові, яка преображає людське життя.
«Хай же Бог надії наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надією» (Рим., 15:13).
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
У Христовій любові
Високопреосвященний АФАНАСІЙ,
архієпископ Харківський і Полтавський,
керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією
Православної Церкви України
Різдво Христове
2018/2019 р.р.
м. Харків-Полтава
