Blog

  • Священик УАПЦ благословив виставку фоторобіт «Україна – це ми»

    Священик УАПЦ благословив виставку фоторобіт «Україна – це ми»

    В одному із залів галереї образотворчого мистецтва Лубенського краєзнавчого музею 12 січня 2018 року відкрилася виставка фоторобіт фотожурналіста та волонтера, члена народного фотоклубу «Софіт» Руслана Черненка «Україна – це ми», яка присвячується патріотам України. З благословення високопреосвященного Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, керуючого Черкасько-Кіровоградською єпархією, участь у заході взяв настоятель парафія святителя Афанасія Лубенського у м. Лубни ієрей Олег Авраменко.

    Виставку відкрив директор Лубенського краєзнавчого музею Віктор Верещака, голова Лубенської районної ради Григорій Угляниця вручив подяку Руслану Черненку, члену волонтерської групи «З рук в руки», фотокореспонденту за активну громадянську позицію, вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху на Лубенщині, патріотичне виховання молоді, об’єктивне висвітлення подій зони АТО. Отець Олег подякував своєму побратиму, адже і сам займається волонтерською діяльністю, за його відданість і любов до України. Голова громадського об’єднання «Лубенська районна спілка ветеранів антитерористичної операції» Леонід Шабля розповів про життєвий шлях Руслана Черненка. Теплі слова на адресу автора виставки лунали із вуст помічника депутата обласної ради Олександра Сірика Анатолія Куценка. Фотожурналіст та волонтер Руслан Черненко прочитав вірш про волонтерський рух, а в галереї неодноразово лунало: «Слава Україні! Героям Слава!». Патріотичних почуттів додав виступ відомого бандуриста  Віталія Мороза, який виконав повстанську

    пісню «Лента за лентою». Науковий співробітник Лубенського краєзнавчого музею Юлія Новоселецька вручила квіти Рулану Черненку від колективу музею.  Завершився захід подякою від громадської організації «PRєDKI». Пролунали виступи Валентини Ляшенко і Тетяни Сафронової.

    Народився Руслан Черненко 20 липня 1970 року в м. Лубни на Полтавщині. Закінчив школу №2, СПТУ №13, за фахом – слюсар. Після служби в армії працював  на заводі «Лічмаш». За рекомендацією О. Василенка був позаштатним фотокореспондентом в газеті «Лубенщина». Згодом в Москві закінчив заочно факультет фотожурналістики та Московський інститут телебачення та радіомовлення. Займається з 2014 року волонтерською діяльністю.

    Світлини Руслана Черненка розповідають глядачам про  життєві будні в зоні проведення АТО, показують звичайні радощі наших захисників, а також величність любові синів до своєї неньки України.

  • Різдвяна радість у Решетилівці

    Різдвяна радість у Решетилівці

    Святковий вертеп  Свято-Михайлівської парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ м. Решетилівки  відбувся за участі багатьох дітей  містечка, які із задоволенням долучилися до втілення біблійної історії народження Ісуса Христа. Різдвяне дійство розгорнулося біля яскравої ялинки та імпровізованої стаєнки з ягнятками, над якою «сяяла Вифлеємська зірка». Тут в яслах на сіні лежав маленький «Ісусик», а біля нього — Діва Марія, Йосип та ангелик.
    Хлопчики і дівчатка у чудових костюмах перевтілилися у різних героїв вертепу, який із задоволенням переглянули прихожани храму. Першими принесли звістку про народження Ісуса «Ангели». А потім троє «Пастушків» «до вертепу поспішили, зустріли там дитятко миле… Ісусові вклонились, Богу-Господу молились. І всміхнулась Божа Мати повна ласки й благодаті». Принесли дари новонародженому «Богу-Дитятку» три «Царі». Учасниками вертепу були й «Ірод» (цар всього світу, який не міг змиритися із народженням Ісуса і хотів його погубити), Воїн (який вірно служив цьому царю ), Мошко ( жид, інформатор царя). А також «Смерть», яку «Ірод» просив забрати Ісусика, та вона йому відповіла: «… мале дитя в яскині має владу в світі нині, мушу я йому служити, а тебе я мушу вбити…». І ось «Чорт» забирає «Ірода». Вертеп завершився словесними та пісенними колядками: «Шляхом Ірода не йдіть і до Бога поверніть. І вас Бог буде любити, буде вас благословити, пошле вам щасливу долю і удома, і у полі…», «Мир тобі, українська родино, хай святиться тут Боже ім’я. Хай панує між вами щоднини щире слово і правда свята…». Потім діти співали разом з церковним хором, що було дуже зворушливо.
    Не лише учасникам вертепу, а всім діткам були вручені різдвяні подарунки, про які подбали приватні підприємці. Спасибі всім , хто долучився до цієї справи !

  • Різдвяний вертеп Свято-Михайлівської парафії УАПЦ м Решетилівка

    Різдвяний вертеп Свято-Михайлівської парафії УАПЦ м Решетилівка

    Святковий вертеп  Свято-Михайлівської парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ м. Решетилівки  відбувся за участі багатьох дітей  містечка, які із задоволенням долучилися до втілення біблійної історії народження Ісуса Христа. Різдвяне дійство розгорнулося біля яскравої ялинки та імпровізованої стаєнки з ягнятками, над якою «сяяла Вифлеємська зірка». Тут в яслах на сіні лежав маленький «Ісусик», а біля нього — Діва Марія, Йосип та ангелик.

  • Срібні дзвіночки «Янголів з небес» відлунали в районній раді

    Срібні дзвіночки «Янголів з небес» відлунали в районній раді

    Третій рік поспіль святкові зимові зустрічі відбуваються в привітній оселі київської районної в місті Полтаві ради.

    Цьогоріч юні артисти «Янголів з небес» Дитячого православного центру Свято-Михайлівської парафії та артисти хору Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ подарували представникам місцевого самоврядування наші предковічні святкові співи «Ой, підемо пане-брате од хати до хати!..», колядку для дітей «Прилетіли ангелята» й одну з найвідоміших у різних мовах по всьому світові різдвяну пісню «Свята ніч», що належить до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Чисті емоції переповнювали серця учасників святкувань, котрі залюбки підспівували гостям. Художній керівник хору ієрей Олександр та регент матінка Олександра Гораї подарували господарям Календар на 2018 рік – альманах Української Автокефальної Православної Церкви побачив світ, дякуючи й зусиллям очолюваної архієпископом Харківським і Полтавським Афанасієм Інфомаційно-видавничої комісії УАПЦ. Щирі господарі пригостили дітей традиційними солодощами. Святкові вітання й розваги залишили найприємніші враження в душах і дітей , і дорослих…

  • Свято-Миколаївська парафія УАПЦ села Циркуни відзначила Різдво Христове

    Свято-Миколаївська парафія УАПЦ села Циркуни відзначила Різдво Христове

    Свято-Миколаївська парафія УАПЦ села Циркуни відзначила Різдво Христове та прихід Нового року богослужіннями та святковими народними співами.

    У неділю перед Різдвом, 31 грудня 2017 року, перед літургією було відправлено подячний молебень за рік, що минав. Ієрей Дмитро Шаповалов звернувся до вірних із словом, в якому наголосив на важливості вдячності та побудові на ній атмосфери християнського життя.

    У передсвяткові дні стараннями диякона Геннадія Гончарова та парафіян Олександра Калуцького і Вікторії Плотнікової було придбано та прикрашено храмову ялинку, а харківський доброчинець пан Степан пожертвував для парафії вертеп – набір фігурок персонажів різдвяної історії, які були встановлені на тетраподі по центру храму.

    У Святвечір кілька десятків вірян приступили до загальної сповіді, насамкінець якої священиком була прочитана особлива різдвяна молитва – молитва пастиря за дітей духовних. На святкову всеношну та літургію наступного дня зміг приїхати з Донеччини настоятель парафії протоієрей Олег Козуб, який служить капеланом 54-ї бригади Збройних сил України та зараз перебуває разом із військовими в зоні проведення АТО. Присутність отця Олега додала радості та створила ту повноту храмової молитви, котрої бракує без нього. Настоятель привітав парафіян зі святом, подякував за молитви та матеріальну підтримку його армійського служіння, поділився враженнями про перебування на фронті.

    На святкову різдвяну літургію храм ледве зміг вмістити всіх бажаючих. До чаші приступило багато причасників. Урочистості богослужінню надав хор під керівництвом талановитого регента Лоретти Бабаєвої. На службі було прочитано святкове різдвяне послання високопреосвященного владики Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського Української Автокефальної Православної Церкви.

    День після літургії було присвячено колядуванню по селу. Зо два десятки парафіян та гостей із Харкові вбралися у народні костюми, взяли спеціально створені харківськими митцями Ярославом і Галиною Соболями зірки, розділилися на дві групи та вирушили піснями та віршами вітати циркунівців з Різдвом Христовим. Погода сприяла тривалому колядуванню та багатокілометровим маршрутам – цьогоріч початок січня на Слобожанщині видався надзвичайно теплим. Колядники обійшли сотні осель, завітали до крамниць і співали навіть перехожим і водіям, котрі зупинялися посеред вулиць, аби послухати гурти колядників. Особливо зворушливими були відвідини тих домів, де на колядників багато годин чекали, виглядали їх та зізнавалися, що ця щира народна прослава Сина Божого є найяскравішим враженням за всі зимові свята. Траплялося, що розчулені господарі плакали при співі українських колядок.

    У суботу, 13 січня, вихованці недільної школи Свято-Миколаївської парафії та їх дорослий супровід під керівництвом матушки Катерини Шаповалової взяли участь у загальносільському святі з нагоди Різдва та Нового року. В місцевому клубі виступили представники церков і творчі колективи з Циркунів. Вітальне слово сказав і священик, а після цього парафіяни заспівали пісень, дітки ж на сцені показали народне дійство «водіння кози». Виступ громади УАПЦ присутні зустріли дуже тепло, кілька разів лунали вигуки «молодці!», а сільський голова пан Микола Сікаленко вручив дітям недільної школи подарунки.

    Згодом у той самий день з нагоди віддання свята Різдва у храмі було відправлено молебень зі співом акафісту Різдву Христовому. А в неділю, 14 січня, рискою під цими святами став новорічний молебень після літургії святого Василія Великого, котру вперше на парафії було відправлено сучасним грецьким чином. Ієрей Дмитро побажав громаді Божого благословення в новому році та закликав зберегти радість Різдва Христового у серцях на весь рік.

  • Різдвяне послання Високопреосвященного АФАНАСІЯ, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, Керуючого Черкаською і Кіровоградською єпархією

    Різдвяне послання Високопреосвященного АФАНАСІЯ, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, Керуючого Черкаською і Кіровоградською єпархією

    РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

    Високопреосвященного АФАНАСІЯ, архієпископа Харківського і Полтавського, Керуючого Черкаською і Кіровоградською єпархією, священству, чернецтву і всім вірним Харківсько-Полтавської та Черкаської і Кіровоградської єпархій Української Автокефальної Православної Церкви та всім православним християнам

    Дорогі в Христі Ісусі брати і сестри!

    ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

    З великою радістю вітаю всіх вас із великим святом – Різдвом у тілі Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа!

    Ці святі дні наповнені молитовними переживаннями найвеличнішої події в історії людства. У великому смиренні прийшов Господь на землю у вигляді людському, народившись не в царських палатах, а в яслах печери, де пастухи тримали в час негоди отару овець. Своїм народженням Він порадував перш за все простих людей – пастухів, які пасли отару неподалік Віфлеємської печери (Лк., 2:10-11). Ця велика радість часто стає для знедоленої людини єдиною розрадою в житті. Саме до простих і знедолених людей були звернені слова ангела, який звістив світу про початок нової, християнської епохи: «Не бійтеся, я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям, адже нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Христос Господь» (Лк., 2:10-11).

    Дорогі мої! З відкритим серце вслухаємося в ангельське благовістя: «Я звіщаю вам велику радість!» Ми часто не беремо до уваги цю вічну радість, тому що живемо у світі, ураженому гріхом і смертю, страждаємо від хвороб і немочі, терпимо розлуку й горе, зіштовхуємося з насиллям і жорстокістю. Але опорою стає наша віра, яка навчає нас у час тяжких випробувань зберігати в серці й повідомляти іншим людям ту радість, яка прийшла до нас із висоти небес і про яку в Євангелії сказано, що «ніхто її не відбере у нас» (Ін., 16:22).

    Бог, Який прийшов до нас немовлям, хоче, щоб наше серце стало тією печерою і яслами, де Він перебуватиме, а в душі, впродовж нескінченних віків, щоб звучало ангельське славослів’я: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк., 2:14). Сила нашої віри полягає в тому, що ця «радість велика» дарується нам сьогодні, як і дві тисячі років тому. Для нас вона не просто спогад історичної події, а, перш за все, свято Різдва Христового, яке звершилося одного разу, але з тих пір наповнює людські серця миром і невимовною радістю!

    Наші віра, молитва, добрі справи, любов до ближнього в радості Господній – все, що складає життєвий подвиг православної людини, яка повинна йти шляхом, що його визначив Бог, буде свідчити про Христа не тільки нашому серцю, а й ближнім і дальнім нашим, щоб усі ми разом ставали сіллю землі і світлом для світу (Мт., 5:13-14), яке буде наповнювати душі істиною, любов’ю і чистотою.

    Дорогі мої! Сьогодні глибоким болем наповнені наші серця через кровопролиття на українській благословенній землі – гинуть кращі сини й доньки, захищаючи Україну від російських загарбників, що разом із заколотниками принесли в наш дім горе й біду. Тисячі воїнів і мирних громадян стали жертвами злої волі, зруйновані десятки міст і сіл. Але в найважчих обставинах не будемо забувати слова Христа Спасителя, звернені до кожного з нас: «Не бійся, тільки віруй» (Мк., 5:36). Ми не самотні, бо на нашому боці правда, яку ми відстоюємо ціною жертовної крові, а де правда, там і Бог, а з Богом – перемога. З Богом переміг темну силу архістратиг Михаїл. «Хто як Бог?», вигукнув він на всю вселену і повів у бій світлих ангелів, яких було менше, ніж темних, але вони перемогли, бо з ними був Бог. Перемога так само буде за нами, бо з нами – Бог!

    Страждання не повинні зробити наші серця жорстокими, адже Господь веде нас вузьким шляхом скорботи, наближаючи до Царства Небесного. Тож посилимо щиру молитву за нашу Вітчизну, за народ український, який багатьма стражданнями заслужив кращої долі, а своєю працею будемо активно оновлювати і преображати наше життя.

    Свята справа християн щодень молитися за перемогу над ворогом, адже сила молитви велика – вона вселяє рішучість, стійкість і надихає на подвиги в ім’я Батьківщини. А дана Господом радість долає будь-які біди й нещастя, адже Він сказав: «Радійте, Я з вами в усі дні» (Мт., 28:19). Тому кожен день нашого життя наповнюймо радістю Господньою, особливо в свято Різдва, щоб не було в наших серцях страху й зневіри, ворожнечі й розбрату, відчаю і невір’я в силу Божу.

    Дорогі мої! Від щирого серця вітаю вас із великим і світлим святом Різдва Христового і бажаю в новому році милості Господньої, невичерпної допомоги Божої, міцності духовної і тілесної, мужнього несення життєвого хреста і стійкості в праці на розбудову рідної України й нашої святої Матері – Церкви Православної. Нехай же благословить усіх нас Господь Вседержитель миром, а Пресвята Богородиця захищає святим Покровом.

    ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

    У Христовій любові
    Високопреосвященний АФАНАСІЙ, архієпископ Харківський і Полтавський,
    Керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією УАПЦ
    Різдво Христове 2017/2018 р.р. м. Харків

  • Святителю Миколаю, моли Бога за нас

    Святителю Миколаю, моли Бога за нас

    «Свята наша Церква єдина з усіх Церков живе за законами соборноправності й відстоює це святе право віруючого люду обирати собі пастирів і архієреїв, й тому тільки вони входять у кошару до овець дверима, а не перелазять через огорожу, як про те говорить наш Господь Ісус Христос», – архієпископ Харківський і Полтавський Афанасій (Шкурупій).

    19 грудня 2017 року, в день святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі. Спільно з владикою служив ігумен Антоній (Бондарець), секретар єпархіального управління.

    Під час проповіді владика Афанасій наголосив на тому, що на початку 90 років минулого століття, коли УАПЦ тільки-но почала відроджуватися, злодії й розбійники віроломно вдерлися в її святу огорожу саме якраз через вікна і стали в ній господарювати як розбійники. «Але ж їм дозволили те робити вівці і їхні пастухи! – зазначив архієпископ. – Маючи право вигнати з кошари вовків в овечій шкурі, покорилися. Але ж іще Тарас Шевченко з гіркотою писав: «Якби ж то, Господи, якби не покорилися раби». Ці його слова стосуються і нашої Церкви, адже й нині в її життя втручається політика влади, повторюючи злочин своїх попередників. Але ми повинні пам’ятати слова свого Господа: «Я прийшов вас зробити вільними». Вільними! У своїй вірі, у своєму виборі, як те належить людям вільного світу від гріха і впливу світу наживи і вседозволеності».

  • Страдницька доля вмч. Варвари – як доля України

    Страдницька доля вмч. Варвари – як доля України

    «Свята Варвара великомучениця тяжко постраждала за Христа і віру в єдиного Бога – її катував навіть рідний батько, який, врешті, власноруч і скарав її на смерть. Саме мученицька смерть святої Варвари, її люті страждання, прихиляли ще в давні часи серця українців і вони віддавали мужній дівчині шану в іконах, розписах та найменуваннях безлічі церков по всій Україні», – архієпископ Харківський і Полтавський Афанасій (Шкурупій).

    17 грудня 2017 року, 28 Неділі після П’ятидесятниці, в день вшанування вмч. Варвари і мч. Юліанії, високопреосвященний Афанасій звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі. Спільно з владикою служив ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії (єпархіального управління).

    «Страдницька доля святої Варвари, як нікого іншого із святих, нагадувала українцям їхню тяжку долю, адже хоч і обдарував Господь наш народ всілякими багатствами, але так складалося в історії, що за ті багатства ми повинні були розплачуватися підневільним життям у інших народів і тяжкою працею на них, – сказав владика Афанасій у своєму повчальному слові. – Переписуванням нашої історії на свій лад намагалися змінити світогляд, нав’язуванням своєї культури й мови намагалися уразити в серце, а забравши нашу мову з Церкви, прагнули забрати й душу. Так і Варварі, завдаючи страшного й нестерпного болю відрізуванням грудей, відрубуванням рук, ударами молотом по голові, хотіли зламати волю до свободи, а водячи оголеною по місту, чинили страшну наругу, щоб позбавити сили духу і домогтися відречення від віри й любові до небесного Жениха – Ісуса Христа».

    Розкриваючи тему сьогоднішнього свята, архієпископ Афанасій порівняв долю великомучениці Варвари з долею Української Автокефальної Православної Церкви, переслідуваної впродовж столітньої історії діяльності на теренах України. УАПЦ мала ще зовсім юний вік, коли в 20-30 роках минулого століття її архієреїв, священиків, вірян піддавали жахливим тортурам, розстрілювали, гноїли в концтаборах і, врешті, знищили, позбавивши голови – Предстоятеля, грудей – архієреїв, які насичували душі вірян молоком Євангельського вчення, рук – священства, яке єднало народ Божий із Господом, подаючи йому Тіло й Кров Христові у святому причасті. Але не змогли знищити душу й дух Церкви, які жили в народі, котрий за кожним разом відроджував Тіло Христове – рідну Церкву УАПЦ.

    «Життя Варвари великомучениці навчає нас понад усе любити Господа нашого Ісуса Христа, рідну Церкву – УАПЦ, й Неньку-Україну. Вільне життя нашого народу, наша віра православна й Церква, повинні бути для нас найдорожчими, заради чого ми будь-якої миті підставимо навіть свої голови під меч, як те зробила юна дівчина Варвара, – сказав на завершення свого слова архієпископ Афанасій. – Як свята Варвара через свій подвиг мучеництва увійшла в Царство Боже, так і ми з вами будемо входити до рідної української Церкви за спасінням і, спираючись на неї, як на головну опору в житті, будемо досягати вічного життя. Тож нехай за молитвами святої Варвари і ми будемо мати небесні оселі».

  • З благословінням на Донбасі

    З благословінням на Донбасі

    З благословіння високопреосвященного Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, волонтери єпархії відвідали бійців на Луганщині. Нашим захисникам було передано гуманітарну допомогу, зібрану прихожанами Свято-Михайлівської парафії УАПЦ м. Полтава та іншими вірянами Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ. Також завдяки Полтавському автоагрегатному заводу бійці отримали необхідні запчастини для техніки. Окрема подяка ТОВ Інверт, яке працює під маркою “Диканське” за солодоші для солдатів.

  • Патріарх Київський і всієї України УАПЦ Мстислав

    Патріарх Київський і всієї України УАПЦ Мстислав

    Фільм присвячено Патріарху Київському і всієї України УАПЦ Мстиславу (в миру Степану Скрипнику)

  • Духовний урок для дітей з Патріархом Мстиславом.

    Духовний урок для дітей з Патріархом Мстиславом.

    Духовний урок для дітей з Патріархом Мстиславом.

  • Паломницько-екскурсійна поїздка до Харкова

    Паломницько-екскурсійна поїздка до Харкова

    25 грудня 2018 року з благословіння високопреосвященного Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, керуючого Черкасько-Кіровоградською єпархією УАПЦ, учні дитячого православного центру при Свято-Михайлівській парафії УАПЦ у м. Полтаві разом із батьками відвідали Слобожанщину. Майже 50 прихожан, половина з яких були діти, прийняли участь у паломницько-екскурсійній поїздці до Харкова, яка розпочалася із Фельдман екопарку. Далі Полтавчан чекав теплий прийом о. Дмитра та матушки Катерини Шаповалових у Свято-Миколаївській парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ у Циркунах. Так як цього дня було свято св. Спиридона Тримифунтського, о. Олександр Горай, о. Дмитро Шаповалов, о. Іван Полежака та диякон Геннадій Гончаров відслужили молебень до святого перед місцевою святинею – іконою святого із часточкою його одягу. Після молебня для всіх присутніх дитячий хор “янголи з небес” дитячого православного центру Свято-Михайлівської парафії м. Полтави виконав низку творів. Доповнив концертну програму архієрейський хор. Зворушені теплотою сердець вдячних глядачів, гості вирушили у приміщення недільної школи для приготованого для них обіду. Потрібно зазначити, що кожна дитина на згадку про цей чудовий день отримала в подарунок м’яку іграшку та книжки. Після обіду паломники вирушили до святинь Харкова: Благовіщенського собору та Покровського монастиря. Супроводжені досвідченим екскурсоводом по святим місцям – о. Дмитром, полтавці дізналися багато нового та поклонилися мощам св. Афанасія Лубенського, св. Мелетія та св. Олександра. На завершення дня, всі мали змогу погуляти центральною площею Харкова із величною новорічною ялинкою.