Категорія: Новини єпархії

  • Звернення Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ, до духовенства та вірних УАПЦ

    Звернення Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ, до духовенства та вірних УАПЦ

    «Так, Господи Царю, дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний є на віки вічні. Амінь.»  (Молитва  св. Єфрема Сиріна).

    Господь наш Ісус Христос, зійшовши з лона Отчого і ставши для християн дорогою спасіння,  Своїм ласкавим і божественним Словом, насамперед,  навчає усіх нас покаяння кажучи: «Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння» (Мф. 9:13), і ще: «Не здорові потребують лікаря, а недужі» (Лк. 5:31). Якщо про це говорить сам Господь, хто може знехтувати цими заповідями, дбаючи про своє земне і вічне життя? Усвідомлюючи всі свої моральні недуги, виражені у помислах та неправедних вчинках, чому не дбаємо про лікування прихованих недоліків своїх? У дні Великого посту також і свята Церква закликає нас до покаянної молитви, яка повинна стати наче кадило перед Всевишнім.

    Однак, на превеликий жаль, замість того, щоб каятися за вчинені гріхи, щоб молитися за мир, за гуртування всіх нас, українців, та людей інших національностей, що проживають в Україні, в єдину спільноту, ми стаємо у цей важкий час свідками того, як зароджуються інтриги, появляються фальшиві, підроблені листи та неправдиві коментарі на них у мас-медіа. Відбуваються чергові спроби дискредитації УАПЦ в цілому та мене особисто, як Предстоятеля Церкви. Це все викликає тривогу і жаль, оскільки ця неправда створюється українцями: мирянами, науковцями та засобами масової інформації. Ці люди, очевидно, не задумуються над тим, що за наклепи та неправдомовність потрібно буде відповідати, насаперед, перед Всезнаючим Богом, обов’язково, перед своєю совістю, і, невідворотно, перед законодавством України. На мою думку, до написання дискредитуючого за змістом листа, який поширений через пресу, телебачення та інтернет, причетні духовні особи, які, напевно, забуваючи слова молитви: «Постав, Господи, сторожу устам моїм і двері стримання губам моїм» та втративши страх Божий, роблять все для того, щоб очорнити нашу Українську Автокефальну Православну Церкву.

    Шановна моя паство, дорогі священнослужителі та миряни! З цього приводу я можу сказати лише одне: жодного листа з подібним змістом я ніколи не писав і не підписував, так як це суперечить моїм принципам та позиції щодо прагнення у рівноправному об’єднанні всіх гілок Православія України в єдину Помісну Православну Церкву. Про це я завжди відкрито говорив і про це знають чимало українців, які підтримують нашу Церкву у важкі для неї часи. Тому за Вашу моральну підтримку у відстоюванні правди та істини, я  щиро Вам усім вдячний.

    Виходячи з вищенаведеного, вважаю: у зв’язку з чисельною кількістю неправди, яка інтенсивно поширюється щодо УАПЦ і щодо мене, як Предстоятеля  Церкви, всі особи, що причетні до маніпулювання думкою суспільства через обман, повинні відповісти перед Законом України та відповідними компетентними у даних питаннях державними органами.

    Закликаю усіх: живімо правдою та добрими ділами, завдяки яким зможемо отримати спасіння для своїх душ!

     

                                                                           Блаженніший МАКАРІЙ,

                                                Митрополит Київський і всієї України,

                                                                                Предстоятель УАПЦ

     

  • Ікона – вікно у Царство небесне Архієпископ Афанасій звершив Божественну літургію Неділі 1-ої Великого посту

    Ікона – вікно у Царство небесне Архієпископ Афанасій звершив Божественну літургію Неділі 1-ої Великого посту

    «Сьогодні, коли людське життя заполонили всілякі пристрасті, в тім числі й оманливі у вірі, бо появилося безліч отих пророків лукавих, що ведуть довірливу людину до погибелі, нам як ніколи раніше слід звертати увагу на святі ікони, чути голос Церкви: «Прийди і подивись». Дивитися на них і бачити живого Бога – Господа нашого Ісуса Христа, на шлях зустрічі з Яким у терпінні душі й тіла ми з вами вийшли нині, на Матінку Божу, під  святим омофором Якої ми цей шлях долаємо, святих, котрі постраждали за віру в Істину, непошкоджену людськими мудруваннями, і стали для нас прикладом натхнення», – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    25 лютого 2018 року, Неділі першої Великого посту, торжества православ’я, архієпископ Афанасій звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі. Спільно з владикою служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії (єпархіального управління), та ієрей Олександр Горай.

    «Син Божий кличе нас із покаянням на зустріч із Собою в Тайні сповіді й причасті Тіла й Крові, єдиному правдивому єднанні з Богом. Це єднання у причасті дає нам сили долати нелегкий, усіяний камінням пристрасті й гострим терням гріхів, шлях спасіння у життя вічне, – наголосив у повчальному слові архієпископ Афанасій. – І ця великопісна дорога, яку ми нині мужньо долаємо, щоб потрапити в люблячі обійми Отця, як діти нерозважливі, що блукали манівцями, а нині вийшли на світло, як випливає одинокий човен на маяк, нехай стане для нас радісним завершенням випробувань».

    Торжество православ’я – це не тільки вшанування того дня, коли у 843 році було встановлено саме свято, це не тільки перемога над єресями, а це утвердження істинної віри – православної, якої незмінно дотримується наша Українська Автокефальна Православна Церква.

    «Ікона – це не просто зображення, це вікно для віруючої людини в інший світ – у світ Царства небесного, вікно, яке відкриває Христос для тих, хто вірує в Нього, – продовжив архієрей. – Христос відкриває нам Своє серце, а ми, йдучи Йому назустріч, повинні у вірі й надії відкрити свої серця. Відкрити їх не тільки Богу, а й ближньому, який, за вченням святих отців, є живою іконою, в котрій слід бачити Бога, адже Він сказав, коли творив людину: «і створимо чоловіка за подобою Своєю».

    Під час літургії заупокійною ектенією пом’янули упокоєних Предстоятелів УАПЦ – Патріарха Димитрія (Ярему) та Митрополита Мефодія (Кудрякова).

    Після літургії архієпископ Афанасій очолив молебень Торжества православ’я.

     

  • І осели його в раю

    І осели його в раю

    24 лютого 2018 року, в домовому храмі свт. Афанасія, Лубенського чудотворця, Патріарха Царгородського, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, в день третьої річниці упокоєння Предстоятеля УАПЦ, Блаженнішого Митрополита Мефодія (Кудрякова) відслужив панахиду. Спільно з владикою Афанасієм служив ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії (єпархіального управління). Після панахиди владика Афанасій поділився з присутніми спогадами про Митрополита Мефодія.

  • Помилуй мене, Боже, помилуй мене

    Помилуй мене, Боже, помилуй мене

    З 19 по 23 лютого 2018 року, першої седмиці Великого посту, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, у співслужінні з ігуменом Антонієм (Бондарцем), секретарем Консисторії (єпархіального управління), звершив уставні богослужіння в Свято-Вознесенському храмі.

  • У поті чола свого

    У поті чола свого

    «Людина порушила Божий закон, відмовилася виконувати волю Божу й Бог покарав її вигнанням із раю, щоб вона жила за власними бажаннями, але залишив їй можливість повернутися до отчого дому. І ця можливість – період Великого посту, час покаяння, з допомогою якого тільки й можна здолати шлях повернення», – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    18 лютого 2018 року, Неділі сиропусної, прощеної, згадування Адамового вигнання, високопреосвящений Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі.

    «Вигнавши людину з раю, Бог позбавив її можливості жити в насолоді благодаті, а визначив заробляти її тяжкою працею душі й тіла: «їстимеш хліб свій у поті чола свого». З тих пір людина стала не стільки володарем власної долі, як втрапила у рабство гріха. Втративши єднання з Отцем небесним, людина впродовж свого життя проходить через неймовірні страждання, муки, втрату своєї особистості, великого дару, даного Творцем, – зазначив архієпископ Афанасій у повчальному слові. –  Людство, своїм автономним від Бога життям, поламало в собі всі моральні перепони, які тримали його в межах Божого закону, тепер лише через покаяння воно може відновити своє єднання з Богом».

    На думку проповідника, коли людина в щирому пориванні серця приносить Отцю небесному своє покаяння, то це більше, ніж просто визнання гріхів, це – зміна розуму і збагачення серця благодаттю, якою навзаєм наповнює Господь того, хто розкаюється, по самі вінця.

    «Сьогодні ми вступаємо у Великий піст і тому нагадування про вигнання з раю наших прабатьків за вчинений гріх втрати страху Божого, втрати молитви й каяття, означає духовну погибель. Цього треба соромитися, а не каяття перед Богом, бо воно не є приниженням, як про це багато хто говорить, а, навпаки, робить людину сильнішою, здатною протистояти всім негараздам, які трапляються на її життєвому шляху. А шлях у кожного з нас важкий і тому тільки спираючись на волю Божу його можна долати так, щоб наприкінці побачити світло й відчинені двері до раю», – сказав на завершення свого повчального слова архієпископ Афанасій.

    Після літургії була звершена вечірня з чином прощення.

  • Священик УАПЦ став членом журі всеукраїнського конкурсу

    Священик УАПЦ став членом журі всеукраїнського конкурсу

    4 лютого 2018 року у Полтавському університеті економіки і торгівлі відбувся регіональний етап ІІІ Всеукраїнського (ХІV Всекримського) фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвячений творчості Лесі Українки. На запрошення організаторів конкурсу членом журі у номінації «Вокал» для учнів 8-11 класів та студентів навчальних закладів І-ІV

    рівнів акредитації став прес-секретар Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, художній керівник єпархіального хору ієрей Олександр Горай.  Високоповажне журі цієї номінації, де разом з о. Олександром були

    хормейстер пісенно-танцювального ансамблю «Полтава», Полтавської обласної філармонії, заслужений діяч мистецтв України Лариса Бакланова, та викладач-методист Гадяцького коледжу мистецтв Наталія Горбачик, визначило найкращих виконавців пісень, присвячених творчості відомої на весь світ письменниці.

    Цього року було подано понад 4000 заявок на участь у заочному етапі конкурсу. В очному етапі в Полтаві змагалося більше 1000 учасників.

    Дещо з історії конкурсу, розміщеної на офіційному сайті konkurs-lesya.com.ua:

     Всекримський конкурс учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!» (Леся Українка) був започаткований у 2004 році відомою громадською діячкою п. Марією Фішер-Слиж (Торонто, Канада). Уперше він відбувся одночасно в Севастополі, Сімферополі та Ялті з ініціативи управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольського міського гуманітарного університету, громадського комітету “Український Севастополь” (координатор – Микола Владзімірський), а регіональні (відбіркові) етапи конкурсних змагань були проведені Всекримським товариством зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ»), колективом загальноосвітньої школи №29 м. Сімферополя та Ялтинським музеєм Лесі Українки.

    Ідею святкування Дня народження Лесі Українки проведенням на кримських теренах учнівсько-студентського конкурсу «Змагаймось за нове життя!» на наступні 10 років підхопили Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (Кримська філія), Всекримське товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ») та за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерства освіти і науки АР Крим, Ялтинського музею Лесі Українки, та інших державних і громадських організацій перетворили в щорічне величне свято духовності, любові до українського слова й щирого захоплення генієм української письменниці.

    Змагання юних талантів відбувалося за номінаціями: «Декламація», «Інсценізація», «Твір», «Науково-пошукова робота». Спочатку в ньому взяло участь декілька десятків дітей. Та з кожним роком зростали популярність, кількісний і якісний рівень конкурсу, розширювалася його географія. До кримчан з різних районів півострова приєднувалися й представники Києва, Одеси, Львова, Глухова, Луганська, Івано-Франківська, Коломиї, Волині.

    У квітні 2015 року Конкурс «Змагаймось за нове життя!» відродився на теренах Полтавщини. Новаціями конкурсу стали проведення змагань ще за однією номінацією – «Вокал», проведення конкурсних змагань в онлайн режимі (зв’язок був з Києвом, Львівською та Луганською обл.) та поїздка переможців до Гадяцького музею родини Драгоманових.

    У 2017 році ІІ Всеукраїнський (ХІІІ Всекримський) Конкурс «Змагаймось за нове життя!» (Леся Українка) зібрав уже більше 4000 учасників, з яких 700 стали переможцями творчого змагання. Практично з усіх областей України, а також з Криму, Італії, Придністров’я та Росії були надіслані роботи. До дитячого змагання долучилися й дорослі – взяли участь професійні автори теле- і радіопередач для молоді (фільм Інни Дідик «Лесиними стежками», м. Полтава).

    У 2018 році ІІІ Всеукраїнський (ХІV Всекримський) конкурс учнівської і студентської творчості ім. Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвячений Лесі Українці, проводився як конкурс-фестиваль. Перший етап – відбірковий – у місті Полтаві, а другий – фінальний гала-концерт та нагородження відбудуться у місті Чернівці, яке пов’язане з долею Лесі Українки та Ольги Кобилянської.

  • Радість зустрічі з живим Богом – архієпископ Афанасій звершив Божественну літургію

    Радість зустрічі з живим Богом – архієпископ Афанасій звершив Божественну літургію

    «Сьогодні ми згадуємо подію, яка завершує історію народження Ісуса Христа і звершення над Ним тих дій, які були визначені Законом Божим для єврейського народу. Для нас це повчально тому, що, завдяки суворому дотриманню законів, даних Богом через пророків, глибоко віруючі євреї збереглися як народ, вистоявши в усіх страшних перипетіях історії, і нині гідно розбудовують свою державу», – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    15 лютого 2018 року, в день свята Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, високопреосвященний Афанасій звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі. Спільно з владикою Афанасієм служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії, та ієрей Олександр Горай.

    «Батьки принесли своє дитя Ісуса сорокового дня до храму, щоб посвятити його Богові згідно Закону, встановленого на згадку про спасіння всіх первістків єврейського народу під час виходу з єгипетського полону. А євреї чітко дотримувалися законів, тому виконання даних Богові обітниць було для них обов’язковим, – сказав у своїй проповіді після богослужіння архієпископ Афанасій. – А нині люди не хочуть коритися Божому закону. Вони ледве-ледве виконують закони, написані людьми, закони, які хоч якось унормовують суспільне життя. Коли ж подивитися на українське суспільство, то ми з сумом констатуємо, що українці в більшості не виконують ні Закону Божого, ні Закону людського. Ми бачимо, як процвітають найогидніші пороки – хабарництво, казнокрадство, перелюбство, визискування ближнього, не кажучи вже про підлість, підступництво, зрадливість та інше. І все це розплата за ті сімдесят років, які душа нашого народу змушена була перетерпіти в єгипетському полоні комуністичної безбожності в ХХ столітті».

    «Людині властиво прагнути до світла, шукаючи шлях до нього. А світильником, який вказує шлях до Світла, є Закон Божий. Цей світильник світить кожному. навіть тому, хто не усвідомлює всієї глибини його значення у своєму житті. Сьогодні тим світильником є Пречиста Діва Марія, адже вона тримає на своїх руках у Божому храмі Того, Хто є не світильником, а Світлом, що вказує нам правильну дорогу в житті. Нам би тільки йти за тим Світлом, щоб не блукати в темряві манівців. Він же сказав: «Хто йде за Мною, той не буває у темряві, але має світло життя», – зазначив проповідник. –  А наша Церква якраз і є тією дорогою спасіння, що веде до вічного Життя, дорогою, яку відкрив для нас Господь Своїм хресним подвигом. І все ж ми чомусь сумніваємося, запитуючи, чи вірним шляхом ідемо, куди ми ним прямуємо і чи той світильник перед нашим зором? Але для нас, православних християн, такі питання не повинні виникати, тому що нашим світильником є Слово Боже, його вічна правда. І той, хто тримає у своїх руках той Світильник, ніколи не помилиться у напрямку спасіння, бо прямуватиме світлою дорогою».

    Після літургії архієпископ Афанасій звершив чин освячення води та освятив свічки. Свято Стрітення нагадує нам про радість зустрічі з живим Богом, про те, настільки важливим для нас є спілкування з Господом у молитві, церковних Таїнствах Покаяння і святого Причастя. Зустрічі, яка так чи інакше, але відбудеться в земному житті чи то в юнацькі роки, чи то дорослі, чи в старості.

     

     

  • Торкнеться до душі прощенням – архієпископ Афанасій звершив святу Божественну літургію

    Торкнеться до душі прощенням – архієпископ Афанасій звершив святу Божественну літургію

    «Учителю, усі тебе шукають», сказали учні Ісусу Христу, прийшовши до Нього. Вони висловили прагнення кожної душі, яка шукала спасіння в Того, Хто єдиний міг його дати, лиш би хотіли того щиро. Тому період Великого посту є для нас часом покаяння, до якого нас закликає свята Церква. Закликає кожного, «бо немає людини, яка б жила і не згрішила», – Афанасій (Шкурупій), арієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    11 лютого 2018 року, в Неділю м’ясопусну, про Страшний суд, високопреосвященний Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі. Спільно з владикою Афанасієм служили ігумен Антоній (Бондарець) та ієрей Олександр Горай. На малому вході за ревне служіння в розбудові та утвердженні УАПЦ високопреосвященний Афанасій нагородив настоятеля парафії святого Архистратига Михаїла  у м. Полтаві  ієрея Олександра Горая правом носіння набедреника.

    «За тиждень починається Великий піст. Тобто, ще протягом тижня ми будемо готуватися до сорокаденного шляху покаяння в постуванні тіла й душі, готуючи себе до зустрічі з нашим воскреслим Господом. А Євангелія нам сьогодні розповідає про той суд, через який пройде кожна людина після смерті, – сказав архієпископ Афанасій у своїй проповіді. – Знання про Страшний суд, а ще більше віра у його незворотне настання, часто зупиняє нас від багатьох помилок, від гріха, напоумлює бути уважнішим до своїх слів, вчинків і, навіть, до того, що ми думаємо, мислимо, уявляємо».

    Про потойбічне життя сказано дуже багато, а сьогоднішня євангельська розповідь виступає наче б як фундаментом, розкриваючи нам тайну того, що нас очікує при останній годині – суд Божий. Господь своєю розповіддю про Страшний Суд націлює нашу свідомість на розуміння того, що треба неустанно працювати над собою, своїм життям взагалі, аби бути готовим до тієї рокової миті, коли душа постане перед Отцем на звіт. «Цієї миті ніхто не уникне й даремно багато хто сумнівається, що там, за межею смерті, кажучи: «ще ніхто звідти не повертався». Так, ніхто не повертався, але в Святому Письмі багато сказано про смерть і потойбічне життя, повертаючи нашу увагу від щоденних турбот до усвідомлення власної відповідальності за те, як ми живемо і яке місце матиме душа у вічності. В цьому житті ми ще можемо щось виправити – Господь дає нам на це шанс через покаяння, але, коли переступимо межу, каятися буде пізно. Тоді вже будемо тільки судимі за свої гріхи, бо коли Син Божий зійшов на Голгофу, щоб понести покарання за наші гріхи, то чому ми вважаємо, що нас, винуватців, за скоєні гріхи не обмине кара Господня?», – зазначив проповідник.

    «Гріх – то велике зло, тяжка недуга, яку можна порівняти хіба що з проказою, хворобою, невиліковною навіть у наш час. Від неї самотужки вилікуватися неможливо. Немає такого лікаря на землі. Але Він є на Небі й коли ми звертаємося до Нього за лікуванням у Таїнстві сповіді, за щире покаяння Він торкається нашої душі прощенням і ми отримуємо очищення. Цей Лікар повсякчасно біля нас, а період Великого посту якраз і дається нам для того, щоб шукати Його наполегливо і знайти, покаятися і оздоровитися, й через це очищення увійти в повноту життя в Богові», – підсумував своє повчальне слово архієпископ Афанасій.

     

  • Встану й піду

    Встану й піду

    «Мабуть, найбільшим за глибиною повчанням у євангельській розповіді про блудного сина, є радість батька від його повернення. І хоч син розтринькав увесь статок, що дістався йому від напрацьованого батьком нелегкою працею, все ж радість від того, що син був пропав, а це знайшовся, переважив у серці батька жаль від втраченого майна. Адже сказав Господь: «Радійте, Я з вами в усі дні», – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    4 лютого 2018 року, в неділю про блудного сина, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, звершив святу Божественну літургію в храмі Пресвятої Тройці с. Червона Слобода. Спільно з владикою Афанасієм служили ігумен Антоній (Бондарець) та ієрей Віталій Сєдов.

    «Отець небесний дивиться на кожного з нас не просто проникливо, а пронизливо, до найменшої клітини душі й тіла. Він бачить нас, якими є насправді, а не такими, якими намагаємося себе показувати іншим, – зауважив архієрей у повчальному слові. – Через цю євангельську розповідь ми, наче крізь рентген, бачимо самих себе – своє споживацьке ставлення до Бога».

    Розкриваючи смисл євангельської розповіді, проповідник зауважив, що багато хто й із нинішньої молоді, нехтуючи законами моралі, повторюють досвід блудного сина, але не всі знаходять у собі силу повернутися до свого Отця.

    «Розрив із традиційним укладом життя родини, в якій народився і виріс, не завжди приносить успіх у вибраному способі життя в умовах сучасної ідеології вседозволеності. Частіше поразку і розчарування, які призводять до дуже поширеного захворювання сучасного світу – депресії. Так само й у духовному житті, коли ми шукаємо уявної свободи та відходимо від Бога й Церкви, бо хочемо «вільно» жити, а не за правилами, – сказав архієпископ Афанасій. – Сьогоднішній євангельський уривок, який читається в церкві перед Великим постом, дає нам приклад розуміння того, що, відчувши голод спілкування з Богом, ми повинні не боятися покаяння, а сміливо повертатися в батьківський дім – церкву, до Отця. Там, у рідному домі, Отець у великій любові чекає нас, нерозважливих синів і доньок, треба лиш набратися рішучості й сказати собі: «Все, встану й піду…». 

  • Покаяння відчини мені двері – архієпископ Афанасій звершив богослужіння в неділю митаря і фарисея

    Покаяння відчини мені двері – архієпископ Афанасій звершив богослужіння в неділю митаря і фарисея

    «Стаючи на шлях спасіння, треба притчу про митаря і фарисея взяти за основу духовно життя, яке допомагає усвідомити власну гріховність і потребу в очищенні. Це як день і ніч, коли заходить сонце і темрява наших хтивих бажань, помислів, уявлень хижаком вилазить із усіх закутків і шукає, кого б пожерти. А зійде сонце й вони геть поховаються, залишивши нас біля духовної руїни», – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    28 січня 2018 року, в неділя про митаря і фарисея, високопреосвященний Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі.

    «Церква неділею про митаря і фарисея вчить нас правильно молитися і готуватися до Великого посту. Ми чуємо піснеспів: «Покаяння відчини мені двері, Життєдавче Христе», – зауважив архієпископ Афанасій у проповіді. – Коли слухає цю євангельську розповідь людина, котра не ознайомлена з євангельським текстами й ніколи не чула тлумачення, то вона не зрозуміє про що йдеться. А ми знаємо, що в слові Божому міститься велика сила, що спасає і надихає кожного, хто чує, незалежно від того, розуміє він смисл почутого, чи ні. Слід завжди пам’ятати, що слово Боже є для нас спасаючою силою».

    Але з чого починається спасіння людини? З того, що пообіцяв митар Господу – вийти з храму творити справи милосердя. Він благає Бога бути й до нього милостивим, не карати, а дати можливість виправити своє негідне життя на краще, щоб у подальшому жити по Божому. Але він так просить, бо усвідомлює всю негідність своєї поведінки і власних вчинків. Він так проник відчуттям нікчемності й злочинності свого життя, що плаче й б’є себе в груди, благаючи: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!» (Лк., 18:13). Ось саме з цього й починається спасіння, зазначив владика Афанасій.

  • У Циркунах вшанували пам’ять патріарха УАПЦ Димитрія

    У Циркунах вшанували пам’ять патріарха УАПЦ Димитрія

    У неділю Православ’я, 25 лютого, виповнилося 18 років із дня упокоєння світлої пам’яті патріарха Київського і всієї України Димитрія (Яреми). Попри відчутний майже 20-градусний мороз, вшанувати його пам’ять до найближчої від Харкова парафії Української Автокефальної Православної Церкви приїхали ті, хто знав владику особисто. Літургію у Свято-Миколаївському храмі УАПЦ села Циркуни в цей день очолили ієрей Дмитро Шаповалов, ієрей Іван Полежака та диякон Геннадій Гончаров. На євхаристійному каноні в належному місці по освяченні дарів поминалося ім’я повікнезабутнього патріарха. Після літургійного богослужіння та молебного чину Торжества Православ’я було відправлено заупокійну літію за владикою Димитрієм.

    Меморіальну бесіду по завершенні молитов провела Ніна Немировська – один із зачинателів третього відродження УАПЦ у Харкові. Вона підготувала фотографії, що ілюстрували різні етапи життя владики. Присутні почули голос патріарха в записі його виступів у Львові та Харкові. Слова предстоятеля із циклу «Бесід про страшне сьогодення» зачитав о. Дмитро. Парафіянка Лідія Макогон підготувала власні спогади про святішого патріарха та його відвідини харківських громад УАПЦ у 1990-х роках. Учасники бесіди мали змогу погортати книги – доробок самого владики Димитрія та видані вже посмертно спогади про нього.

  • Покаяння – шлях у Боже Царство – архієпископ Афанасій звершив літургію в Неділю після Богоявлення

    Покаяння – шлях у Боже Царство – архієпископ Афанасій звершив літургію в Неділю після Богоявлення

    «Бог нічого не робить проти нашої волі. А коли ми чинимо наперекір Йому, то Він залишає нас наодинці з нашою злою волею, яка робить нас слабкими й немічними, нездатними протистояти спокусам цього світу, які постійно підкидає нам лукавий», – Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією.

    21 січня 2018 року, у Неділю після Богоявлення, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію в кафедральному храмі с. Червона Слобода. Спільно з владикою служили: ігумен Антоній (Бондарець), протоієрей Сергій Катренко та ієрей Віталій Сєдов.

    «Ми сьогодні з вами слухали Євангелію, де Господь наш Ісус Христос закликає: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мт., 4:17). Це найголовніше повчання, яке проголошує Церква впродовж більш ніж двох тисяч років, –сказав архієпископ Афанасій, звертаючись у проповіді до вірян. – Цими вогненними словами Церква кличе нас до спасіння в життя вічне. Але увійти без переосмислення свого життя, без покаяння в Боже Царство, яке і є вічністю, неможливо».

    Здатності до переосмислення своїх думок, дій, вчинків якраз і не вистачає сучасній людині, тому що вона слабка духовно, їй не вистачає сили боротися з собою, а, отже, й принести покаяння. Але тільки очистившись покаянням, спрямувавши себе до Бога, людина стає насправді вільною. Тоді проявляється і воля Божа в нас, поєднавшись із нашою особистою волею.

    Після богослужіння архієпископ Афанасій, спільно з кліриками єпархії, відслужив заупокійну літію біля могили передчасно померлого єпископа Іларіона (Савчука).