Blog

  • В одній з ізраїльських печер випадково знайшли релігійні зображення доби Ісуса Христа

    В одній з ізраїльських печер випадково знайшли релігійні зображення доби Ісуса Христа

    Печери в Ізраїлі. Фото panoramio.com
    Печери в Ізраїлі. Фото panoramio.com

    В Ізраїлі під давнім кам’яним резервуаром для води знайдені вирізьблені на стіні печери зображення хреста і храмового семисвічника. Їх датують часом земного життя Спасителя, повідомляє Седмица.Ru з посиланням на Christiantoday.

    Виявили малюнки спелеологи-любителі, котрі розвідують печери в так званій Юдейській низовині біля підніжжя вапнякових пагорбів. «Ми чули від друзів, що в цьому районі є цікаві печери. Ми почали їх поступово вивчати і таким чином дійшли до цієї печери, яка вразила нас рядами ніш в стіні і зображенням хреста. Ми вже збиралися повертатися, коли випадково виявили щось схоже на семисвічник. Коли ми розчистили його і зрозуміли, що це дійсно древнє і абсолютно чітке зображення менори, нас охопила радість і хвилювання. Ми швидко вибралися з печери і одразу сповістили про своє відкриття Ізраїльську службу старожитностей», – розповів Ідо Мероз.

    Фахівці вже підтвердили цінність знахідки. Зображення семисвічника заввишки біля одного метра, і, за припущеннями, копіює менору, споруджену у другому єрусалимському храмі. Зображення хреста вирізане поруч з менорою. Ще одну різьблену композицію, знайдену на тій же стіні, на даний момент попередньо визначили як зображення ключа, причому поряд є низка інших зображень, які ще належить описати. Уздовж стіни резервуара влаштований колумбарій з десятками ніш, які в давнину служили для розведення голубів. В період другого храму, як відомо, голуби використовувалися в жертовних обрядах. «Різьблене зображення менори на стіні – надзвичайно рідкісна знахідка і велике відкриття. Ця знахідка підтверджує наукові дані про те, що тут були юдейські поселення в період другого храму. А зображення хреста, швидше за все, з’явилося тут в візантійський період, приблизно в четвертому столітті нашої ери», – пояснює представник Служби старожитностей в Ашкелоні Саар Ганор.

  • Коляда для українських військових в зоні АТО

    Коляда для українських військових в зоні АТО

    фото: Територія Гідності.Сміла
    фото: Територія Гідності.Сміла

    Капелан УАПЦ о. Михайло Шевчук разом із смілянськими волонтерами привітали українських військових із Різдвом Христовим.  Крім гостинців, серед яких 200 кг мандаринів, активісти  також привезли Різдвяні колядки та щиру молитву. Родзинка подарунків – 50 кукол-мотанок “Оберіг воїна”, які виготовили смілянські майстрині під керівництвом Марини 15894921_1426729804018590_4724042621090647601_nФіль. «Неможливо передати радість наших військових, коли почули неперевершені обрядові піснеспіви про Народження Спасителя світу, майстерно виконаних смілянськими артистами. Спільна молитва єднала серця всіх присутніх за мир в Україні, перемогу над ворогом та повернення наших воїнів до своїх родин. Окрема подяка організатору цієї поїздки Віктору Степановичу Овчаренку та всім, хто допоміг в організації волонтерської подорожі. Боже, бережи Україну!», – написав на своїй сторінці facebook настоятель парафії Різдва Іоанна Хрестителя Черкасько-Кіровоградської єпархії УАПЦ митрофорний протоієрей о. Михайло Шевчук.

     

  • Дитячий та архієрейський хори привітали архієпископа Афанасія (Шкурупія) з Різдвом Христовим

    Дитячий та архієрейський хори привітали архієпископа Афанасія (Шкурупія) з Різдвом Христовим

    Дитячий та архієрейський хори  Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ привітали свого архіпастиря архієпископа Афанасія (Шкурапія) з Різдвом Христовим. Зустріч із владикою Афанасієм відбулася у музеї видатного українського письменника Панаса Мирного міста Полтави: лунали вертеп, колядки, віншування та щирі привітання.

  • Афон укрило щільним шаром снігу (фото та відео)

    Афон укрило щільним шаром снігу (фото та відео)

    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com

    Рідкісне для Греції явище рясних снігопадів зачепило останніми днями півострів Афон. Його монастирі опинилися під багатосантиметровим шаром снігу.

    Як повідомляє сайт благодійного фонду «Православний спадок України на Святій Горі Афон», світлини засніжених монастирів, зокрема сербського Хіландару, викладали в мережу самі ченці. Чимало їх з’явилося на грецьких новинних ресурсах, а також у блогах, зокрема сербських.

    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com
    Фото svetogorac.blogspot.com

    А інтернет-ресурс «Русские Афины» зібрав фото засніженого Афону та об’єднав їх у відеоролик із розспівом тропаря свята Різдва Христового у виконанні братського хору Ватопедського монастиря Святої Гори. У коментарі до відео зазначається, що подібного снігопаду на півострові не спостерігалося останні десять років, і це «диво природи» трапилося саме в різдвяну ніч, адже на Афоні святкують Різдво саме за старим, юліанським календарем – на відміну від Елладської церкви, що діє на території сучасної Греції, та Константинопольського патріархату, в канонічному підпорядкуванні котрого перебуває Свята Гора.

  • Сестринство св. княгині Ольги колядувало біля хати-музею патріарха УАПЦ Мстислава (Скрипника)

    Сестринство св. княгині Ольги колядувало біля хати-музею патріарха УАПЦ Мстислава (Скрипника)

    DSC07353Полтавське міське православне сестринство святої княгині Ольги, спільно із консисторією Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, організували святкову акцію –  «Різдвяну коляду» біля музею першого патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника. Колядки, віншування та привітання із величним святом Різдва Христового прозвучали у виконанні єпархіального хору під DSC07346керівництвом протодиякона Олександра Горая. Окрім святкової частини Різдвяної акції, члени сестринства, яке опікується хатою-музеєм патріарха Мстислава з 1994 року, відкидали сніг від музейного приміщення, який цього року з Господньої  милості щедро вкрив полтавську землю.

    Потрібно зауважити, що метою діяльності «Духовно-просвітницького центру меморіалу Патріарха Мстислава», який створений сестринством святої княгині Ольги та знаходиться під духовною опікою консисторії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ,  є збереження полтавського обійстя Скрипників та найвідомішого представника родини патріарха УАПЦ DSC07319Мстислава (Степана Скрипника) – нащадка роду Скрипників – Петлюр; духовний розвиток національно свідомого українського суспільства. І замість гасел та заяв деяких політиків заради власного піару, навпаки, члени сестринства докладають власних зусиль для збереження хати-музею першого патріарха Української Автокефальної Православної Церкви. В той же час, сестринство святої княгині Ольги та консисторія Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ  до цього часу так і не змогли знайти підтримку серед полтавських політиків-патріотів у вирішенні питання реконструкції та відновлення роботи хати-музею DSC07322патріарха Мстислава. Тоді коли сестринство святої княгині Ольги захищало хату від посягань бізнесменів, які намагалися збудувати на його місці бізнес-центр, чомусь ніхто не втрутився і не допомагав відстоювати святиню українського народу.  Більш ніж 20 років хата музей нікого не цікавила, а тут раптом з’явилися зацікавлені особи, які замість того, щоб допомогти сестринству у відбудові музею, хочуть його відібрати, аби на цьому пропіаритись.

  • Реставраторам бракує 5 млн євро для завершення робіт у базиліці Різдва Христового

    Реставраторам бракує 5 млн євро для завершення робіт у базиліці Різдва Христового

    Базиліка Різдва Христового у Віфлеємі. Фото israelto.com
    Базиліка Різдва Христового у Віфлеємі. Фото israelto.com

    Загальна вартість реставрації базиліки Різдва Христового у Віфлеємі становить 14 млн євро. Таку суму озвучив директор італійської реставраційної фірми Piacenti Джаммарко Пьяченті.

    Як повідомляє Благовест-Инфо з посиланням на кілька світових інформагенцій, проект реставрації розпочався у 2013 році та має бути завершений до 2020 року, коли Віфлеєм планують оголосити культурною столицею арабського світу. Роботи в базиліці ведуться коштом пожертвувань низки країн. Наразі, за оцінками Пьяченті, виконано близько 60% запланованого обсягу праці. На завершення проекту потрібно витратити ще 5 млн євро, яких поки що немає.

    Храм, розташований над печерою, де народився Ісус Христос, є головною туристичною пам’яткою Палестини і знаходиться в спільній власності православного Єрусалимського патріархату, Вірменської Апостольської та Римсько-Католицької Церков. Щорічно його відвідують близько 2 млн паломників. У червні 2012 року базиліка була включена в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вона була побудована в IV столітті за наказом римського імператора Костянтина і відновлена після пожежі в VI столітті. Це найдавніший зі збережених християнських храмів у Святій Землі.

  • Великий Ірод і маленький Бог

    Великий Ірод і маленький Бог

    Різдво Христове. Фото pics.livejournal.com
    Різдво Христове. Фото pics.livejournal.com

    У «казковому» світі Різдва, з його вертепами і колядками, натрапляємо на похмуру історичну постать. Цар Ірод – особа, відома людству не лише з біблійних джерел. Про нього писали юдейські та римські хроніки. Він запам’ятався сучасникам дуже жорстокою вдачею. Правитель обійняв престол незаконно, розумів це, і страх розплати за перебування не на своєму місці перетворився на манію. Він страчував навіть рідних дітей, у яких запідозрив конкурентів на свою посаду. Такий цар легко міг віддати наказ убивати немовлят в околицях Віфлеєму. Цей апофеоз абсурдної люті – явище з реальності, а не перебільшення автора новозавітної розповіді.

    Євангеліст Матфей узагалі уникає оцінок і суджень. Його стиль – намагання лаконічно констатувати факти. Це підвищує вагу кожного слова. Зайвих подробиць – мінімум. Саме тому оповідь заслуговує уважного і вдумливого прочитання. Не з першої спроби може відкритися така «дрібничка», що волхви ніде не виявили зневаги до Ірода, а лише виконали почуте уві сні застереження повертатися у рідний край іншою дорогою – не заходячи в Єрусалим. Натомість цар сам відчув себе осміяним. Так само як сам вигадав, ніби немовля загрожує його пануванню – тоді як Ісус ніколи не претендував на політичну владу. Спотворена злобою уява Ірода вгледіла те, чого не було в дійсності. Жорстокість царя базувалася на ілюзіях.

    Ірод не народився моральним монстром. Його хрестоматійний образ нелюда сформувався внаслідок ланцюгу життєвих подій. Як і кожна людина, він колись мав набір можливостей для розвитку в будь-який бік. Але низка виборів на користь зла перетворила його в підсумку на уособлення лиха. Ірод і його страшна смерть – це логічний кінець дороги ілюзій, підозр і цинізму.

    Загибель душі, як і її спасіння – найчастіше процес тривалий, а не миттєвий. Людям дається шанс навчитися розпізнавати тривожні симптоми, що супроводжують хибний шлях. Ми бачимо в інших те, на що здатні самі. Ірод був відкритий до зла – відповідно, таке ж зло шукав у ближніх і очікував відносно себе. Коли ми починаємо підозрювати людей у чомусь лихому, коли нам ввижається, що своїми вчинками нас хтось зневажає, глузує – це діє та сама сила, котра вкладала колись таку ж спокусливу думку і в серце Ірода. Аби не піти його шляхом – варто одразу ж відкидати цю гіркоту, що отруює наше життя, руйнує стосунки з людьми і заводить нас в ілюзорний світ, де над нами панують наші страхи, фобії та комплекси. Фінал цього шляху – суцільна темрява.

    Однак саме в темряві, за словом пророка, з’явилося світло. Бог не обрав для Свого Сина інший час, менш жорстокого царя та більш сприятливі обставини. Розуміючи тверезо всі небезпеки, Месія приходить беззахисним немовлятком. Це велике одкровення Різдва! Господь довіряє людині настільки, що віддається в її руки. Він не розчаровується в людині. Він, попри все, бачить у ній можливості зберегтися на боці добра, прийняти Любов і виявити піклування. Він бачить у нас значно більше правди, значно більше людяності, ніж ми самі звикли бачити один в одному. І саме тому в темряві гріха засяяла віфлеємська зірка надії. Надії на те, що людина буде спасенна від того мороку злоби, в який скотилася в особі Ірода.

    Різдво Христове – не лише історична подія та церковне свято. Це постійна реальність духовного життя, коли будь-яке добро народжується в людському серці. Беззахисні його зародки можна повбивати іродовою недовірою, наче немовлят. У лихих і найчастіше безпідставних підозрах, швидкому осуді, нездатності пробачати, постійній атмосфері загрози, нестримному бажанні відшукати чужі помилки та виплеснути негатив на інших – міцно стати на бік темряви у власній життєвій драмі. А можна обрати непевний і слабкий бік вірності любові та покликанню, отримати замість найвеличнішого палацу – печеру і стайню, тікати від загроз у чужий пустельний край – але залишатися разом із Богом. А отже, бути насправді щасливим.

    Різдвяна історія показує, що в людському житті зло завжди перебуває поряд із добром і полює на нього. Що коли ми стаємо на шлях правди – нас чекатимуть випробування. Що коли ми робимо добро – завжди знайдеться хтось, хто це неправильно інтерпретує, побачить загрозу собі, розгледить у нас ворога. Але ця історія також навчає, що яким би могутнім не видавалося зло, добро в підсумку переможе. Бо в ньому – Христос, навіть такий маленький у наших душах, яким було віфлеємське немовлятко.

    ієрей Дмитро Шаповалов

  • Різдвяна колядка “Христос народився”

    Різдвяна колядка “Христос народився”

    Різдвяна колядка “Христос народився”.

    Слова та музика Олександра Пономарьова.
    Студія звукозапису “Зранку до ночі”.

  • Різдвяне вітання Блаженнішому Макарію, Предстоятелю УАПЦ, голови Інформаційно-видавничої комісії УАПЦ високопреосвященного Афанасія

    Різдвяне вітання Блаженнішому Макарію, Предстоятелю УАПЦ, голови Інформаційно-видавничої комісії УАПЦ високопреосвященного Афанасія

    Різдвяне вітання

    Блаженнішому Макарію, митрополиту Київському і всієї України, Предстоятелю Української Автокефальної Православної Церкви, високопреосвященного Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського, голови Інформаційно-видавничої комісії УАПЦ.

    12202105_758962384249166_808926246_nЩе один рік Божий прожила наша Церква, ведучи український народ шляхом спасіння в життя вічне. Ще один рік ми з вами пройшли, торуючи тернистий шлях утвердження Української Автокефальної Православної Церкви в українському суспільстві. Нам було нелегко, почасти надто тяжко, однак, спираючись на героїчний життєпис нашої Церкви першої половини 20-го століття, на той міцний фундамент, який заклали своїм віросповідницьким подвигом і безмежною любов’ю до Христа Бога нашого й Неньки-України архієреї, священики й віряни УАПЦ, ми з надією й оптимізмом дивимося в майбутнє.

    Натхненні прикладом стійкості й мужнього стояння за рідну Церкву й Україну в лихі часи більшовицького московського терору, ми, нинішні автокефалісти, під Вашим Першосвятительським омофором, у важких умовах продовжуємо їхню святу справу духовного опікування українським народом в істині й правді, в дусі безмежної любові до рідної Вітчизни. І хоч сьогодні ми з гіркотою констатуємо, що слова Господа: «Жнива багато, а женців мало» (Мт., 9:37), як ніколи звучать актуально в нинішньому світі вседозволеності, але дивлячись на апостолів Христових, які, незважаючи на смертельну небезпеку, сміливо збирали навколо себе послідовників віри й творили Церкву, ми будемо під Вашим омофором примножувати й зміцнювати автокефальну отару овець Христових і оберігати її від згубних віянь нинішнього часу.

    Неймовірно важко сіяти на ниві, де на кожному кроці каміння й колюче терня, але для правдивої Церкви Христової не в новину ні труднощі, ні переслідування, ні вороже ставлення. Однак, бачить Бог – поряд із супротивниками Його Церкви-мучениці непохитно стоять і її друзі. Хай їх не так багато, але вони сильні своєю щирістю і відданістю. Під натиском неправди вони ще більше зміцнюють віру в Бога й вірність рідній Церкві. А для нас це неоціненний скарб. Тому, бачачи нашу стійкість, до нашої когорти долучатимуться інші.

    Бажаю Вам радості й благоденства в народженому Христі Ісусі та міцності й сили духу стійко нести свій Першосвятительський хрест. Але нехай Господь допомагає у Вашій невтомній праці на благо рідної Церкви й України. Дай, Боже, щоб і надалі, жертовно й натхненно, Ви продовжували своє служіння в дусі безмежної любові до рідної Вітчизни й Церкви, і нехай Господь береже Вас для цієї святої місії.

     

     

  • РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО МАКАРІЯ, МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ, ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

    РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО МАКАРІЯ, МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ, ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

    csm_15320354_385383481804433_590450937_n_27b47cf731Давид говорить про Нього:

    «Бачив я Господа переді мною завжди,

    бо Він є по моїй правиці, щоб я не захитався» (Пс. 16,8).

    ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

    Коли настала повнота часу, Бог явився світові в тілі, щоб відкрити предвічне життя Святої Тройці, спасти людство від гріха і смерті,  торкнувшись Любов’ю людських сердець. Адамове гріхопадіння відкинуло людину від Бога, сотворіння відступило від свого Творця. Через згубний заборонений плід, який Адам, за порадою своєї жінки, необдумано скуштував, він перестав бачити Бога. Людська слабкість стала причиною того, що Бог назавжди закрився перед людиною, неначе за непроглядними хмарами, а Адам опинився на неозорих просторах землі. Однак перша людина не перестала споглядати у потьмарене над нею небо, вірила і надіялась на блаженство, на відновлення колишнього богоспілкування, і передала цю тугу за Богом своїм нащадкам. Скільки ж віри треба було мати, щоб не піддатися сумнівам щодо милосердя й любові Творця до Свого творіння! Віру, перед якою тьмяніють усі інші заслуги, Господь «праотців оправдав». «Які величні успіхи віри!», – співає Свята Церква в неділю Святих Отців. Результатом цієї віри стала спасенна роса Божественної любові, яка щедро вилилася на землю: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, … щоб світ спасся через Нього» (Ін. 3, 16-17). Таким чином, дорогою тривалого виховання промисел Божий вів за руку віруючу людину до спасенної Вифлеємської події, якою закінчувалися її тривожні тисячолітні блукання.

    Ось такі головні біблійні спогади. Вони оживають у душі християнина тоді, коли він бачить Вифлеєм та його околиці. Дорогі й спасенні ці спогади для віруючих. Але й вони тьмяніють перед найвеличнішою євангельською подією, яка осяяла світ новим світлом, створивши Вифлеєму вічну велич і славу. Саме від цієї події весь світ наповнився «джерелом води, що тече у вічне життя» (Ін. 4,14). Древній Вифлеєм – «дім хліба» – подав таємничу і всенасичуючу поживу, якої ніхто ніколи не знав (Ін. 4, 32). Якщо християнин своїми думками й серцем звертається до тієї далекої в часі, але такої близької та дорогої його серцю минувшини, то його мимоволі вражає та простота, у якій знайшли собі місце Божественні велич та милосердя. Ця простота була закрита перед світом Ангелів і людей. І тільки в певний час стало зрозуміло, що наближається велична подія: надзвичайні обставини народження Пресвятої Богородиці, Її введення в храм, народження Іоана Хрестителя та багато іншого. Усе це свідчило, що незабаром настане щось досі дивне й небачене.

    Першою дізналася про те, що скоро «засяє зоря від Якова» (Числ. 24,17), з’явиться довгоочікуваний, «прийде Примиритель» (Бут. 49,10), Пресвята Діва – майбутня Мати Спасителя, бо про це Їй благовістив Архангел Гавриїл (Лк. 1, 28-35). Згодом Ангел відкрив тайну втілення і праведному Йосифові (Мф. 1, 10-21). Це Благовіщення, яке було прийняте з безмежною відданістю й покорою волі Божій, сталося в домі Йосифа-обручника в місті Назареті, де жила Пресвята Діва.

    Живучи в побожному чеканні, коли справдяться незвичайні провіщення ангельські, старенький Йосиф і Діва Марія йшли визначеною для них від Бога дорогою. Вони знали з пророкувань, що Спаситель світу має народитися в місті Вифлеємі на протилежному від міста Назарета кінці Палестини. Виконуючи наказ кесаря, вони вирушили у далеку дорогу. І ось «прийшов час родити» Пресвятій Діві. «І породила Сина Свого Первенця, і сповила Його, і поклала Його в ясла…» (Лк 2, 6-7). Нам, християнам, подана справжня картина Різдва Спасителя: печера з яслами, у них – Божественна Дитина, Яка сповита Богоматір’ю, біля ясел і Пресвятої Діви – старець Йосиф, волхви, пастухи й Ангели, які поклонилися Новонародженому і принесли свої дари.

    Свята Церква так оспівує Вифлеємську подію: «Що принести Тобі, Христе, за те, що Ти з’явився на землі як людина для нас?  Ті, що були Тобою створені, складають тобі подяку: Ангели – пісню, земля – печеру, степ – ясла, а ми – Матір Діву. Предвічний Боже, помилуй нас» (стихира вечірньої на Різдво Христове).

    Дорога паство! Кожен, перебуваючи в Божих храмах під час Різдвяного Богослужіння, повинен задуматись над тим, як же і нам звернутися до народженого Спасителя і які нам, українцям, принести Йому молитви та подарунки. Я певен, що кожен хоче, щоб якнайшвидше закінчилася війна на нашій рідній Батьківщині, щоб не гинули наші рідні діти, чоловіки, батьки, щоб наша Україна стала економічно розвиненою державою, державою без корупції, щоб вона стала на правдиву дорогу, щоб правда проголошувалася не тільки устами політиків, можновладців та священнослужителів різного рівня й сану відповідно, але й відображалась у вчинках нашого земного життя.

    Молюся і закликаю до щирої молитви Вас за тих, хто віддав своє життя за цілісність України, а також за тих, хто сьогодні її захищає й захищатиме її в майбутньому. Пам’ятаймо слова Христові: «Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам, бо кожен, хто просить, одержує, хто шукає – знаходить, а тому, хто стукає, відчинять» (Мф. 7, 7-8).

    Прославляймо нашого Спасителя так, як прославляли Його Ангели: «Слава на небі Богові, і на землі мир, між людьми благовоління» (Лк. 2, 14). До цього ангельського хору нехай приєднаються наші віруючі серця та сповідуючі уста.

    У свято Різдва Христового ми підносимося до ангельського служіння, стаємо вищими від самих себе, відкладаючи житейські турботи, а наші Різдвяні піснеспіви є продовженням тієї вдячної хвали Богові, яку почали у хвилину народження Спасителя світу на землі ангельські хори у Вифлеємі.

    Ваші Високопреосвященства, Преосвященства, всечесні отці, Ваші родини та всі вірні УАПЦ! У ці Різдвяні дні духовної радості й церковного торжества сердечно вітаю всіх Вас із великим святом Різдва Христового й початком Нового 2017 року! Нехай у цьому році Господь подасть усім Вам міцне здоров’я, духовну радість, любов і всілякий добробут! Нехай мир і Боже благословення перебувають із Вами, Вашими родинами, з кожною людиною, яка чинить добро, і з нашою славною, квітучою Україною!

    Радісних і щасливих свят!

    РІЗДВО ХРИСТОВЕ 2017 РОКУ БОЖОГО

    м. КИЇВ

    Блаженніший МАКАРІЙ,

    Митрополит Київський і всієї України,
    Предстоятель УАПЦ

    church.net.ua

  • Різдвяне послання Високопреосвященного АФАНАСІЯ, архієпископа Харківського і Полтавського, керуючого Черкаською і Кіровоградською єпархією

    Різдвяне послання Високопреосвященного АФАНАСІЯ, архієпископа Харківського і Полтавського, керуючого Черкаською і Кіровоградською єпархією

    РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
    Високопреосвященного АФАНАСІЯ,
    архієпископа Харківського і Полтавського,
    керуючого Черкаською і Кіровоградською єпархією
    священству, чернецтву і вірним Харківсько-Полтавської
     
    та Черкаської і Кіровоградської єпархій
     
    Української Автокефальної Православної Церкви
    та всім православним християнам

    Дорогі брати і сестри!

    ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

    Сьогодні увесь Всесвіт радіє з того, що у Віфлеємі народився Спаситель світу – Христос Бог наш. Всі ми радіємо з цієї найбільшої події в історії людства, бо Творець не кинув нас на розтерзання дияволу, а послав нам Сина Свого Ісуса, аби Він прийняв на Себе нашу долю і поніс її шляхом спасіння у життя вічне. Він прийшов, щоб стати нашим Визволителем із мороку гріха й безпросвітку відчаю. Ця подія вкотре змушує нас зануритися в тисячоліття української історії, яка пов’язана з Христовою православною вірою і постійною боротьбою за утвердження свого права вільно жити під Сонцем Правди – омофором Господа нашого Ісуса Христа.

    Сьогодні з подячною молитвою ми звертаємося до Всевишнього Бога, щоб Він допоміг нам долати труднощі, що випадають на нашу долю, зміцнив наш дух, непохитність у вірі, дав сили вистояти перед спокусами зла та гріхами цього світу. На рідній землі ллється українська кров, ворог забирає життя кращих синів Вітчизни, плюндрує землю і всі надбання українського народу, намагаючись вселити в наші серця страх і невпевненість перед майбутнім. Але страшніший ворог – гординя й самолюбство, звив своє зміїне гніздо всередині нас самих і змушує робити вчинки, здатні зруйнувати як долю кожного з нас, так і долю нашої неньки України, яка в тяжких муках народжується як держава. Все нахабніше намагаються нас розсварити, посіяти, як то було і в попередні часи, згубне насіння розбрату, втягуючи в цю кампанію Церкви, намагаючись зробити їх заручниками своєї політики.

    Для нашої Української Автокефальної Православної Церкви знову настали тяжкі часи, бо й нині актуально звучать слова святого Іоанна Златоуста, – «біснується Іродіада», тобто світське й політичне втручається в божественне – в життя нашої Церкви. Але для нас це є свідченням того, що УАПЦ є Церквою правдивою, не державною, не якоюсь інституцією з невизначеними духовними й організаційними критеріями, а справжньою Христовою Церквою, яка несе людям Боже слово євангельської науки життя, обминаючи політичні та провладні схеми, що їх постійно плете схиблене мислення цього світу. Уникаючи плетива політиканства і сьогоденних меркантильних конструкцій, що їх вибудовують сильні світу цього заради задоволення власних амбіцій, ми таким чином торуємо правдивий шлях християнина, а він завжди тернистий і тяжкий.

    Звертаючи сьогодні свої молитви до Отця Небесного, ми просимо зглянутися на молитву Сина Його, Господа нашого Ісуса Христа: «Отче Святий, збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми» (Ін., 17:11). Нам як ніколи треба тримати єдність Української Автокефальної Православної Церкви перед лицем тих викликів, що їх підсовують сили зла, котрі заповзялися знищити істинну українську народну Церкву. Безвідповідальність у прийнятті рішень, надумана своя «правда», що нав’язується багатьом, коли забувають просту істину, що правда тільки в Бога: «Правда Твоя – правда вічна, і закон Твій – істина» (Пс., 118:142), таким чином піддаючи небезпеці не тільки власні душу й життя, а й усе суспільство. Але в нас є Христос, є Його Різдво, є Свята Церква-Мати, яка в Божественній літургії містично єднає нас із Богом через причастя Його Тіла і Крові, наповнюючи наше життя смислом.

    Дорогі брати і сестри! Новий 2017 рік буде для нас непростим, а, можливо, й складнішим для кожного з нас і нашої Церкви в цілому. Але за Промислом Божим саме в складні часи український народ виявляє духовний підйом і силу духу, припадаючи до життєдайного джерела Божої благодаті. Від щирого серця бажаю вам душевного миру, мужності й радості в Господі, щоб кожен із вас відчув у своєму серці зустріч із народженим Христом Спасителем, і завжди пам’ятав, що Бог прийшов у світ, щоб ми стали дітьми Божими.

    ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

    Високопреосвященний АФАНАСІЙ,
    архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ
    Різдво Христове
    2016/2017 р.р.
    м. Харків – м. Полтава