Blog

  • Єпархія має потенціал розвитку

    Єпархія має потенціал розвитку

    20160801_021 серпня 2016 року архієпископ Афанасій, у храмі мчч. Кипріана і Устинії міста Черкаси, провів ознайомчі збори з кліром Черкаського благочиння. Кожен священик розповів про своє служіння та парафію, висвітлив наявні проблеми і висловив думки про розвиток.

    У своєму слові до священиків владика зазначив, що Черкаське благочиння, як і вся єпархія, має чималий потенціал для ефективної роботи по її розвитку. «Ми з вами зобов’язані наполегливо працювати над активізацією парафіяльного життя, будівництвом храмів, де їх ще немає, розбудовою єпархії в цілому, бути активними і працьовитими, підставляючи і своє плече Його Блаженству, митрополиту Київському і всієї України Макарію в трудах на благо Української Автокефальної Православної Церкви», – підкреслив владика Афанасій у своєму слові до священиків.

    20160801_03

  • Архієпископ Афанасій здійснив першу візитацію до Черкасько-Кіровоградської єпархії

    Архієпископ Афанасій здійснив першу візитацію до Черкасько-Кіровоградської єпархії

    20160731_00531 липня 2016 року, 6-ої Неділі після П’ятидесятниці та Святих отців шести Вселенських Соборів, парафіяни кафедрального Свято-Троїцького храму в Червоній Слободі зустрічали свого нового архієрея – архієпископа Харківського і Полтавського Афанасія (Шкурупія), призначеного рішенням Освяченого Архієрейського Собору.

    Цього дня у Свято-Троїцькому храмі владика Афанасій відслужив святу Божественну літургію.

    Правлячого архієрея в храмі зустрічали клір храму та віруючі.

    – Господь Бог посилає Святого Духа на зміцнення Христового Тіла, яким є наша Українська Автокефальна Православна Церква, котра попри всі утиски і незгоди, що супроводжують її в останні роки, розвивається і зростає, – сказав владика Афанасій у своєму слові до вірних. – Але від нас залежить, чи ми, прийнявши дар Духа у вірі, й надалі справлятимемося із викликами, що їх постійно ставить життя. А головною складовою нашої Христової віри є любов, яка породжує мир. Той мир, про який 20160731_010сказав Господь: «Мир даю вам. Не той, що дають люди, а той мир, що його даю вам Я». В цьому наша сила і міцність. Церква – це першою чергою євхаристійна єдність людей, які зібралися навколо Чаші Господньої, а будь-яка громада будується і гуртується навколо священика, духівника, без якого не може бути повноцінного як загально-церковного життя, так і парафіяльного. Тому нам треба гуртуватися в сім’ю однодумців, щоб бути міцними і витривалими, адже
    для УАПЦ настали нелегкі часи (хоча вони завжди були такими). І від того, як ми триматимемося один одного, залежатиме й доля Церкви. А сила і міцність Церкви є також і запорукою духовного й морального здоров’я народу, а, отже, й стабільності та непорушності нашої української незалежної держави».

    Після урочистої зустрічі та облачення, протоієрей Олександр Василенко запросив владику Афанасія очолити богослужіння. Спільно з архієпископом Афанасієм служили: секретар єпархіального управління Черкасько-Кіровоградської єпархії протоієрей Віталій Двірник, ігумен Антоній (Бондарець), протоієрей Олександр Василенко та протодиякон Олександр Горай.

    20160731_008Владика Афанасій також причастив святими дарами Тіла й Крові Христових тих, хто приніс Господу покаяння та був допущений до причастя.

    Коли завершилося богослужіння, високопреосвященний архієпископ Афанасій звернувся до віруючих із повчальним словом, у якому наголосив на значенні виконання заповіту Господа нашого Ісуса Христа: «Любіть ближнього як самого себе» та миру і єдності поміж православними християнами, аби бути прикладом для інших, а також попросив молитовної і моральної підтримки й допомоги в нелегкій праці опікування єпархією.

    20160731_012Потім архієпископ Афанасій із кліром відслужив поминальну літію біля могили єпископа Іларіона (Савчука), який до своєї кончини керував Черкасько-Кіровоградською єпархією та збудував чудовий Свято-Троїцький храм, біля якого й похований.

    В другій половині дня архієпископ Афанасій відвідав місто Смілу, де в храмі Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії зустрівся з настоятелем парафії митрофорним протоієреєм Михайлом Шевчуком обговорив стан парафії та ознайомився з ходом робіт по будівництву нового храму.

    Напередодні архієпископ Афанасій зустрівся з настоятелем парафії Покрови Пресвятої Богородиці в м. Черкаси отцем Назарієм Кучерявим та обговорив із ним можливість реконструкції та ремонту храму.

    Крім того, владика оглянув місце майбутнього будівництва кафедрального собору в м. Черкасах та намітив із секретарем єпархії протоієреєм Віталієм Двірником першочергові заходи.

  • Прийшла благодать до “неблагодатних”

    Прийшла благодать до “неблагодатних”

    SAMSUNG CSC

    16 липня 2016 року високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, з архіпастирським візитом відвідав село Соколове Зміївського району Харківського благочиння та звершив святу Божественну літургію в храмі Успіння Пресвятої Богородиці.

    Спільно з високопреосвященним владикою служили настоятель парафії протоієрей Станіслав Аштраф’ян, ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії єпархії, протоієрей Григорій Ганзій, ієреї Володимир Яковенко та Іван Полежака, а також диякон Сергій Довганюк.

    Його високопреосвященство звернувся до присутніх у храмі з повчальним словом про чудо Боже в православ’ї. Значна частина вірян причастилися святих Христових Таїн.

    Після богослужіння архіпастир, священство та вірні приклалися до старовинної ікони Христа Вседержителя, яка повністю оновилася та з 6 липня цього року почала мироточити.

    Ікону «Христа Вседержителя» до храму Успіння Пресвятої Богородиці в Соколовому приніс два роки тому Федота Сергій Михайлович, якому ікона дісталась від бабусі. Вона була настільки темна, що неможливо було розібрати, хто із святих на ній зображений. Із зими цього року ікона поступово стала оновлюватися. Спочатку з країв, а згодом освітлився й лик, а на ньому Ісус Христос. Оновлення від богослужіння до богослужіння спостерігали всі присутні, прикладалися до неї, протоієрей о. Станіслав читав молебні за здоров’я. А 6 липня, напередодні Різдва Іоанна Предтечі, коли настоятель храму протоієрей Станіслав Аштраф’ян та другий священик ієрей Володимир Яковенко приїхали звершувати Божественну літургію і підійшли до ікони, щоб прикластися до неї, то побачили крапельку прозорої рідини, що витекла з лівого ока Спасителя і застигла на щоці. Потім миро виділялося з правого ока і по прямій лінії відходило до вуха, а потім вниз, утворюючи майже квадратну пляму величиною з добру пучку. В наступні дні отці служили молебні й акафісти біля цієї ікони. У четвер із гортані Спасителя в трьох місцях почали виходити малесенькі крапельки прозорої рідини і стікати вниз, а сама ікона поступово день-за-днем стала схожою на щойно намальовану – такими яскравими стали фарби. В суботу з лівого краю ікони появилися малесенькі крапельки, наче росичка, десь 2 см на 2 см, а в понеділок вони вже займали удвічі більшу площу.

    Після богослужіння комісія, очолювана архієпископом Харківським і Полтавським Афанасієм (Шкурупієм), вивчила всі обставини проявленого чуда в храмі Успіння Пресвятої Богородиці та склала відповідного акта. Розпорядженням керуючого єпархією на 14 серпня оголошено святу Божественну літургію з участю священиків єпархії та мирян. Тоді ж передбачається і прославлення ікони Христа Вседержителя як місцево шанованої чудотворної ікони. Початок літургії о 10 годині ранку. Очолить святу Божественну літургію високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Харківсько-Полтавською та Черкасько-Кіровоградською єпархіями.

    – Численні чуда, що відбуваються в наш час, в тім числі й чудо оновлення і мироточення ікон, закликають нас зміцнювати нашу православну віру, мужньо стояти у вірі й відстоювати єдність Церкви, – говорить архієпископ Афанасій. – Адже часто чудодійні знамення були не тільки знаком Божого благовоління, а й попередженням, зміцненням напередодні випробувань. А наша УАПЦ якраз і потерпає нині від переслідувань, поширення наклепів і оббріхування у ЗМІ, намагань Київського Патріархату розхитати нашу єдність, щоб таким чином переманити до себе парафії і священиків, аби Церква припинила свої існування. Тому чудо оновлення старовинної ікони Господа Вседержителя і її мироточення вказує на важкі часи, що наступають для Церкви. А також на те, що Глава Церкви – Ісус Христос зміцнюватиме відданість вірних УАПЦ своїй Церкві та укріплятиме їхню мужність і стійкість у відстоюванні Церкви-Мучениці.

  • Архіпастирська візитація в Зачепилівку

    Архіпастирська візитація в Зачепилівку

    20160721_00321 липня 2016 року, високопреосвященний Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, на запрошення релігійної громади прп. Серафима Саровського, відвідав з архіпастирським візитом село Зачепилівку Ново-Санжарського району на Полтавщині.

    На майданчику біля сільського клубу, де зібралися молодші й старші діти недільної школи та члени громади, владика Афанасій, спільно з ігуменом Антонієм (Бондарцем), відслужили молебень на освячення води. Після молебня Його високопреосвященство в приміщенні клубу провів духовну бесіду з віруючими.

  • Архієрейська візитація до слобожанського Лиману

    Архієрейська візитація до слобожанського Лиману

    201607_00217 липня 2016 року, 4-ої Неділі після П’ятидесятниці, в день пам’яті свт. Андрія, архієпископа Критського, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, відвідав з архіпастирським візитом парафію Покрови Пресвятої Богородиці в козацькому селищі Лиман Зміївського району на Харківщині.
    Біля входу в пристосоване під храм приміщення, яке надала релігійній громаді, що діє з березня цього року, пані Лариса Юнашева, владику Афанасія урочисто з хлібом-сіллю зустріли члени громади. Пан Олексій Калашник та пані Ніна Леонова звернулися до владики Афанасія з привітальним словом, а настоятель парафії ієрей Юрій Потикун запросив очолити святу Божественну літургію.

    201607_003Спільно з Його високопреосвященством служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії єпархії, та настоятель парафії ієрей Юрій Потикун. На запричасному стиху владика Афанасій звернувся до вірян із проникливим словом про чудо Боже – оновлення та мироточення ікони Христос Вседержитель (Пантократор) у храмі Успіння Пресвятої Богородиці в селі Соколовому Зміївського району, про любов до Вітчизни України, відданість рідній Українській Автокефальній Православній Церкві, яка пройшла тяжкий майже столітній шлях, освячений кров’ю мучеників.

    201607_009Багато вірян сповідалися та причастилися святих Христових Таїн. Після богослужіння владика Афанасій привітав з днем народження та вручив ікону й книгу Олександра Меня «Син Людський» парафіянці Ларисі Юнашевій, подякувавши їй за стійкість у відстоюванні інтересів парафії та активну допомогу в її розбудові.

    201607_008Потім відбулася духовна бесіда владики Афанасія з вірянами парафії, під час якої школярка Карина Зубенко прочитала вірш місцевої поетеси Віри Зубенко «Святі отці» – про духовних наставників, а Тетяна Різван та Тетяна Щербак заспівали пісню про рідний Лиман на слова своєї землячки Віри Зубенко.
    Майже до вечора тривала тепла і задушевна бесіда архіпастиря із лbманцями, нащадками славних козаків-запорожців, котрі так потребують щирого батьківського опікування українських пастирів.

  • Послання Святого і Великого Собору Православної Церкви

    Послання Святого і Великого Собору Православної Церкви

    239475Православним людям і кожній людині доброї волі

    Ми звеличуємо і славимо Бога «милосердя і всякої втіхи» [2 Кор. 1:3], що сподобив нас зібратися в тиждень П’ятидесятниці (18-26 червня 2016 року) на острові Крит, де апостол Павло і учень його Тит проповідували Євангеліє в перші роки життя Церкви. Ми дякуємо Богові в Трійці за те, що Він благоволив нам завершити в одностайності труд Святого і Великого Православного Собору, скликаного Вселенським Патріархом Варфоломієм в однодумності з Предстоятелями Помісних Православних Автокефальних Церков.

    Вірно наслідуючи приклад апостолів і Богоносних отців, ми знову заглибилися в Євангеліє свободи, заради якої нас визволив Христос (Гал. 5:1). Основою наших богословських обговорень була впевненість в тому, що Церква живе не для себе. Вона несе свідчення Євангелія благодаті та істини і пропонує всьому світові дари Божі: любов, мир, справедливість, примирення, силу Хреста і Воскресіння і сподівання на вічність.

    1) Головним пріоритетом Святого і Великого Собору було проголошення єдності Православної Церкви. Наявна єдність має зміцнюватися і приносити нові плоди, спираючись на Божественну Євхаристію і апостольське спадкоємство Єпископів. Єдина Свята Соборна і Апостольська Церква є Божественно-людською спільнотою, передчуттям і досвідом есхатону в Божественній Євхаристії. Як безперервна П’ятидесятниця, вона є пророчим голосом, якого неможливо примусити мовчати, присутність і свідчення Царства Бога любові.

    Православна Церква, вірна одностайному Апостольському Переданню і своєму сакраментальному досвіду, є справжньою спадкоємницею Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, як це сповідується у Символі віри і підтверджується вченням Отців Церкви. Наша Церква у своїх таїнствах, зі Святою Євхаристією в осерді, переживає таїну Божественної ікономії.

    Православна Церква втілює свою єдність і соборність «у Соборі». Соборність пронизує її організацію та спосіб прийняття рішень, визначає її шлях. Православні Автокефальні Церкви не є федерацією церков, але Єдиною Святою Соборною і Апостольською Церквою. Кожна помісна Церква, оскільки вона подає Євхаристію, є місцевою присутністю і проявом Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви. Що стосується православної діаспори в різних країнах світу, було прийняте рішення продовжити роботу Єпископських Асамблей до тих пір, поки не стане можливим здійснення канонічної строгості (акрівії). Ці асамблеї складаються з канонічних єпископів, які призначені кожною Автокефальною Церквою і залишаються підпорядкованими своїм Церквам. Належне функціонування цих єпископських асамблей гарантує дотримання православного принципу соборності.

    В ході роботи Святий і Великий Собор підкреслив важливість Зібрань (Синаксисів) Предстоятелів, що вже мали місце, і запропонував зробити Святий і Великий Собор постійною установою, що буде скликатися кожні сім або десять років.

    2) Як учасники Святої Євхаристії і молитовники за весь світ, ми повинні продовжувати «літургію після Божественної літургії» і нести свідчення віри близьким і далеким, згідно з ясною заповіддю Господа перед Його вознесінням: «будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Діян. 1:8). Нова євангелізація народу Божого в сучасних секуляризованих суспільствах і євангелізація тих, хто ще не дійшов до пізнання Христа, залишається постійним обов’язком Церкви.

    3) Відповідно до свого обов’язку свідчити істину і свою апостольську віру, наша Церква надає великого значення діалогу, в першу чергу з неправославними християнами. Через це решта християнського світу точніше пізнає істинність Православного Передання, цінність святоотцівського вчення та літургійного життя і віри православних. Діалоги, що ведуть Православні Церкви, ні в якому разі не мають на увазі компроміс у питаннях віри.

    4) Вибухи фундаменталізму в різних релігіях є виразом хворобливої релігійності. Тверезийміжрелігійний діалог значно допомагає розвитку взаємної довіри, миру і примиренню. Олія релігійного досвіду має бути використана для лікування ран, а не для розпалювання вогню воєнних конфліктів. Православна Церква рішуче засуджує розширення воєнного насильства, переслідування, вигнання і вбивство членів релігійних меншин, насильницьке навернення, торгівлю біженцями, викрадення людей, тортури і огидні кари. Вона засуджує руйнування церков, релігійних символів і пам’ятників культури. Особливо висловлює вона свою глибоку стурбованість з приводу становища християн і всіх переслідуваних меншин на Близькому Сході. Вона закликає уряди в цих регіонах захистити місцевих православних та інших християн і всі групи населення, що мають невідчужуване право залишатися у своїх країнах як громадяни з рівними правами. Наш Собор звертається до всіх сторін негайно докласти систематичних зусиль, щоб припинити воєнні конфлікти на Близькому Сході і всюди, де продовжуються збройні зіткнення, і надати можливість всім переміщеним особам повернутися до своїх домівок.

    Ми звертаємо наш заклик особливо до зверхників світу сього діяти так, щоб мир і справедливість переважали у рідних країнах біженців. Ми закликаємо цивільні влади, громадян і православних християн у країнах, де переслідувані знаходять притулок, продовжувати допомагати їм на межі або навіть за межею своїх можливостей.

    5) Сучасна секуляризація шукає автономію людини від Христа і духовного впливу Церкви, який вона безпідставно ототожнює з консерватизмом. Але західна цивілізація несе на собі незгладний відбиток тривалого внеску християнства. Більше того, Церква висвітлює рятівне значення Христа, Боголюдини, і Його Тіла як місця і способу жити у свободі.

    6) На відміну від сучасного підходу до шлюбу, Православна Церква розглядає нерозривні любовні стосунки чоловіка й жінки як «велику таємницю … Христа і Церкви». Так само вона називає сім’ю, що виникає з цих стосунків і є єдиною гарантією виховання дітей, «малою церквою».

    Церква завжди підкреслювала цінність самообмеження. Але християнська аскеза докорінно відрізняється від будь-якого дуалістичного аскетизму, який відсторонює людину від життя і людей. Навпаки, Церква пов’язує аскезу із сакраментальним церковним життям. Самообмеження стосується не лише чернечого життя. Аскетичний етос властивий християнському життю в усіх його проявах.

    **

    Святий і Великий Собор, крім конкретних тем, про які він ухвалив рішення, коротко відзначає такі важливі сучасні питання:

    7) Що стосується зв’язків між християнською вірою і природничими науками, Православна Церква уникає контролю над науковими дослідженнями і не займає ту чи іншу позицію стосовно кожного наукового питання. Вона дякує Богові за дар вченим розкривати невідомі виміри Божественного створіння. Сучасний розвиток природничих наук і технологій призвів до радикальних змін у нашому житті. Він надає значні переваги, такі як полегшення повсякденного життя, лікування важких захворювань, спрощення комунікації між людьми, освоєння космічного простору і т. ін. Однак, незважаючи на це, він має і багато негативних наслідків, таких як маніпуляція свободою, поступова втрата цінних традицій, руйнування природного середовища і відкидання моральних цінностей. Наукове знання, хоч би як швидко воно не просувалося, не мотивує людської волі, не дає відповіді на серйозні моральні й екзистенційні питання та, на пошуки сенсу життя і світу. Такі питання потребують духовного підходу, який Православна Церква намагається забезпечити через біоетику, засновану на християнській етиці і святоотецькому вченні. Разом із своєю повагою до свободи наукового дослідження Православна Церква, підкреслюючи гідність людини та її божественне призначення, в той же час указує на небезпеку, приховану в деяких наукових досягненнях.

    8) Очевидно, що сучасна екологічна криза зумовлена духовними й моральними причинами. Її коріння пов’язані з жадібністю й егоїзмом, які призводять до бездумного використання природних ресурсів, забруднення атмосфери шкідливими речовинами і зміни клімату. Християнська відповідь на цю проблему вимагає покаяння у зловживаннях, аскетичного настрою як протиотрути проти надмірного споживацтва, але водночас — культивування свідомості, що людина є «домоправителем», а не власником творіння. Церква ніколи не перестає підкреслювати, що майбутні покоління також мають право на природні ресурси, які дав нам Творець. З цієї причини Православна Церква бере активну участь у різних міжнародних екологічних ініціативах і призначила 1 вересня днем молитви про захист навколишнього природного середовища.

    9) Проти нівелювання та безособової стандартизації, що стимулюється у різні способи, Православ’я пропонує повагу до конкретних особливостей окремих людей і народів. Воно також виступає проти перетворення економіки на щось незалежне від основних потреб людини, на якусь самоціль. Прогрес людства пов’язаний не лише з підвищенням рівня життя чи економічним розвитком на шкоду духовним цінностям.

    10) Православна Церква не втручається в політику. Її голос залишається самостійним, але й пророчим, як благотворне втручання в ім’я людини. Права людини сьогодні перебувають в центрі політики як відповідь на соціальні та політичні кризи і струси, яка прагне захистити громадянина від свавілля державної влади. Наша Церква додає до цього зобов’язання і відповідальність громадян, а також необхідність постійної самокритики з боку як політиків, так і громадян для поліпшення суспільства. І перш за все вона підкреслює, що православний ідеал щодо людини перевищує горизонт встановлених прав людини і що «найвищою за все є любов», як відкрив Христос і як всі вірні, що слідують за Ним, знають це зі свого досвіду. Церква наполягає також, що основоположним правом людини є захист релігійної свободи, а саме свободи совісті, віросповідання й релігії, однаково кожної окремої людини і спільнот, в приватному та суспільному житті, право на свободу богослужіння і практики, право виявляти назовні свою релігію, а також право релігійних громад на релігійну освіту і повноцінну діяльність і виконування ними своїх релігійних обов’язків, без будь-якого прямого або непрямого втручання з боку держави.

    11) Православна Церква звертається до молоді, що прагне повноти життя у свободі, справедливості, творчості та любові. Вона закликає їх свідомо приєднатися до Церкви Того, Хто є Істиною і Життям. Прийти, приносячи до церковного тіла свою життєздатність, свої тривоги і турботи та свої очікування. Молодь — це не лише майбутнє, але й динамічне і творче сьогодення Церкви, як на місцевому, так і на світовому рівні.

    12) Святий і Великий Собор відкрив наш горизонт до сучасного різноманітного й багатогранного світу. Він підкреслив нашу відповідальність в місці та часі, а тим більше у перспективі вічності. Православна Церква, зберігаючи недоторканою свою сакраментальну і сотеріологічну природу, чутлива до болю, лиха і заклику до справедливості і миру народів світу. Вона звіщає «день-у-день Його спасіння», повідає «між племенами Його славу, між усіма народами Його діла предивні» (Псалом 95/96).

    Помолімося, щоб «Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної Своєї слави у Христі, Він сам, коли постраждаєте трохи, вас удосконалив, утвердив, зміцнив, утривалив. Йому слава й сила по віки вічні! Амінь» (1 Петра 5:10-11).

    Переклад українською здійснено спеціально для Відкритого Православного Університету

  • Архієпископ Афанасій взяв участь в урочистостях 92-ої ОМБр

    Архієпископ Афанасій взяв участь в урочистостях 92-ої ОМБр

    20160701_006З перших днів квітня 2014 року, коли ще тільки Росія почала підтягувати свої військові підрозділи до кордону з Україною, а 92-га ОМБр, що дислокується на Харківщині, виставила блокпости своїх підрозділів по периметру кордону на противагу росіянам, Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ проводить постійну волонтерську роботу в бригаді: питна вода, продукти харчування, все, що зносили люди для забезпечення своїх захисників, волонтери єпархії доставляли воїнам.

    З перших же днів духовну опіку воїнів забезпечував капелан, протоієрей Григорій Ганзій.

    У жовтні 2014 високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, разом із кліриками єпархії відслужив молебень та благословив бійців, які вирушали на Луганщину захищати рідну землю від російських агресорів та сепаратистів, що підняли руку на святе – Вітчизну. Протягом всього майже дворічного періоду наступу й оборони, що їх мужньо вела бригада, волонтери єпархії продовжували допомагати бійцям – було, зокрема, відремонтовано 25 двигунів до БТРів, зварено й доставлено в підрозділи бригади й інших частин протикумулятивний захист і обладнано на місці більше двох десятків бойової техніки, поставлено два безпілотники великого радіусу дії, інше обладнання, маскувальні халати, тепле взуття, обмундирування, десятки тонн продовольства й багато чого іншого, чого так не вистачало в підрозділах на фронті. А ще організовано концерти симфонічного оркестру Полтавського драматичного театру ім. Гоголя в місці дислокування 92-ї ОМБр та у військовій частині Слов’янську після його звільнення, концерт заслуженої артистки України Олени Білоконь і багато чого іншого. Неодноразово виїжджав та перебував по кілька днів під Щастям у підрозділах вископреосвящений владика Афанасій, звершуючи молебні й бесіди з воїнами.

    А 1 липня цього року архієпископ Афанасій та клірики єпархії, на запрошення командування, взяли участь в урочистостях з нагоди повернення 92-ої бригади із зони бойових дій після виконання військового обов’язку по захисту Батьківщини від ворожої агресії в місце постійного дислокування на Харківщині.

    Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять більше ста бійців бригади, які віддали своє життя, захищаючи рідну землю. Більше ста бійців було нагороджено державними та бригадними нагородами. Архієпископ Афанасій вручив командиру 92-ої ОМБр полковнику Віктору Ніколюку церковний орден «Благовірний гетьман Петро Сагайдачний» за проявлену мужність та якості полководця, проявлені в боях за державну незалежність і цілісність України. Після цього владика Афанасій із кліриками єпархії окропив свяченою водою всіх присутніх на плацу воїнів, а також відвідав похідну каплицю та бібліотеку, облаштовані бригадним капеланом протоієреєм Григорієм Ганзієм.

  • Свято Тройці біля хреста в  Полтаві

    Свято Тройці біля хреста в Полтаві

    DSC0591019 червня 2016 року, біля встановленого хреста  на місці будівництва храму  у Полтаві,  Свято-Михайлівська громада Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ відсвяткувала день Святої Тройці або П’ятидесятницю. Розпочалося свято молитвою . Голова громади протодиякон Олександр Горай прочитав акафіст перед хрестом. Після молитви дітям, яких зібралося на свято зо два десятки, матушка Олександра Горай та Руслана Півненко організували  відпочинок з конкурсами та різними розвагами під музичний супровід.  Свято-Михайлівська громада висловлює слова вдячності благодійній організації «Львівська освітня фундація», завдяки якій у громаді з’явився музичний інструмент та обладнання для проведення таких свят. Молитва біля хреста на місці будівництва храму тепер буде проводитися щонеділі та на великі всята о 18:00.

  • Чергова поїздка волонтерського центру Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ  в зону АТО.

    Чергова поїздка волонтерського центру Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ в зону АТО.

    DSC0577317-18 травня 2016р з благословення владики Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ,  голова волонтерського центру єпархії протодиякон Олександр Горай відвіз більше двох тонн гуманітарної допомоги дітям-сиротам в зоні АТО. Півтори тонни борошна та манки, пожертвувані ТОВ «Інверт», що виготовляє кондитерські вироби під торговою маркою «Диканське», овочі та консервація, зібрані прихожанами різних парафій УАПЦ, продукти харчування від мешканців смт. Чутове, іграшки, книжки та канцелярське приладдя, надані Громадською спілкою “Полтавська громада разом”, засоби гігієни та книжки від управління культури Полтавської облдержадміністрації. Все було передане в Кремінську обласну загальноосвітню школу-інтернат та Кремінську обласну санаторну загальноосвітню школу-інтернат. Організація поїздки відбулася завдяки управлінню культури Полтавської облдержадміністрації та Полтавського обласного військового комісаріату.

    Волонтерів, які приїхали до Сєвєродонецьку пізно ввечері, зустріли представники Об’єднаного центру цивільно-військового співробітництва ОТУ «Луганськ». Цей підрозділ займається питаннями координації спільних дій Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, органів місцевої влади, міжнародних недержавних благодійних організацій, об’єднання  громадян і засобів масової інформації з метою швидкого реагування на загрози виникнення гуманітарної кризи та відновлення законності і правопорядку в районах проведення АТО.

    Втомлені важкою дорогою, волонтери розташувалися на ніч у приміщенні центру в спеціально відведених для таких випадків спальних приміщеннях. Приємно вражені турботою особового складу СІМІС, нагодовані заздалегідь приготовленою вечерею, лягли відпочивати в охайно прибраній кімнаті. Наступного дня гуманітарний вантаж було розподілено між двома школами-інтернатами у м. Кремінна. Протодиякон Олександр поспілкувався з дітьми, розповівши їм про Господа нашого Ісуса Христа як приклад жертовності, милосердя та любові,  а діти передали волонтерському центру Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ свої вироби.

  • Сербська церква передумала і візьме участь у Всеправославному соборі

    Сербська церква передумала і візьме участь у Всеправославному соборі

    Патріарший двір Сербської православної церкви
    Патріарший двір Сербської православної церкви. Фото openarium.ru

    15 червня в Белграді відбулося розширене засідання священного синоду Сербської православної церкви. Його учасники ухвалили відправити-таки на Крит делегацію від СПЦ.

    Як повідомляє rublev.com, зміна попереднього рішення не брати участі в Святому і Великому Соборі Православної Церкви пояснена усвідомленням важливого значення заходу та бажанням зробити внесок у справу церковного творення.

    Разом із тим у Белграді наголосили на необхідності розглянути питання, котрі є важливими для церков, які не беруть участі в соборі. «Собор повинен тривати, поки не будуть розглянуті всі питання, і він не може бути заручником заздалегідь складених правил. Тільки з повним консенсусом собор може вважатися Святим і Великим Собором», – наголошується у заяві синоду.

    Серби вважають зібрання на Криті лише початком соборного процесу, котрий мусить вирішити всі актуальні питання в дусі соборності та у відповідності до передання Христової Церкви. «Якщо церкви, вже присутні на соборі, на чолі зі Вселенським патріархом, залишаться при думці, що церкви, які бойкотують собор, роблять це без реальної вагомої причини, і присутні церкви не візьмуть до уваги всі питання, проблеми і розбіжності, представники Сербської православної церкви, на жаль, будуть змушені покинути засідання собору, і, таким чином, приєднатися до числа відсутніх на соборі церков», – попередили у Белграді.

  • Олександрійський патріарх Феодор закликав православних їхати на собор

    Олександрійський патріарх Феодор закликав православних їхати на собор

    Патріарх Олександрії та всієї Африки Феодор. Фото pravoslavie.ru
    Патріарх Олександрії та всієї Африки Феодор. Фото pravoslavie.ru

    Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор ІІ закликав усі православні церкви взяти участь у Святому і Великому Соборі Православної Церкви на Криті в дні П’ятидесятниці року Божого 2016. Сам захід він назвав історичним.

    Як повідомляє Православие.BY, предстоятель Олександрійського патріархату вважає, що тільки Болгарська церква сказала категоричне «ні» собору, тоді як інші церкви ще можуть змінити свою думку.

    «Православна церква має бути далека від політичних, національних і расових уподобань. Неможливо уявити, щоби можна було в останню мить відповідно до особистих устремлінь і невдоволення відносно першості в диптихах і ролі координатора, котру виконує патріарх Константинопольський, не прибути на церковний собор, хоча раніше рішення було схвалено однодушно!», – заявив владика Феодор.

    За його словами, предстоятелі тих церков, котрі висувають на перший план такі суєтні питання, як першість честі, мусять «встати зі своїх багато оздоблених престолів і відвідати Африку, щоби зрозуміти значення бідних і скромних дітей Христових».

  • До діток із Пасхальною радістю

    До діток із Пасхальною радістю

    DSC05641У світлий вівторок 3 травня 2016 року, з благословення високопреосвященного Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, єпархіальний хор під керівництвом регента Олександри Горай привітав діток обласного притулку для дітей «Любисток» із світлим Христовим Воскресінням.

    Духовні твори та народні піснеспіви Пасхального концерту променились світлою Великодньою радістю. До виступу єпархіального хору долучився колектив гуртка недільної школи під керівництвом Римми Кириченко. Після концерту кожна дитина притулку отримала паску, що їх зібрала Свято-Михайлівська громада мікрорайону Івонченці м. Полтави.

    Святковий день продовжився другим Пасхальним концертом. Цього разу хористи та діти принесли Пасхальну радість мешканцям мікрорайону Івонченці, виступивши перед громадою у місцевому клубі. Обидва концерти відбулися завдяки участі Свято-Михайлівської громади у проекті «Розвиток волонтерського руху на парафіях», організованого Благодійною організацією «Львівська освітня фундація».