Категорія: Православний світ

  • На Афоні берегтимуть довкілля, відправляючи на переробку відходи

    На Афоні берегтимуть довкілля, відправляючи на переробку відходи

    Фото afon-ru.com
    Фото afon-ru.com

    Священний Кинот – центральний виконавчий соборний орган управління Святої Гори Афон, до якого входять представники 20 монастирів – ініціював переробку відходів на півострові. Метою цього є захист природи Святої Гори, повідомляє благодійний фонд «Православний спадок України на Святій Горі Афон».

    На переробку відправлятиметься папір, скло, пластик, алюміній та різноманітні упаковки, що потрапили в чернечу республіку. «Ми відчуваємо велике благословення, що ми живемо в цьому святому місці, Саду Пресвятої Богоматері. З цієї причини ми повинні завжди намагатися дотримуватися чистоти унікальної краси нашого навколишнього природного середовища і священної землі, по якій ступаємо», – відзначили в поясненні афонські монахи.

    Ідею вже підтримала грецька компанія з переробки вторсировини ΕΕΑΑ, яка працює з 92% населення Греції. Відходи будуть передавати в місто Терми, де їх піддадуть сортуванню і переробці. Інформацію про користь цієї ініціативи для довкілля планують популяризувати серед паломників.

  • Болгарський патріарх Неофіт підтримав європейську ініціативу щодо розуміння шлюбу

    Болгарський патріарх Неофіт підтримав європейську ініціативу щодо розуміння шлюбу

    Фото credo-ua.org
    Фото credo-ua.org

    Предстоятель Болгарської православної церкви патріарх Неофіт (Димитров) виступив проти змін у визначення шлюбу, котрі пропонуються в Європейському союзі. Владика підтримав ініціативу «Мати, батько і діти», котрою прагнуть зберегти традиційне розуміння родини як союзу чоловіка і жінки, які народжують дітей.

    Як повідомляє Седмица.Ru, у листі патріарха йдеться про те, що православна церква поважає право кожної країни ЄС мати власну політику в царині законодавчого розуміння шлюбу, однак православна церква вважає таким лише традиційні стосунки чоловіка і жінки.

    Ініціативу «Мати, батько і діти» заснували представники Угорщини, Словаччини, Польщі, Хорватії, Швеції, Франції, Португалії та Німеччини. За їхнім задумом, вона надає громадянам можливість відповідати на надмірний тиск Брюсселя, який в останні роки виступає за зміни у визначенні шлюбу на користь одностатевих союзів. Мета ініціативи полягає в тому, щоб зібрати підтримку мільйона громадян Європейського Союзу до 10 грудня 2016 року.

  • Пропозиція об’єднання православних в Естонії не знайшла адекватного відгуку

    Пропозиція об’єднання православних в Естонії не знайшла адекватного відгуку

    Фото wikimedia.org
    Фото wikimedia.org

    Естонська апостольська православна церква в юрисдикції Константинопольського патріархату запропонувала Естонській православній церкві Московського патріархату об’єднатися. Із відповідною ініціативою виступив митрополит Талліннський і всієї Естонії Стефаній (Хараламбідіс).

    Він наголосив, що такий процес мав би стати логічним утіленням рішень Великого собору на Кіпрі, де православними архієреями було наголошено на тому, що на одній кафедрі не повинно перебувати одночасно двох і більше архієреїв. Митрополит Стефаній заявив, що має план поєднання структур Константинопольського і Московського патріархатів у Естонії. Майбутня об’єднана церква, за його словами, має враховувати традиції та мовну специфіку парафій РПЦ, але повинна перебувати в юрисдикції Вселенського патріарха.

    Як повідомляє Седмица.RU, ця ініціатива викликала жорстке неприйняття з боку представника Московського патріархату в Естонії митрополита Корнилія (Якобса). Архієрей РПЦ угледів у пропозиції церковного об’єднання «політичний тиск» і «прагнення привласнити парафії». «У нас немає нічого, що варто було б обговорювати! Ми не маємо нічого спільного з Константинополем», – категорично заявив представник Москви.

  • Біблійна знахідка у Святій Землі: археологи виявили сліди діяльності царя Єзекії

    Біблійна знахідка у Святій Землі: археологи виявили сліди діяльності царя Єзекії

    Фото wikimedia.org
    Фото wikimedia.org

    В Ізраїлі археологи знайшли стародавні браму та язичницьке святилище, котрі відносяться до VIII століття до Різдва Христового – епохи 12-го юдейського царя Єзекії (прибл. 752 – 698 роки до Р.Х.). На виховання цього правителя вплинув пророк Ісая.

    Як повідомляє Седмица.RU з посиланням на The Christian Post, розкопки проводяться в районі міста Тель-ед-Дувейр (давнє місто-фортеця Тель-Лахиш у південному Ханаані, зруйноване в 586 році до Р. Х. під час походу Навуходоносора на Юдейське царство). Керівник розкопок Саар Ганор заявив, що знахідка вважається найбільшою з датованих періодом першого храму. Квадратна брама з довжиною стін 24,5 м поділялася на три проїзди та була місцем засідання суддів, правителів і старійшин міста. Святилище було окремим приміщенням, до якого вели спеціальні сходи – там археологи знайшли сліди нищення язичницьких святинь царем Єзекією. Про епохи свідчать керамічний посуд із написами на івриті, світильники та інші знахідки. «Сама грандіозність споруди підтверджує історичні та археологічні дані, які ми маємо на сьогодні», – наголосив представник служби старожитностей Ізраїлю.

  • Єрусалимського патріарха запрошено до України

    Єрусалимського патріарха запрошено до України

    Фото jp-newsgate.net
    Фото jp-newsgate.net

    Блаженнійший Отець і Патріарх Єрусалимський Феофіл прийняв президента України Петра Порошенка, котрий перебував 30 вересня в Ізраїлі з нагоди участі в церемонії прощання з відомим політиком Шимоном Пересом.

    Як повідомляє офіційний інформаційний сайт Єрусалимського патріархату, між предстоятелем церкви Святої Землі та главою української держави «відбулася цікава розмова». У ній ішлося, зокрема, про Єрусалим як центр паломницьких подорожей українців, а також потребу єдності церковної спільноти України. Петро Порошенко запросив патріарха Феофіла відвідати державу та підкреслив, що цей візит неодмінно матиме позитивні наслідки в питанні досягнення поєднання розрізнених частин українського православ’я.

    Президент України та предстоятель Єрусалимського патріархату разом відвідали храм Воскресіння Христового (відомого в західній традиції як храм Гробу Господнього). Глава української держави отримав благословення на «важку роботу у своїй країні».

  • Патріарх Варфоломей здійснює історичний візит до Хорватії

    Патріарх Варфоломей здійснює історичний візит до Хорватії

    Фото spc.rs
    Фото spc.rs

    Вселенський патріарх Варфоломей здійснює поїздку на Балкани. Наразі він перебуває на території Загребо-Люблянської митрополії, повідомляє офіційний сайт Сербської православної церкви.

    Зокрема, предстоятель Константинопольської церкви разом із патріархом Сербським Іринеєм бере участь у вшануванні пам’яті жертв табору смерті в Ясеноваці, котрий діяв у роки Другої світової війни. Разом із ними в церемоніях беруть участь духовенство Сербської православної церкви, ієрархи Польської православної церкви, представники Римо-католицької церкви, керівники мусульманських та юдейських релігійних громад, дипломати, науковці, громадські діячі тощо.

    Владика Варфоломей очолив заупокійну молитву на місці колишнього концтабору, відвідав музей, відкрив науковий симпозіум і виступив на ньому з доповіддю. Після чого разом із патріархом Іринеєм та митрополитом Загребським і Люблянським Порфирієм здійснив візит до прем’єр-міністра Хорватії Тихомира Орешковича.

    Голова комітету з ушанування Ясеновацьких новомучеників єпископ Славонії Йован назвав патріарха Варфоломея «янголом миру і стимулом для будівництва мостів порозуміння у світі». «Візит Вселенського патріарха спрямований саме на те, щоб національні пристрасті були вилікувані по-християнськи», – сказав він.

    Історики досі не можуть дати відповідь про точну кількість жертв концтабору Ясеновац. У самому меморіальному комплексі зберігаються відомості про 83 тисячі вбитих, половина з яких – жінки і діти. Однак чимало дослідників називає більші цифри, аж до 700 тисяч чоловік. Згідно з офіційними даними, у таборі загинули серби, євреї, цигани, українці, словенці, словаки, чехи, німці, італійці, поляки, чорногорці, угорці та румуни. Також в Ясеноваці вбито чимало мусульман, більшість з яких були вихідцями з Боснії.

  • У Єрусалимі перенесли найшанованіший образ Успіння Пресвятої Богородиці

    У Єрусалимі перенесли найшанованіший образ Успіння Пресвятої Богородиці

    Фото jp-newsgate.net

    У день Віддання свята Успіння в Єрусалимі відбулося перенесення шанованої православним світом ікони свята з гробниці Богородиці у Гефсиманії до Гефсиманського подвір’я храму Воскресіння Христового (латинська назва – Гробу Господнього). Щорічно процесія напередодні свята Успіння приносить образ Божої Матері до місця її упокоєння, а по завершенні днів свята забирає назад.

    Цьогорічний хресний хід розпочався після Божественної літургії в Гефсиманії. Очолив процесію архієпископ Авілонський Дорофей, який ніс образ на собі. Разом із ним ішли священики, монахи, паломники та місцеві жителі-християни. Хресний хід спустився з Гефсиманії та ввійшов у Старе місто через браму Святого Стефана. Зі співами богородичних тропарів і кондаків клир і вірні пройшли Дорогою Мучеництва (Віа Долороза). Молитовні зупинки були зроблені у монастирі Святих Богоотців Іоакима і Анни, у Преторії, храмах святого Харалампія і Панагії Сейданайської. Назустріч процесії виходили та прикладалися до ікони мешканці давньої частини Єрусалиму, власники крамниць і паломники.

    Як повідомляє офіційний інформаційний сайт Єрусалимського патріархату, на перехресті Християнської вулиці і вулиці Патріархату була зроблена окрема зупинка і до ходи підійшов для поклоніння Його Блаженство Отець і Патріарх Єрусалимський Феофіл. Після чого процесія дійшла до двору Пресвятого храму Воскресіння, де її вже очікував архієпископ Ієрапольський Ісидор з отцями-святогробцями, служителями храму. Було відслужено молебень, по завершенні якого святий образ розмістили на його звичному місці у Гефсиманському подвір’ї, де він зберігатиметься до наступного року.

  • У Греції скасували обов’язкову молитву школярів перед навчанням

    У Греції скасували обов’язкову молитву школярів перед навчанням

    Фото rua.gr
    Фото rua.gr

    Циркуляром міністерства освіти Греції скасовується обов’язкова молитва школярів і студентів перед початком навчання. Про це повідомляє РИА Новости з посиланням на грецькі видання Newsone та Iefimerida.

    Раніше згадка про неї містилася серед інструкцій щодо проведення навчального процесу. Молитва передувала церемонії підняття державного прапору. Цього року інструкція про молитву не згадує. Міністр освіти країни заявив, що не бачить потреби в шкільній молитві, бо “це не гріх, якщо день починається без неї”.

    В Елладській православній церкві разом із тим наголошують, що відсутність згадки в циркулярі не означає скасування ранкової молитви в школах, адже спільна молитва учнів і викладачів передбачена президентським указом від 1998 року, який ніхто не відміняв.

    Православ’я є державною релігією Греції. До православної церкви відносять себе майже 98% мешканців країни. У той же час конституція гарантує свободу віросповідання для всіх громадян.

  • Послання Святого і Великого Собору Православної Церкви

    Послання Святого і Великого Собору Православної Церкви

    239475Православним людям і кожній людині доброї волі

    Ми звеличуємо і славимо Бога «милосердя і всякої втіхи» [2 Кор. 1:3], що сподобив нас зібратися в тиждень П’ятидесятниці (18-26 червня 2016 року) на острові Крит, де апостол Павло і учень його Тит проповідували Євангеліє в перші роки життя Церкви. Ми дякуємо Богові в Трійці за те, що Він благоволив нам завершити в одностайності труд Святого і Великого Православного Собору, скликаного Вселенським Патріархом Варфоломієм в однодумності з Предстоятелями Помісних Православних Автокефальних Церков.

    Вірно наслідуючи приклад апостолів і Богоносних отців, ми знову заглибилися в Євангеліє свободи, заради якої нас визволив Христос (Гал. 5:1). Основою наших богословських обговорень була впевненість в тому, що Церква живе не для себе. Вона несе свідчення Євангелія благодаті та істини і пропонує всьому світові дари Божі: любов, мир, справедливість, примирення, силу Хреста і Воскресіння і сподівання на вічність.

    1) Головним пріоритетом Святого і Великого Собору було проголошення єдності Православної Церкви. Наявна єдність має зміцнюватися і приносити нові плоди, спираючись на Божественну Євхаристію і апостольське спадкоємство Єпископів. Єдина Свята Соборна і Апостольська Церква є Божественно-людською спільнотою, передчуттям і досвідом есхатону в Божественній Євхаристії. Як безперервна П’ятидесятниця, вона є пророчим голосом, якого неможливо примусити мовчати, присутність і свідчення Царства Бога любові.

    Православна Церква, вірна одностайному Апостольському Переданню і своєму сакраментальному досвіду, є справжньою спадкоємницею Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, як це сповідується у Символі віри і підтверджується вченням Отців Церкви. Наша Церква у своїх таїнствах, зі Святою Євхаристією в осерді, переживає таїну Божественної ікономії.

    Православна Церква втілює свою єдність і соборність «у Соборі». Соборність пронизує її організацію та спосіб прийняття рішень, визначає її шлях. Православні Автокефальні Церкви не є федерацією церков, але Єдиною Святою Соборною і Апостольською Церквою. Кожна помісна Церква, оскільки вона подає Євхаристію, є місцевою присутністю і проявом Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви. Що стосується православної діаспори в різних країнах світу, було прийняте рішення продовжити роботу Єпископських Асамблей до тих пір, поки не стане можливим здійснення канонічної строгості (акрівії). Ці асамблеї складаються з канонічних єпископів, які призначені кожною Автокефальною Церквою і залишаються підпорядкованими своїм Церквам. Належне функціонування цих єпископських асамблей гарантує дотримання православного принципу соборності.

    В ході роботи Святий і Великий Собор підкреслив важливість Зібрань (Синаксисів) Предстоятелів, що вже мали місце, і запропонував зробити Святий і Великий Собор постійною установою, що буде скликатися кожні сім або десять років.

    2) Як учасники Святої Євхаристії і молитовники за весь світ, ми повинні продовжувати «літургію після Божественної літургії» і нести свідчення віри близьким і далеким, згідно з ясною заповіддю Господа перед Його вознесінням: «будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Діян. 1:8). Нова євангелізація народу Божого в сучасних секуляризованих суспільствах і євангелізація тих, хто ще не дійшов до пізнання Христа, залишається постійним обов’язком Церкви.

    3) Відповідно до свого обов’язку свідчити істину і свою апостольську віру, наша Церква надає великого значення діалогу, в першу чергу з неправославними християнами. Через це решта християнського світу точніше пізнає істинність Православного Передання, цінність святоотцівського вчення та літургійного життя і віри православних. Діалоги, що ведуть Православні Церкви, ні в якому разі не мають на увазі компроміс у питаннях віри.

    4) Вибухи фундаменталізму в різних релігіях є виразом хворобливої релігійності. Тверезийміжрелігійний діалог значно допомагає розвитку взаємної довіри, миру і примиренню. Олія релігійного досвіду має бути використана для лікування ран, а не для розпалювання вогню воєнних конфліктів. Православна Церква рішуче засуджує розширення воєнного насильства, переслідування, вигнання і вбивство членів релігійних меншин, насильницьке навернення, торгівлю біженцями, викрадення людей, тортури і огидні кари. Вона засуджує руйнування церков, релігійних символів і пам’ятників культури. Особливо висловлює вона свою глибоку стурбованість з приводу становища християн і всіх переслідуваних меншин на Близькому Сході. Вона закликає уряди в цих регіонах захистити місцевих православних та інших християн і всі групи населення, що мають невідчужуване право залишатися у своїх країнах як громадяни з рівними правами. Наш Собор звертається до всіх сторін негайно докласти систематичних зусиль, щоб припинити воєнні конфлікти на Близькому Сході і всюди, де продовжуються збройні зіткнення, і надати можливість всім переміщеним особам повернутися до своїх домівок.

    Ми звертаємо наш заклик особливо до зверхників світу сього діяти так, щоб мир і справедливість переважали у рідних країнах біженців. Ми закликаємо цивільні влади, громадян і православних християн у країнах, де переслідувані знаходять притулок, продовжувати допомагати їм на межі або навіть за межею своїх можливостей.

    5) Сучасна секуляризація шукає автономію людини від Христа і духовного впливу Церкви, який вона безпідставно ототожнює з консерватизмом. Але західна цивілізація несе на собі незгладний відбиток тривалого внеску християнства. Більше того, Церква висвітлює рятівне значення Христа, Боголюдини, і Його Тіла як місця і способу жити у свободі.

    6) На відміну від сучасного підходу до шлюбу, Православна Церква розглядає нерозривні любовні стосунки чоловіка й жінки як «велику таємницю … Христа і Церкви». Так само вона називає сім’ю, що виникає з цих стосунків і є єдиною гарантією виховання дітей, «малою церквою».

    Церква завжди підкреслювала цінність самообмеження. Але християнська аскеза докорінно відрізняється від будь-якого дуалістичного аскетизму, який відсторонює людину від життя і людей. Навпаки, Церква пов’язує аскезу із сакраментальним церковним життям. Самообмеження стосується не лише чернечого життя. Аскетичний етос властивий християнському життю в усіх його проявах.

    **

    Святий і Великий Собор, крім конкретних тем, про які він ухвалив рішення, коротко відзначає такі важливі сучасні питання:

    7) Що стосується зв’язків між християнською вірою і природничими науками, Православна Церква уникає контролю над науковими дослідженнями і не займає ту чи іншу позицію стосовно кожного наукового питання. Вона дякує Богові за дар вченим розкривати невідомі виміри Божественного створіння. Сучасний розвиток природничих наук і технологій призвів до радикальних змін у нашому житті. Він надає значні переваги, такі як полегшення повсякденного життя, лікування важких захворювань, спрощення комунікації між людьми, освоєння космічного простору і т. ін. Однак, незважаючи на це, він має і багато негативних наслідків, таких як маніпуляція свободою, поступова втрата цінних традицій, руйнування природного середовища і відкидання моральних цінностей. Наукове знання, хоч би як швидко воно не просувалося, не мотивує людської волі, не дає відповіді на серйозні моральні й екзистенційні питання та, на пошуки сенсу життя і світу. Такі питання потребують духовного підходу, який Православна Церква намагається забезпечити через біоетику, засновану на християнській етиці і святоотецькому вченні. Разом із своєю повагою до свободи наукового дослідження Православна Церква, підкреслюючи гідність людини та її божественне призначення, в той же час указує на небезпеку, приховану в деяких наукових досягненнях.

    8) Очевидно, що сучасна екологічна криза зумовлена духовними й моральними причинами. Її коріння пов’язані з жадібністю й егоїзмом, які призводять до бездумного використання природних ресурсів, забруднення атмосфери шкідливими речовинами і зміни клімату. Християнська відповідь на цю проблему вимагає покаяння у зловживаннях, аскетичного настрою як протиотрути проти надмірного споживацтва, але водночас — культивування свідомості, що людина є «домоправителем», а не власником творіння. Церква ніколи не перестає підкреслювати, що майбутні покоління також мають право на природні ресурси, які дав нам Творець. З цієї причини Православна Церква бере активну участь у різних міжнародних екологічних ініціативах і призначила 1 вересня днем молитви про захист навколишнього природного середовища.

    9) Проти нівелювання та безособової стандартизації, що стимулюється у різні способи, Православ’я пропонує повагу до конкретних особливостей окремих людей і народів. Воно також виступає проти перетворення економіки на щось незалежне від основних потреб людини, на якусь самоціль. Прогрес людства пов’язаний не лише з підвищенням рівня життя чи економічним розвитком на шкоду духовним цінностям.

    10) Православна Церква не втручається в політику. Її голос залишається самостійним, але й пророчим, як благотворне втручання в ім’я людини. Права людини сьогодні перебувають в центрі політики як відповідь на соціальні та політичні кризи і струси, яка прагне захистити громадянина від свавілля державної влади. Наша Церква додає до цього зобов’язання і відповідальність громадян, а також необхідність постійної самокритики з боку як політиків, так і громадян для поліпшення суспільства. І перш за все вона підкреслює, що православний ідеал щодо людини перевищує горизонт встановлених прав людини і що «найвищою за все є любов», як відкрив Христос і як всі вірні, що слідують за Ним, знають це зі свого досвіду. Церква наполягає також, що основоположним правом людини є захист релігійної свободи, а саме свободи совісті, віросповідання й релігії, однаково кожної окремої людини і спільнот, в приватному та суспільному житті, право на свободу богослужіння і практики, право виявляти назовні свою релігію, а також право релігійних громад на релігійну освіту і повноцінну діяльність і виконування ними своїх релігійних обов’язків, без будь-якого прямого або непрямого втручання з боку держави.

    11) Православна Церква звертається до молоді, що прагне повноти життя у свободі, справедливості, творчості та любові. Вона закликає їх свідомо приєднатися до Церкви Того, Хто є Істиною і Життям. Прийти, приносячи до церковного тіла свою життєздатність, свої тривоги і турботи та свої очікування. Молодь — це не лише майбутнє, але й динамічне і творче сьогодення Церкви, як на місцевому, так і на світовому рівні.

    12) Святий і Великий Собор відкрив наш горизонт до сучасного різноманітного й багатогранного світу. Він підкреслив нашу відповідальність в місці та часі, а тим більше у перспективі вічності. Православна Церква, зберігаючи недоторканою свою сакраментальну і сотеріологічну природу, чутлива до болю, лиха і заклику до справедливості і миру народів світу. Вона звіщає «день-у-день Його спасіння», повідає «між племенами Його славу, між усіма народами Його діла предивні» (Псалом 95/96).

    Помолімося, щоб «Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної Своєї слави у Христі, Він сам, коли постраждаєте трохи, вас удосконалив, утвердив, зміцнив, утривалив. Йому слава й сила по віки вічні! Амінь» (1 Петра 5:10-11).

    Переклад українською здійснено спеціально для Відкритого Православного Університету

  • Сербська церква передумала і візьме участь у Всеправославному соборі

    Сербська церква передумала і візьме участь у Всеправославному соборі

    Патріарший двір Сербської православної церкви
    Патріарший двір Сербської православної церкви. Фото openarium.ru

    15 червня в Белграді відбулося розширене засідання священного синоду Сербської православної церкви. Його учасники ухвалили відправити-таки на Крит делегацію від СПЦ.

    Як повідомляє rublev.com, зміна попереднього рішення не брати участі в Святому і Великому Соборі Православної Церкви пояснена усвідомленням важливого значення заходу та бажанням зробити внесок у справу церковного творення.

    Разом із тим у Белграді наголосили на необхідності розглянути питання, котрі є важливими для церков, які не беруть участі в соборі. «Собор повинен тривати, поки не будуть розглянуті всі питання, і він не може бути заручником заздалегідь складених правил. Тільки з повним консенсусом собор може вважатися Святим і Великим Собором», – наголошується у заяві синоду.

    Серби вважають зібрання на Криті лише початком соборного процесу, котрий мусить вирішити всі актуальні питання в дусі соборності та у відповідності до передання Христової Церкви. «Якщо церкви, вже присутні на соборі, на чолі зі Вселенським патріархом, залишаться при думці, що церкви, які бойкотують собор, роблять це без реальної вагомої причини, і присутні церкви не візьмуть до уваги всі питання, проблеми і розбіжності, представники Сербської православної церкви, на жаль, будуть змушені покинути засідання собору, і, таким чином, приєднатися до числа відсутніх на соборі церков», – попередили у Белграді.

  • Олександрійський патріарх Феодор закликав православних їхати на собор

    Олександрійський патріарх Феодор закликав православних їхати на собор

    Патріарх Олександрії та всієї Африки Феодор. Фото pravoslavie.ru
    Патріарх Олександрії та всієї Африки Феодор. Фото pravoslavie.ru

    Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор ІІ закликав усі православні церкви взяти участь у Святому і Великому Соборі Православної Церкви на Криті в дні П’ятидесятниці року Божого 2016. Сам захід він назвав історичним.

    Як повідомляє Православие.BY, предстоятель Олександрійського патріархату вважає, що тільки Болгарська церква сказала категоричне «ні» собору, тоді як інші церкви ще можуть змінити свою думку.

    «Православна церква має бути далека від політичних, національних і расових уподобань. Неможливо уявити, щоби можна було в останню мить відповідно до особистих устремлінь і невдоволення відносно першості в диптихах і ролі координатора, котру виконує патріарх Константинопольський, не прибути на церковний собор, хоча раніше рішення було схвалено однодушно!», – заявив владика Феодор.

    За його словами, предстоятелі тих церков, котрі висувають на перший план такі суєтні питання, як першість честі, мусять «встати зі своїх багато оздоблених престолів і відвідати Африку, щоби зрозуміти значення бідних і скромних дітей Христових».

  • Комісія з підготовки Всеправославного собору почала роботу на Криті

    Комісія з підготовки Всеправославного собору почала роботу на Криті

    759202Попри всі проблеми та прогнозовану неучасть низки помісних православних церков у Святому і Великому Соборі Православної Церкви передсоборова підготовча комісія розпочала свою діяльність на острові Крит, де заплановано провести зібрання архієреїв у дні святої П’ятидесятниці року Божого 2016.

    Як повідомляє Православие.BY, стартом діяльності комісії стала спільна літургія у день свята Вознесіння Господнього 9 червня за новим стилем. Присутній на богослужінні митрополит Галльський Еммануїл (Константинопольський патріархат) підкреслив, що проведення собору є «підкресленням обов’язку та відповідальності Православ’я перед людиною і суспільством у наш важкий час».

    «Це надія і світло», – наголосив архієрей.

    Митрополит Еммануїл розповів, що контакти із церквами, котрі відмовилися від участі у Всеправославному соборі тривають. І висловив сподівання, що здоровий глузд переможе – і представники всіх помісних церков візьмуть участь у заході на Криті.

    Також владика в інтерв’ю журналістам повідомив, що питання фінансування зібрання вирішене та забезпечене. А проведення собору обійдеться приблизно в 2,5 млн євро.