Великий піст! Хтось сумує з цього приводу, хтось “сідає на дієту”, а хтось смакує початок боротьби з собою, вірніше боротьби за себе. Боротьби, в якій тіло стогне, а душа тріпотить від доторкання до найсолодшої їжі.
Піст – час боротьби за душу, коли душа отримує шанс втратити залежність від тіла. Наше тіло, з його безмежними потребами, день за днем, під час Великого посту, приноситься в жертву заради спасіння душі. Тіло, для тих хто щиро поститься заради Господа, зміщується з командного пункту життя, його керівна функція відмирає. Ми помираємо тілом, разом з Христом, який іде на хрест. Помираємо тілом, щоб воскреснути душею з воскреслим Христом.
Господи, допоможи нам твердо тримати піст фізичний, щоб отримати плід духовний. Допоможи нам, Господи, через обмеження в їжі, навчитись керувати й іншими потребами тіла, а також змінити свій темперамент, своє світосприйняття, змінити свої життєві акценти. Допоможи Господи, оживи наші душі.
“Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, — Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.
Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.” Мф.6,17-21
