Попри всі проблеми та прогнозовану неучасть низки помісних православних церков у Святому і Великому Соборі Православної Церкви передсоборова підготовча комісія розпочала свою діяльність на острові Крит, де заплановано провести зібрання архієреїв у дні святої П’ятидесятниці року Божого 2016.
Як повідомляє Православие.BY, стартом діяльності комісії стала спільна літургія у день свята Вознесіння Господнього 9 червня за новим стилем. Присутній на богослужінні митрополит Галльський Еммануїл (Константинопольський патріархат) підкреслив, що проведення собору є «підкресленням обов’язку та відповідальності Православ’я перед людиною і суспільством у наш важкий час».
«Це надія і світло», – наголосив архієрей.
Митрополит Еммануїл розповів, що контакти із церквами, котрі відмовилися від участі у Всеправославному соборі тривають. І висловив сподівання, що здоровий глузд переможе – і представники всіх помісних церков візьмуть участь у заході на Криті.
Також владика в інтерв’ю журналістам повідомив, що питання фінансування зібрання вирішене та забезпечене. А проведення собору обійдеться приблизно в 2,5 млн євро.
За тиждень до початку Великого і Святого Собору Православної Церкви про перешкоди на шляху до його проведення заявили ще дві помісні церкви – Грузинська і Російська. Таким чином, загальна кількість церков, які обіцяють ігнорувати собор або наполягають на його перенесенні, зросла до п’яти.
Як повідомляє Благовест-Инфо, синод Грузинської православної церкви схвалив рішення не брати участі в соборі попри те, що раніше ГПЦ уже навіть оголосила персональний склад делегації для поїздки на Крит.
За інформацією rublev.com, 11 червня представник Московського патріархату був відкликаний із Криту. Керівник адміністрації секретаріату МП єпископ Солнєчногорський Сергій перебував на острові з метою підготовки візиту делегації РПЦ на собор.
Згодом відбулося засідання синоду Російської православної церкви, на котрому було висловлену підтримку пропозиціям низки інших церков щодо відтермінування собору. Якщо ця пропозиція не матиме відгуку, Москва визнала для себе неможливим брати участь у заходах на Криті.
Цьому рішенню передувала ініціатива РПЦ зі скликання термінової всеправославної передсоборової наради, де пропонувалося розглянути труднощі, що виникли на шляху до проведення собору. Однак Константинопольський патріархат відмовився від цієї ідеї, наголосивши, що ним вживаються заходи для участі всіх церков у соборі, а сам собор неодмінно відбудеться.
Як відомо, спершу Болгарська церква, а згодом Антіохійська та Сербська раптово за два тижні до проведення зібрання на Криті оголосили про неможливість узяти участь у соборі в раніше узгоджені ними ж самими терміни. Причини для цього називалися різні.
Рішення Великого і Святого Собору Православної Церкви матимуть обов’язковий характер для всіх помісних Церков, навіть тих, які не братимуть участі в соборі. На цьому наголосив богословський радник Константинопольського патріарха Варфоломія архідиякон Іоан Хрісавгіс.
Як повідомляє Благовест-Инфо, цю думку священнослужитель висловив в телефонному інтерв’ю американському католицькому інтернет-виданню Crux. Відповідаючи на запитання, чи відбудеться собор узагалі, архідиякон висловив здивування тим, що можуть існувати сумніви щодо цього.
На питання про те, чи зміниться богословський або еклезіологічний статус собору в разі неучасті в ньому однієї або декількох помісних церков, отець Іоан категорично відповів: «Ні».
«Якщо одна або кілька церков не будуть присутні, або відмовляться від участі, або не голосуватимуть – усі прийняті рішення будуть все одно мати силу і будуть обов’язкові для всіх православних церков. Великий собор – вищий за собор або синод кожної окремої Церкви, і він залишиться таким навіть у відсутності однієї або декількох церков», – вважає архідиякон.
«Звичайно, якщо когось не буде, ми відчуємо якийсь вакуум і будемо дуже, дуже шкодувати. Думаю, це вплине не тільки на собор, а й на ту церкву, яка вирішить не брати в ньому участь. Якщо церква вирішить не бути присутньою, думаю, це може стати причиною сумних роздумів про те, що вона сама себе маргіналізує», – пояснив отець Іоан.
«Треба пам’ятати про мету собору, про його завдання – це єдність. Єдність – завдання, а не даність. Це те, до чого ми прагнемо. Воно може вже бути присутнім на рівні духовності, богослужінь і таїнств. Але зробити його видимим – це важка, болісна і повільна робота, яка займе час. Єдність приходить в кінці собору, а не перед його початком. Це наслідок, а не умова», – пояснив представник Константинопольського патріархату.
«Ми зустрічаємося саме тому, що у нас є розбіжності. Якби не було розбіжностей, навіщо б ми збиралися?», – підсумував він.
Слідом за Болгарською та Антіохійською церквами про своє бажання відтермінувати проведення Великого і Святого Собору Православної Церкви повідомили серби. Синод тамтешньої церкви ухвалив звернення до патріарха Константинопольського Варфоломія з поясненням власної позиції. Тексти документів наводить офіційний сайт Сербської православної церкви.
Вона мотивується незгодою з регламентом проведення собору, зокрема тим, що надто мало прав залишено присутнім єпископам, котрі з учасників перетворюються на глядачів. Тож рішення через відсутність всебічного обговорення можуть бути позбавлені благодатної присутності Святого Духа. Сербські архієреї наголошують, що правила проведення соборів в історії не визначалися завчасно, а схвалювалися безпосередньо на них самими учасниками. А кожен єпископ мав власне право голосу, а не один на цілу делегацію помісної церкви – як планується нині.
Також Сербська вважає доречним розгляд на соборі питання надання автокефалії, від розгляду котрого вирішено було відмовитися раніше. Винесено пропозицію підтвердити соборні волевиявлення часів святителів Фотія та Григорія Палами. Підготовлені до собору тексти мають бути вдосконалені, особливо це стосується документу про місію церкви в сучасному світі, вважають серби. Вони також наголошують на важливості вирішення питання щодо православних діаспор.
З огляду на наведені аргументи єпископат Сербської церкви просить відкласти проведення Всеправославного собору до вирішення всіх суперечливих питань і залучення до участі в заході представників усіх помісних церков – включно з Болгарською та Антіохійською, котрі відмовилися від участі в соборі раніше.
Документи підписані архієпископом Печським, митрополитом Белградсько-Карловацьким, патріархом Сербським Іринеєм.
На запрошення Патріарха Константинопольського Варфоломія та з благословення глави УПЦ (МП) митрополита Онуфрія голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ (МП) митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук) прибув до Стамбула, щоб взяти участь у паломництві по святих місцях Каппадокії, повідомляє “Релігія в Україні”.
Митрополита Митрофана у поїздці супроводжує заступник голови ВЗЦЗ УПЦ протоієрей Миколай Данилевич.
Перед початком паломництва, 4 червня, митрополит Митрофан мав зустріч з Патріархом Варфоломієм у приміщенні Патріархії на Фанарі (Туреччина), під час якої передав Патріарху братські вітання та пам’ятний подарунок від Предстоятеля УПЦ.
Під час бесіди митрополит Митрофан розповів Патріарху про ситуацію в Україні загалом і в Луганській єпархії зокрема, територія якої знаходиться по обидві сторони лінії розмежування. Владика розповів про останні законодавчі ініціативи, спрямовані, на його думку, проти УПЦ, це викликало неприємне здивування у Патріарха. Предстоятель Константинопольської Церкви побажав, щоб ситуація в Україні стабілізувалася, а також запевнив, що молиться за Україну і за те, “щоб не проливалася братська кров”.
Того ж дня Патріарх Варфоломій разом з українською церковною делегацією та супроводжуючими прибули до Каппадокії, а саме в аеропорт міста Невшехір (давня назва – Неаполіс), де до паломництва приєднався глава Англіканської Церкви архієпископ Кентерберійський Джастін Уелбі з вікарним єпископом Джонатаном Гудалом, які прибули до Каппадокії на особисте запрошення Вселенського Патріарха.
В рамках паломництва делегація УПЦ відвідала музей печерних православних храмів і монастирів в містечку Ґьореме, виникнення яких датується VI століттям, а також містечко Урґюп (грецька назва – Прокопіон), де на початку XVIII століття жив, перебуваючи в полоні, і прославився чудесами вихідець з України святий праведний Іоанн Руський.
В той же день в храмі святих Костянтина і Єлени в містечку Мустафапаша (грецька назва – Сінасос) Патріарх Варфоломій звершив вечірню, після якої тепло привітав гостей з України і Англії.
За вечірнею також молився митрополит Сасімський Геннадій, духовенство Константинопольського Патріархату й Еладської Церкви, посол Греції в Туреччині Кіріакос Лукакіс і представники грецької діаспори, предки яких жили в Каппадокії.
Повертаючись з богослужіння, паломницька група відвідала печерний храм 40 мучеників Севастійських в місцевості Сахіппаша. Патріарх Варфоломій разом з паломниками оглянули розписи храму і заспівали тропар святим покровителям храму
Позачергове засідання синоду Константинопольської церкви відбулося у приміщенні патріархії на території сучасного Стамбулу (Туреччина). Архієреї розглянули проблеми, що виникли на шляху до проведення Великого і Святого Собору Православної Церкви в середині червня 2016 року.
Як пише ChurchBY.info, зібрання на чолі з патріархом Варфоломеєм ухвалило проводити собор, попри обіцянку Болгарської церкви не брати в ньому участі. Константинопольський патріархат запропонував предстоятелям помісних церков внести пропозиції, доповнення, зміни та уточнення до раніше схвалених усіма проектів документів.
Патріархат закликав помісні церкви-сестри піднятися над обставинами та взяти участь у соборі в раніше визначені дати його проведення.
Собор у Софії – столиці Болгарії. Фото wikimedia.org
Об’єктивний і тверезий аналіз наведених причини, з огляду на які архієреї Болгарської православної церкви відмовляються брати участь у Великому і Святому Соборі Православної Церкви, засвідчує неадекватність, слабкість і помилковість цих аргументів. Про це заявив доцент християнської філософії та візантійського богослов’я Велико-Тирновського університету Смілен Марков.
Як повідомляє ChurchBY.info, богослов пояснює рішення синоду БПЦ історією цієї церкви, яка спершу тривалий час перебувала відірваною від контактів із іншими православними церквами внаслідок самочинного проголошення автокефалії, а потім майже одночасно із вирішенням цієї проблеми – потрапила в політичну залежність від Москви, оскільки в Болгарії було встановлено комуністичний режим. Цей період Марков називає руйнівним, оскільки було фізично знищено багатьох видатних представників церкви, ієрархія була підкорена державній владі та навіть змушено співпрацювати зі спецслужбами СРСР і Болгарії.
«У цьому контексті міжнародні контакти приводили паству до фрустрації, оскільки всі зустрічі з представниками інших церков і деномінацій, в тому числі робота у Всесвітній Раді Церков, використовувалися державою для просування інтересів комуністичної партії і Радянського Союзу. На жаль, після падіння “залізної завіси” в 1989 це модель і далі зміцнилася, а в деяких аспектах навіть посилилася. Серйозний доказ цього – схизма всередині Болгарської церкви (1992-1998), котра була ініційована колами, які залежали від сформованих за часів комунізму владних зв’язків. Як наслідок, зараз на церкву впливають формальні і неформальні лобі-групи з різними геополітичними орієнтаціями. Це призводить до небажання працювати на міжнародному рівні, особливо що стосується неслов’янських православних юрисдикцій і представників інших релігій», – пояснює богослов.
На його думку, другим важливим чинником є специфічна ситуація з освітою вищого болгарського духовенства.
«Загальновідоме недооцінювання богослов’я в Болгарії призводить до повної ізоляції між Церквою та державними богословськими факультетами. На відміну від інших традиційних православних країн, ніхто з болгарських митрополитів, виключаючи патріарха, ніколи не викладав на державних богословських факультетах», – наголошує Марков.
Він стверджує, що Болгарська церква у своїх зовнішніх контактах воліє притримуватися фарватеру Російської церкви. Однак прямої участі Москви в ухваленні згаданого рішення щодо Всеправославного собору Марков не вбачає. За його припущенням, значно більш правдоподібними причинами є богословська неготовність болгарського єпископату брати участь у соборових дискусіях та історично зумовлений ізоляціонізм і комплекси.
«У ситуації, що склалася, правильною реакцією повинні стати спроби пошуку нових можливостей залучення більшого числа членів православної пастви в Болгарії до всеправославного спілкування і діалогу. Таким чином, крок за кроком, радість взаємної любові та порозуміння може поширитися на всю повноту Болгарського патріархату, в тому числі, на митрополичий синод», – підсумовує Марков.
Делегація Антіохійської церкви у Вселенського патріарха Варфоломея. Фото beforeitsnews.com
Антіохійська православна церква висловила невдоволення пропозицією Константинопольського патріархату розв’язувати суперечку довкола церковної юрисдикції Катару вже після проведення Всеправославного собору. Таку ідею висунув синод Константинопольської церкви під керівництвом патріарха Варфоломея.
Як повідомляє Седмица.Ru, Константинополь пропонує роль координатора при створенні та роботі спільного комітету Антіохійської та Єрусалимської церков. Цим питанням рекомендовано займатися після проведення Великого і Святого Собору Православної Церкви в червні цього року.
Разом із тим в Антіохії вважають, що це питання має бути вирішене до проведення собору, інакше робота представників двох церков може бути поставлена під сумнів. Більше того, Антіохійський патріархат на офіційному рівні висловив розчарування позицією Константинополя та навіть натякнув, що в таких умовах немає достатньо підстав говорити про існування справжньої єдності православ’я.
На думку архієреїв АПЦ, Вселенський патріархат та інші церкви-сестри мусять виявити справжню, а не демонстративну єдність. І це може виявитися в готовності вирішувати найгостріші питання шляхом обговорення на соборі. При цьому грецькі ЗМІ не виключають, що Антіохія слідом за Болгарією може відкликати свою згоду на участь у Всеправославному соборі.
Конфлікт Антіохійської та Єрусалимської церков триває останні кілька років внаслідок відкриття в Катарі кафедри ЄПЦ. АПЦ вважає Катар своєю канонічною територією.
Болгарські архієреї повернулися спинами до Всеправославного собору. Фото offnews.bg
Православна церква Болгарії відкликала свою згоду на участь у Великому і Святому Соборі Православної Церкви, котрий заплановано провести на острові Крит 16-16 червня цього року. Таке рішення було схвалене в Софії на засіданні синоду під керівництвом патріарха Неофіта.
Як повідомляється на офіційному сайті Болгарської церкви, причинами є відсутність у програмі собору дійсно важливих і актуальних для сучасного православ’я питань, незгода низки церков із запропонованою редакцією документів, особливості регламенту собору (зокрема, відсутність можливості вносити виправлення в документи), незгода з порядком розміщення предстоятелів церков, спостерігачів і гостей на соборі. Також вказується, що Болгарська церква матиме великі та невиправдані видатки від поїздки на Крит.
Синод ухвалив вимагати перенесення Всеправославного собору на пізніший термін та більш якісної його підготовки. У разі невиконання цього прохання делегація БПЦ брати участі в соборі не буде.
Канцелярія синоду уточнює, що рішення було прийнято одноголосно, підписано патріархом і розіслано предстоятелям усіх помісних церков. Урядовий рейс із Софії на Крит скасовано. Болгарських православних вірян закликали виявити покору та довіру до рішення керівництва церкви.
Стародавня візантійська церква була виявлена в ході розкопок в регіоні Каппадокія в Туреччині. Експерти стверджують, що фрески, знайдені всередині храму, навіть можуть змінити уявлення про історію іконопису православної церкви.
Як повідомляє Седмица.Ru з посиланням на турецьке видання Нurriyet daily news, археологи натрапили на храм під час розкопок стародавнього підземного поселення, виявленого поблизу міста Невшехир (стародавня Нісса).
Церква висічена у скелі. Датою заснування вважають V століття. Її стіни прикрашені фресками з зображенням Вознесіння Христового. Також є нетипове зображення, яке ідентифікували як сцену страждання душ грішників.
«Ми знаємо, що такі фрески досі ніколи не були виявлені ні в якій іншій церкві», – заявив мер Невшехира Хасан Юнвер.
Археолог Семіх Істанбулоглу, який очолює роботи в підземному місті та церкві, сказав, що тонкі стіни церкви місцями зруйнувалися через сніг і дощ, але вони підлягають відновленню. Фрескам на стінах буде повернуто їх початковий вигляд, упевнений він.
За словами Істанбулоглу, розчищено лише кілька фрескових композицій. Очікується, що після розчищення від землі, вдасться відновити ще багато інших зображень. Керівник розкопок зазначив, що в передній частині церкви знайдені фрески із зображенням Розп’яття Ісуса Христа, апостолів, пророків Мойсея та Іллі та інших святих.
Синод Антіохійської православної церкви схвалив рішення щодо участі у Великому і Святому Соборі Православної Церкви. Заради цього досягнуто згоди про тимчасове припинення суперечки щодо канонічної території.
Як повідомляє Седмица.Ru, засідання синоду відбувалося 25-27 травня в монастирі Богородиці Баламандської, котрий розташований у Лівані. Головував предстоятель церкви, блаженнійший патріарх Іоанн Х.
Антіохійська церква засвідчила намір відкласти на час собору свою суперечку з Єрусалимською церквою щодо юрисдикції Катару, де Єрусалимський патріархат відкрив свою архієпископську кафедру.
Також на синоді було узгоджено позиції щодо проектів документів, які виносяться на обговорення собору, що запланований на другу половину червня 2016 року Божого.
Патріарх Феофіл в Угорщині. Фото www.jp-newsgate.net
Блаженнійший отець і патріарх Єрусалимський Феофіл завершив свій візит до Угорщини. Протягом чотирьох днів минулого тижня предстоятель церкви Святої Землі перебував у європейській країні на запрошення її уряду.
Патріарх відвідав будівлю парламенту Угорщини, музеї та лікарні Будапешта, дав інтерв’ю центральному телеканалу країни, зустрівся з високопосадовцями, зокрема тимчасово виконуючим обов’язки прем’єр-міністра Жолтом Шем’єном.
Владика Феофіл молився у православних храмах разом із митрополитом Арсенієм (Константинопольський патріархат), митрополитом Силуаном (Сербська церква) та митрополитом Лукіяном (Румунська церква).
Також предстоятель Єрусалимської церкви відвідав римо-католицьке абатство святого Мартина монахів-бенедиктинців у Паннонхальмі – Паннонії. Відбулася зустріч патріарха з угорським римо-католицьким кардиналом Петером Ердьо.
В останній день перебування патріарха Феофіла в Угорщині міністерство закордонних справ цієї країни влаштувало на його честь урочисту вечерю у плавучому ресторані на Дунаї.