Blog

  • Архієпископ Афанасій звершив чин Великого освячення води на Дніпрі

    Архієпископ Афанасій звершив чин Великого освячення води на Дніпрі

    19 січня 2021 року, в день свята Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, архієпископ Харківський і Полтавський Афанасій (Шкурупій), у співслужінні з митрофорним протоієреєм Андрієм Буцем, ігуменом Антонієм (Бондарцем) та протоієреєм Сергієм Катренком звершив чин Великого освячення води на Центральному пляжі р. Дніпра в селі Червона Слобода.

    Серед тих, хто занурився в освячені дніпровські води, був і народний депутат України Сергій Рудик.

  • Архієрейське богослужіння в день свята Богоявлення

    Архієрейське богослужіння в день свята Богоявлення

    19 січня 2021 року, в день свята Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, архієпископ Харківський і Полтавський Афанасій (Шкурупій), очолив Божественну літургію та чин Великого освячення води у Свято-Троїцькому кафедральному храмі с. Червона Слобода на Черкащині.

    Спільно з владикою служили митрофорний протоієрей Андрій Буць, ігумен Антоній (Бондарець) та протоієрей Сергій Катренко.

    На малому вході архієпископ Афанасій, з благословення Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Епіфанія, за ревне служіння вірі православній, нагородив протоієрея Андрія Буця, настоятеля парафії сщмч. Кипріана та мч. Устинії м. Черкаси, правом ношення митри.

    Після  літургії владика звернувся до присутніх із словом проповіді та привітав зі святом Богоявлення Господнього, а також привітав з днем народження активну парафіянку, ветерана парафії Тетяну Романівну Філіпову з днем народження і благословив її іконою.

    Богослужіння супроводжував чудовим співом церковний хор під керівництвом диригента Віри Цюри.

    Потім на подвір’ї храму архієпископ Афанасій звершив чин Великого освячення води та окропив освяченою водою вірян.

  • Архієпископ Афанасій звершив богослужіння в день свята Обрізання Господнього

    Архієпископ Афанасій звершив богослужіння в день свята Обрізання Господнього

    «До подвигів мужності треба готуватися з дитячих літ. І приклад нам показав Ісус Христос, коли у восьмиденному віці прийняв обрізання крайньої плоті. Тобто, перетерпів перше страждання, означивши свій хресний шлях, який закінчив на хресті розп’яття, проливши потоки праведної крові й освятивши нею наш шлях у вічне життя», – АФАНАСІЙ, архієпископ Харківський і Полтавський.

    14 січня 2021 року, в день свята Обрізання Господнього, свт. Василія Великого та митр. Петра Могили, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, звершив святкову Божественну літургію в кафедральному Свято-Михайлівському храмі м. Полтави. Спільно з правлячим архієреєм служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління, та протоієрей Олександр Горай, настоятель парафії, благочинний Полтавської області.

    «Сказав Отець небесний ще Адаму – будеш їсти хліб свій у поті чола свого. Таким був і земний шлях Ісуса – сповнений праці. Ранок є народженням нового дня, а вечір його кончиною. Так і Христос із самого Свого народження виходить на проповідь, засвітивши нам сяйво правди, яке освітило нам дорогу до спасіння. Він у роботі аж до вечора, того вечора, коли сонце померкне і по всій землі настане темрява, тобто до години дев’ятої, – сказав у своїй проповіді архієпископ Афанасій. – Він у трудах тимчасового земного життя підготовлював нам наше спасіння у життя вічне. В цьому теж велике й глибоке за своїм значенням повчання для батьків – готувати своїх дітей до життя з пелюшок, а їм приймати батьківську науку, щоб, ступивши на путь дорослого життя, пройти всю відстань до завершення гідно. Христос із самого ранку почав засівати Своєю Кров’ю духовну ниву, щоб під вечір зібрати плід нашого спасіння, так і нам належить плекати свій урожай добрими ділами».

    Завершилося богослужіння уставним многоліттям.

     

  • Архієпископ Афанасій звершив богослужіння 31-ої Неділі після П’ятидесятниці

    Архієпископ Афанасій звершив богослужіння 31-ої Неділі після П’ятидесятниці

    «Господь наш Ісус Христос, перш ніж встановити Таїнство Причастя, звернувся до народу з такими словами: «Я хліб живий, що зійшов із небес, і хто їсть цей хліб, той житиме вічно. Хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу» (Ін., 6:51). Цими словами Господь розкриває глибинну таїну спасіння людства, кажучи, що Тіло Своє Він віддає заради животворчого оновлення світу», – АФАНАСІЙ (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський ПЦУ.

    10 січня 2021 року, 31-ої Неділі після П’ятидесятниці, після Різдва Христового, прав. Йосифа Обручника, Давида царя і Якова, брата Господнього, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, очолив Божественну літургію в Свято-Михайлівському кафедральному храмі м. Полтави. За літургією владиці співслужили ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління, та протоієрей Олександр Горай, настоятель парафії, благочинний Полтавської області.

    «З милості Божої ми маємо можливість брати участь у святому богослужінні. Але чи кожен із нас усвідомлює мету свого стояння в храмі? Що він, вірніше, його душа отримує? Коли про це говориш, то одні кажуть, що так заведено, якщо ти хрещений, другі – що це добра традиція, а інші кажуть, що цього потребує душа. І мало хто розуміє, що найцінніше, що ми можемо отримати в Церкві, це єднання з Богом в Таїнстві святої Євхаристії, де ми, під виглядом хліба й вина, причащаємось Істинного Тіла й Крові Ісуса Христа, – сказав у проповіді владика Афанасій. – Євхаристія є головним Таїнством Православної Церкви. Сам Спаситель запевняє нас в цьому: «Хто не їсть Тіла Сина Людського і не п’є Крові Його, той життя не має в собі». Усвідомлюючи важливість і користь Таїнства Причастя, ми повинні приступати до нього якомога частіше, тому що більш повного з’єднання з Христом не існує. Воно необхідне кожному християнину, оскільки є для віруючого істинною духовною поживою і джерелом вічного блаженства».

    Завершилося богослужіння уставним многоліттям.

     

  • Відійшов до Господа протоієрей Володимир Цянцьо

    Відійшов до Господа протоієрей Володимир Цянцьо

    Із сумом повідомляємо, що 12 січня 2021 року, на 48-му році життя, після тяжкої хвороби, відійшов до Господа протоієрей Володимир Цянцьо, настоятель і будівничий храму Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа Черкаської і Кіровоградської єпархії ПЦУ (УАПЦ) міста Канів.

    Народився протоієрей Володимир Цянцьо 4 липня 1973 року в селі Либохора, Турківського району на Львівщині. В 1998 році закінчив духовну семінарію. В 1995 році був висвячений у сан диякона, того ж року отримав ієрейську хіротонію, а в 2000 році зведений до сану протоієрея. З 1999 року – клірик Черкаської і Кіровоградської єпархії УАПЦ, нині ПЦУ.

    Висловлюємо щире співчуття рідним, близьким та вірянам, якими опікувався о. Володимир.

    Царство Небесне і вічна пам’ять протоієрею Володимиру Цянцьо!

    Прес-служба Черкаської і Кіровоградської єпархії ПЦУ (УАПЦ)

     

  • Вітання до священнослужителів, які перебувають під святительським омофором  архієпископа Харківського і Полтавського ПЦУ АФАНАСІЯ

    Вітання до священнослужителів, які перебувають під святительським омофором архієпископа Харківського і Полтавського ПЦУ АФАНАСІЯ

    ВІТАННЯ

    до священнослужителів, які перебувають під святительським омофором  архієпископа Харківського і Полтавського ПЦУ АФАНАСІЯ на теренах Харківщини, Полтавщини, Черкащина та Кіровоградщини

    Дорогі отці, брати в Ісусі Христі! Христос народився!

    Від щирого серця вітаю Вас і Ваші родини з великим і світлим святом Різдва Христового, адже з Його незбагненної людинолюбності дарується нам радість бути причасними до таїнства нашого спасіння, що перебуває з нами до віку!

    Неодноразово звершуючи Божественні літургії у спільному служінні з Вами, бачу, як українці тягнуться до нас – до молитви рідною українською мовою у Православній Церкві України, яка стала п’ятнадцятою серед Церков-посестер у вінку Вселенського православ’я. Сила нашої соборної молитви проливається в серця й душі кожного вірянина із Божого джерела любові. Ми бачимо, з яким трепетом підходять до Святого Причастя дорослі й діти, як вони тягнуться до нашого слова й поради, до сердечної участі в їхньому нелегкому житті. Це свідчить про те, що православна душа нашого народу жива, а її повне відродження в силі Божого благословення вже близько. І це Ваша, отці, заслуга, велика й нелегка праця, часто ознаменована труднощами і навіть небезпеками.

    Так будемо ж молитися за наш багатостраждальний народ український, який своїми тяжкими стражданнями заслужив кращої долі, будемо своїми трудами на духовній ниві оновлювати душі й запалювати вірою серця – вірою в Господа нашого Ісуса Христа та Батьківщину нашу Україну, будемо вірою й працею преображати людські душі й саме життя, пам’ятаючи, що з допомогою Божою можна подолати всі труднощі й незгоди.

    У нас ще багато труднощів і проблем у розбудові єпархіального та парафіяльного життя, надто ще багато у нас недругів, які намагаються порушити єдність між нами, але й у найважчих ситуаціях слід пам’ятати слова Господа нашого Ісуса Христа: «Не бійся, тільки віруй!» (Мк., 5:36). Труднощі й нашіптування недоброзичливців не повинні ужорсточити наші серця, а навпаки, ще більше їх загартовувати у братерській любові й мужності, адже якщо Христос веде нас вузьким шляхом скорботи, то ми ще ближче наближаємося до Царства Небесного.

    Кожен день і кожна година нашого життя повинні бути наповнені радістю в Господі нашому Ісусі Христі, особливо в свято Різдва Христового, а в серцях наших нехай не залишається місця для страху й маловір’я, ворожнечі й розділення, відчаю і невіри в силу Божу, адже Господь із нами в усі дні, як і запевнив нас. Будемо радіти за народжене Богонемовля і приєднувати до цієї великої радості все нових і нових дітей Божих, що до цієї миті блукають у темряві, непросвітлені сяйвом євангельського благовістя, чи загубилися в хащах церковного «руського міра».

    Дорогі отці, від щирого серця вітаю Вас і Ваші родини з великим і спасительним святом Різдва Христового! На порозі нового новоліття віддамо подяку Господу Вседержителю за Його великі й багаті щедроти, що Він посилає нам. Бажаю Вам у новому році невичерпної допомоги Божої, міцності духовної та тілесної сили й надалі стояти біля престолу Божого і мужності у несенні життєвого хреста та в трудах на благо нашої Батьківщини України й Святої Матері – Православної Церкви України в лоні вселенського православ’я.

    Нехай благословить Вас Любов, що зійшла з Небес, і зблизить серця наші у здійсненні великої справи – преображення у вірі православній душі й серця кожного, хто звертається до нашої духовної опіки.

    Нехай же благословить нас усіх Господь Бог миром і любов’ю, а Покров Пресвятої Богородиці завжди перебуває над нами!

    «Христос народився! Славімо Його!»

    Різдво Христове

    2020/2021

  • Архієпископ Афанасій очолив богослужіння Собору пресвятої Богородиці

    Архієпископ Афанасій очолив богослужіння Собору пресвятої Богородиці

    «Сьогодні ми з вами вшановуємо Матір Божу, ту Жінку, без Якої не зійшла б на землю вселенська радість – Син Божий, Господь наш і Спаситель. І хоч сьогодні небо плаче через наші гріхи, що у стократ примножилися, але ми знаємо, що як зійшло на землю Сонце Правди – Христос, оживотворивши людські душі, так зійде завтра вранці й сонце, яке дає життя всякому творінню на землі», – АФАНАСІЙ (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський ПЦУ.

    8 січня 2021 року, другого дня Різдва Христового, коли Церква вшановує Собор Пресвятої Богородиці, архієпископ Харківський і Полтавський Афанасій звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському кафедральному храмі м. Полтави. Спільно з правлячим архієреєм служив ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління.

    «Сьогоднішнє свято родинне – ми вшановуємо найближчих родичів Божої Матері, які зібралися навколо Неї, що були, беззаперечно і земними родичами Немовляти Ісуса. Це була сім’я не тільки за світським мірками, а й за духовним наповненням, передавши й до наших часів саме таке відчуття й розуміння нашої родинності. Ніколи не варто забувати, що сім’я – то колиска, в якій не просто народжуються діти, а й виховуються у міру людини мислячої, здатної робити світ кращим, гармонійним, – сказав архієпископ Афанасій у своєму повчальному слові. – Сім’я будується на любові. А життя в любові – це подвиг, міцність якого постійно випробовується. Людина у вірі, перебуваючи в лоні Церкви під покровом Божої Матері, перебуває і в Її любові, яка захищає родину і зміцнює любов поміж членами родини. Але часто сім’я руйнується, не витримавши життєвих випробувань, у ній зникає любов, сім’я розпадається. А яким може бути виховання на руїнах? Ось і маємо біду – руйнується інститут родини, сім’ї. Тому любов Божої Матері до свого Сина як ніколи стає прикладом берегині сімейного вогнища, від якого гріють свої серця усі рідні. Її серце не стало жорстким, незважаючи ні на які страждання. У своєму серці Вона по сльозині складала скорботи й печалі, а віддавала Своєму Сину й оточуючим любов.

    Завершилося богослужіння уставним многоліттям.

    Після літургії архієпископ Афанасій освятив прапор із зображенням архістратига Михаїла, а також ікону Покрови Пресвятої Богородиці у виконанні полтавки Зої Воронянської. Найближчим часом вона їх доставить бійцям, які захищають нашу Батьківщину в зоні ООС.

  • Архієпископ Афанасій очолив святкове богослужіння Різдва Христового

    Архієпископ Афанасій очолив святкове богослужіння Різдва Христового

    «Вже більше двох тисяч років Христос духовно народжується й увіходить у наші серця, преображаючи їх і народжуючи в життя вічне. Тож віра наша нехай навчає нас посеред житейських негараздів берегти в серцях своїх цю велику радість, про яку в Євангелії сказано, що ніхто її не відніме від нас (Ін., 12:22), – АФАНАСІЙ, архієпископ Харківський і Полтавський.

    7 січня 2021 року, в день свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, звершив святкову Божественну літургію в кафедральному Свято-Михайлівському храмі м. Полтави. Спільно з правлячим архієреєм

     

    служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального

    управління, та протоієрей Олександр Горай, настоятель парафії, благочинний Полтавської області.

    «Святкуючи нині Різдво Христове, ми свідчимо, що Він один і той самий в усі часи й віки, і так само знаємо, що з тієї ночі, коли засяяла зоря над Віфлеємом, «Світло в темряві світить і темрява не оповила його» (Ін., 1:5). Ми також свідчимо, що наш український православний народ несе це світло любові Божої у своїх душах і серцях, і тому темрява світу цього, що намагається поглинути нас у свою нелюбов, отримує нищівну поразку. І все ж, ще всілякі лиха відвідують нашу Вітчизну, наші оселі й родини. Нам дуже важко – вседозволеність, алкоголізм і наркоманія, корупція і злочинність та інші негаразди, що тяжко уразили суспільство, розтлівають душу народу. Кожен запитує – де вихід і де спасіння, наче забуває слова Спасителя, якими керувалися наші прадіди: «Не лякайся, тільки віруй!» (Мк., 5:36) – із Різдвяного послання архієпископа Афанасія, зачитаного під час богослужіння.

    Після запричасного стиха архієпископ Афанасій виголосив Різдвяне послання Митрополита Київського і всієї України Епіфанія до архіпастирів, пастирів, чернецтва і всіх вірних Православної Церкви України.

    Коли закінчилася літургії, парафіяльний хор у чудовому виконанні заспівав колядки, а владика Афанасій роздав дітям різдвяні солодкі подарунки, після чого звершив помазання вірян святим єлеєм.

  • Архієпископ Афанасій очолив святкове Всенічне бдіння напередодні Різдва Христового

    Архієпископ Афанасій очолив святкове Всенічне бдіння напередодні Різдва Христового

    «Хоч сьогодні й природна аномалія – замість снігу розквашена земля, а замість морозу дощить, але нас охоплює незбагненна радість очікування вселенського чуда – народження Сина Божого. І саме в ці миті нам слід задуматися над станом власної душі – чи приготували ми її належним чином для того, щоб увібрати в себе вселенський вимір різдвяної радості?» – АФАНАСІЙ (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський.

    6 січня 2021 року, в Навечір’я Різдва Христового (Різдвяний святвечір), архієпископ Харківський і Полтавський Афанасій очолив святкове Всенічне бдіння у Свято-Михайлівському кафедральному храмі міста Полтави. Спільно з його високопреосвященством служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління, та протоієрей Олександр Горай, настоятель парафії, благочинний Полтавської області.

    «Завтра у вас буде можливість, очистивши свої серця від пристрастей і гріхів у сповіді покаяння, зробити свої душі гідними прийняти народженого Христа і разом із Ним зростати до Царства Божого, заповітної мрії кожної віруючої людини, – сказав архієпископ Афанасій у своєму повчальному слові. – Це та міра, якою буде вимірятися наш спасенний шлях, на який ми вийшли, отримавши святе хрещення в Ісуса Христа, Бога і Спаса нашого. Народившись тут, на землі заради нашого спасіння, Син Божий каже нам: «Не бійся, мале стало, Я завжди з Тобою».

    Після богослужіння архієпископ Афанасій звершим помазання вірян єлеєм.

  • Архієпископ Афанасій провів в онлайн-режимі збори священиків Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ

    Архієпископ Афанасій провів в онлайн-режимі збори священиків Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ

    30 грудня 2020 року, під головуванням архієпископа Афанасія, відбулися дистанційні єпархіальні збори священства Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ в режимі онлайн-конференції.

    Архіпастир зробив звіт про діяльність правлячого архієрея та кліру єпархії, зазначивши, що в 2019 році завершено будівництво кам’яного трикупольного  храму в с. Давидівка (о. Іван Піпак), в Полтаві (о. Олександр Горай), дерев’яний храм у с. Височинівка (о. Миколай Кривонос),  а також збудовано  кам’яну дзвіницю в смт. Ківшарівка (о. Леонід Даниленко). Закладено фундамент храму в Свято-Миколаївському чоловічому  монастирі в с. Ков’яги (о. Феодосій (Ганзій)), обладнано вагончик з добудовою дерев’яного вівтаря в м. Миргород (о. Сергій Лаврик) і розпочато регулярні богослужіння. Крім того, встановлено новий купол із хрестом на Свято-Миколаївському храмі с. Циркуни (о. Олег Козуб), реконструйовано дах і встановлено купол із хрестом на пристосованому приміщенні Пресвятої Богородиці «Неопалима купина» (м. Зміїв), продовжуються роботи з добудови Свято-Покровського храму в м. Хорол, відремонтовано пристосоване приміщення Свято-Троїцької парафії в с. Троїцьке. Придбане місце з будівлями Свято-Покровською парафією с. Лиман. А також зареєстровано нову громаду. В листопаді архієпископ Афанасій, як член Священного Синоду ПЦУ, взяв участь у роботі його чергового засідання.

    Рішенням зборів здійснено реорганізацію відділів єпархіального управління, призначено їхніх голів, а також оновлено склад ревізійної комісії. Крім того, архієпископ Афанасій обговорив із священиками умови проведення святкувань Різдва Христового та Богоявлення Господнього, колядування та щедрування в умовах карантинних обмежень, а також інші нагальні питання життєдіяльності парафій і єпархії в цілому.

    Владика подякував священикам за їхню невтомну пастирську діяльність.

    На початку зборів хвилиною мовчання учасники зборів пом’янули ієрея Сергія Довганюка, який через тяжку хворобу передчасно пішов із життя.

  • Різдвяне послання Предстоятеля помісної Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України Епіфанія

    Різдвяне послання Предстоятеля помісної Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України Епіфанія

    Різдвяне послання Предстоятеля помісної Української Православної Церкви

    Митрополита Київського і всієї України Епіфанія

    Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України

    Дорогі брати і сестри!

    Христос народився!

    Славімо Його!

    Нині ми знову, як і покоління християн перед нами, промовляємо ці слова, які є не просто традиційним вітанням, але словами сповідання нами віри, словами проповіді про великі діла Божі, словами, що спонукають нас до діяльного оновлення.

    Кожен народ, який прийняв християнську віру, має ті чи інші благочестиві традиції святкування події Різдва Христового, які тісно переплітають спогад про цю величну подію зі світоглядом, культурою, побутом людей. Серед цих народів і наш український народ має свої звичаї прославлення народженого Христа Спасителя – родинні зібрання у Святвечір, спів колядок у храмі та по власних оселях, вертепні дійства. Якщо узагальнити значення цих християнських традицій, то вони покликані оприсутнити Різдво Христове, зробити цю подію сучасною для нас, а нас самих – зробити її свідками та учасниками.

    Відтак реальність Боговтілення має переживатися нами не лише як розуміння того, що у давній час у далекій країні справді відбулися події, описані у Євангелії. Через молитовний спів і читання під час богослужіння, через прославлення Різдва Христового в колядках та вертепних дійствах ми справді стаємо живими учасниками цих подій.

    Віфлеємський вертеп, де народився Спаситель світу, ясла, в які Він був положений, – все це оживає і стає реальним для нас тут і зараз. Разом з пастухами на полі ми чуємо вістку від ангелів про радість велику, що «нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2: 11). Разом зі східними волхвами-мудрецями спостерігаємо ми зірку, яка спрямовує нас до вертепу на поклоніння Новонародженому.

    Слова Євангелія та догмати віри вплітаються у народні піснеспіви: «Бог Предвічний народився, прийшов днесь із Небес! Радуйся земле, Син Божий народився!» І все це покликане допомогти нам усвідомити, що значення події Різдва Христового перевершує обмеження простору й часу, виходить за їхні рамки, а Син Божий, Христос Господь народився не лише «десь і колись» – Він воістину народився «заради нас людей і заради нашого спасіння», як сповідуємо в Символі віри. Тобто Він народився заради кожного з нас і для нас, народився у понадісторичному вимірі, в якому все – «тепер і зараз».

    І це народження, яке перевершує будь-яке інше народження людини за всю історію, є спонуканням для нас: як ми відповімо на нього? Бо недостатньо просто визнати, як істину, що Син Божий народився від Духа Святого і Марії Діви. Якщо Христос народився – то Він і помер на хресті, Він і воскрес з мертвих, Він і вознісся на Небеса, але за обітницею Він же і перебуває з нами по всі дні до кінця віку (Див. Мф. 28: 20). І Він, Христос Господь, коли вдруге прийде зі славою, щоби судити живих і мертвих, воскресить усіх для життя вічного. Але кожен тоді успадкує ту вічність, на яку заслуговує згідно свого земного життя і вчинених в ньому діл, добрих чи злих.

    Син Божий здійснив все необхідне для нашого спасіння – для всіх нас, людей загалом, і для кожного з нас зокрема. Але лише від нас особисто залежить, яку відповідь на цей Божий заклик ми дамо не лише словами, а всім своїм життям. Бо перед нами, як і перед безпосередніми сучасниками події Різдва Христового, лежить вибір: приймаємо ми Сина Божого, Який прийшов у світ і став заради нас також і Сином Людським, чи відкидаємо Його? Прославляємо Його з ангелами і пастухами, поклоняємося разом з волхвами, слідуємо за Ним разом з апостолами, стаємо свідками Його страждань і воскресіння разом з мироносицями – чи навпаки, сповнюємося страху й гніву разом з Іродом, бажаємо, щоби не було Такого серед живих, відкидаємо Його проповідь і чудеса, не віримо навіть Воскресінню, противимося дії посланого Ним Духа Святого?

    У давній час кожен, хто бачив і чув Спасителя, хто дізнався про Нього через проповідь, – зробив свій вибір, той чи інший. Але цей вибір належить робити і кожному з нас, робити не лише в момент, коли долучаємося до Церкви, коли сповідуємо віру, але повсякдень. Бо слова Христові є правдивими і діючими для всіх та на всі часи, втішаючи вірних та застерігаючи грішників: «Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає» (Лк. 11: 23).

    Тому кожна людина, яка чує звістку про народження Христове, навіть коли ця звістка лунає з колядки чи вітальної листівки, з допису в мережі чи особистого вітання, – цією звісткою спонукається до усвідомлення великої відповідальності, яка лягає на неї. Ніщо з речей світу цього не може порівнятися з цією відповідальністю, адже плід і ціна того, який вибір ми зробимо, дізнавшись про Різдво Христове, по який бік станемо – це ціна вічності.

    Дорогі брати і сестри!

    Бажаю, щоби з такими думками і міркуваннями, які кожного спонукають до роздумів та дій, ми зустрічали ці святкові дні. Як Предстоятель Помісної Церкви сердечно вітаю всіх вас з Різдвом Христовим, а також з Новим Роком. Ми дякуємо Богові, що хоча і в складних умовах і важких випробуваннях пройшов рік, що минає, але Господь дав нам сили і мудрість пройти їх. Нехай наступний рік, за милістю Божою, буде всім нам на благо, принесе подолання пошесті згубної, наблизить для України час перемоги і встановлення справедливого миру.

    Саме тому в ці святкові дні наші особливі теплі вітання – для воїнів, які захищають Україну від ворога видимого, від нашестя чужинців, та для тих, хто бореться за наше здоров’я тілесне, – лікарів та медичних працівників. Підносимо свої молитви за вас і просимо у Бога оберігати вас.

    Як і у попередні роки, від святинь княжого Києва надсилаємо також вітання і молитовні побажання тим, хто на Донбасі та в Криму зустрічає свята в умовах окупації, хто перебуває у полоні чи несправедливому ув’язненні, і просимо у Господа для всіх вас захисту і швидшого звільнення.

     

    Вітаю з Різдвом Христовим та громадянським Новоліттям Президента, Уряд, парламент України, очільників місцевих громад і всіх, хто покликаний працювати на благо українського народу, несучи служіння йому. Нехай Господь допомагає вам у добрих справах та надихає мудрістю!

    У ці радісні святкові дні подякуємо Господу нашому за всі Його благодіяння для нас, для Церкви і для України. Нехай Всемилостивий Бог допоможе нам подолати розділення, які ще досі існують, утвердить єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву, дарує державі нашій перемогу та справедливий мир, благословить Україну і весь український народ.

    Попри всі негаразди, біди та випробування, якими наповнений наш час, радість Різдва Христового нехай увійде в наші оселі та серця. А світло Віфлеємської зірки нехай осяє нам правдивий шлях до Спасителя, щоби і нам словами і ділами прославити Його.

     

    Христос народився! Славімо Його!

    Різдво Христове,

    2020/2021 р.Б.

    м. Київ