«День Іоанна Хрестителя – свято церковне, але воно тісно переплелося з народними звичаями і традиціями, хоча вже нині, втративши зв’язок із землею, з хліборобством, відірвавшись від величної сільської культури, яка дала життя і розвиток українській цивілізації, ми маємо лише відголоски того славного часу. Але коли наступає цей день, то в душі нашого народу наче б як просинається дух предків, дух величної Козаччини, дух Матері-землі, дух України, яка дала життя нашому народу, – дала мову, пісню, побут, ідентичність і все, що ми нині називаємо – українська нація, яка народжувалася в таких же муках, як мати народжує дитя», – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський.
7 липня 2017 року, в день Різдва чесного славного пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна, високопреосвященний Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, очолив святкову Божественну літургію в парафії Різдва Іоанна, Предтечі і Хрестителя Господнього, в м. Смілі. Спільно з владикою Афанасієм служили десять кліриків єпархії.
Перед храмом владику Афанасія зустріли віруючі сміляни, а діти піднесли запашний коровай на рушнику. Владика, прийнявши хліб, подякував та привітав вірян із храмовим святом. В храмі настоятель парафії митрофорний протоієрей Михайло Шевчук подав Владиці хрест для цілування та запросив очолити святкове богослужіння.
«Сьогодні той день, коли ми не просто згадуємо, хто ми, звідки ми і чиї ми діти, а коли ми навертаємо свої серця до початків, до найглибшої давнини, єднаючи в одне ціле минувшину, сьогодення і прийдешнє, яке вже владно про себе нагадує подихом пекельної геєни, що все більше й більше розверзається під ногами світу. І нашими із вами теж. Бо й про нас, нинішніх, писав великий пророк український Тарас Шевченко, «німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть», – сказав владика Афанасій у повчальному слові під час богослужіння.
Говорячи про те, як не тільки вистояти, як не тільки витримати ті доленосні випробування, що їх доля ставить перед українським народом і кожним із нас повсякчасно, а як утвердитися, залишившись народом Божим, що проніс своє українство як найбільшу цінність через століття буревіїв, кривавих воєн, поневолень, революцій, голодоморів, Владика зауважив, що за приклад слід брати Іоанна Хрестителя, особистість особливо визначну в історії людства, надзвичайну і геройську, якої світ ще не знав.
«І з цього високого пагорба, з цього смілянського Синаю над Смілою, над цим чудовим краєм із величною історією українського духу лунатиме дзвін, що вриватиметься як буря в пустельні серця і буде кликати голосом Іоанна: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Боже! – наголосив Владика на значенні храму, зведеного на найвищому пагорбі міста. – Сьогодні ми спостерігаємо змішування правди й брехні, а це руйнує моральну природу людини настільки, що вона перестає бути сама собі суддею, тому що через втрату відчуття правди втрачається система орієнтирів, яка завжди була запобіжником у будь-яких життєвих ситуаціях. Може, саме тому ми й на сьогодні ще далекі до завершення боротьби за правду і справедливість в українському суспільстві. Ще так міцно сидить у нашій свідомості неправда, обман, відверта брехня, що заполонили всі сфери людської діяльності».
На завершення свого слова архієпископ Афанасій із болем у серці зауважив: «На свою біду ми державу будуємо на неправді, навіть у підвалини помісної Церкви намагаємося закласти неправду, перекручуючи історичні факти, підтасовуючи їх під вигідні політичні, церковні, чи особисті цілі. Сьогодні в нас виникає запитання – що нам робити, як будувати державу, Церкву, сім’ю, родину, як вибудовувати взагалі взаємостосунки в суспільстві, один між одним? Відповідь проста – без чесності й справедливості ми нічого не збудуємо, а доруйнуємо й те, що з такими потугами збудували».
Що ж тоді робити? Як бути? Владика Афанасій чітко визначив, у чому полягає відповідь: «Полягає вона в словах Іоанна Хрестителя: «Покайтеся і задумайтеся над тим, як найкраще виконувати Божі закони життя».
Під час богослужіння архієпископ Афанасій звів у сан ігумена ієромонаха Знам’янського, Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Ферапонта (Федиса).
Після закінчення літургії владика Афанасій нагородив благословенними архієрейськими грамотами настоятеля храму митрофорного протоієрея Михайла Шевчука та найбільш активних парафіян і побажав їм міцної віри, стояння за правду й Українську Автокефальну Православну Церкву та здобутків у духовному вдосконаленні.
На подвір’ї храму владика Афанасій, спільно з духовенством, відслужив водосвятний молебень, окропив усіх присутніх освяченою водою та привітав із десятою річницею початку будівництва величного, п’ятикупольного храму.
Чудовим співом патріотичних пісень усіх присутніх на святі порадував козацький хор «Заграва» м. Сміла. А смілянські козаки приготували та почастували козацьким кулешем.
Завершилося святкування братською трапезою.
